"Відновлення" водопостачання: до 2035 року в Україні планують забезпечити населення питною водою європейських стандартів.

Уряд України схвалив концепцію Державної цільової соціальної програми, спрямованої на покращення системи водопостачання питної води до 2035 року. Основним завданням програми є приведення якості питної води в Україні у відповідність до європейських стандартів. Цю ініціативу коротко назвали Соцвода.

Наскільки цей проєкт реалізований (він ще, власне, не розроблений - є тільки концепція) розповідає OBOZ.UA.

Концепція оновлення систем питного водопостачання запускає масштабну модернізацію відповідної інфраструктури та перехід України до євростандартів якості води. Які відповідають Директиві ЄС 2020/2184.

Документ, підготовлений Міністерством розвитку громад та територій, має стати основою для створення нової масштабної програми Соцвода, яка має модернізувати систему подачі та очищення води по всій країні. Сама соціальна програма сталого питного водопостачання включатиме:

- поступове вдосконалення та розвиток систем централізованого водопостачання в населених пунктах і селищах;

- модернізація споруд з очищення води із застосуванням технологій, передбачених Директивою 2020/2184;

- будівництво нових водогонів;

- реалізація інноваційних систем моніторингу якості води, що враховують показники, встановлені європейськими стандартами.

- покращення енергетичної ефективності компаній у цій сфері.

Усе це звучить дуже перспективно, але треба зазначити, що ще 15 лютого 2022 року було ухвалено закон №5723 "Про Загальнодержавну цільову соціальну програму "Питна вода України" на 2022-2026 роки". Мета програми - забезпечення жителів якісною питною водою, розвиток та реконструкція систем централізованого водопостачання населених пунктів.

Державним органом, відповідальним за соціальну програму "Питна вода України", виступило Міністерство розвитку громад і територій. Виконавцями усіх запланованих заходів стали знову ж Мінрозвитку, а також рада міністрів Автономної республіки Крим, міські державні адміністрації Києва та Севастополя, і обласні державні адміністрації.

На реалізацію програми планувалося виділити 28,6 млрд гривень (з них 17 млрд - з державного бюджету, 11,6 млрд - з інших джерел). І ось готується нова "водна" програма, вже не на п'ять, а на десять років.

"Наскільки мені відомо, програма "Питна вода України" виконана максимум на 10%. Я думаю, що зараз заговорили про директиву ЄС, євростандарти і європейське законодавство заради грантів Євросоюзу", - говорить OBOZ.UA гідрогеолог Олександр.

Звичайно, можна зазначити, що соціальна ініціатива "Питна вода України" була запроваджена всього за тиждень до початку масштабного вторгнення Росії, що унеможливило її реалізацію з об'єктивних причин. Але чи можна вже говорити про завершення війни, щоб планувати нові, більш тривалі програми?

Безумовно, в концепції Державної цільової програми Соцвода прописано чимало правильних речей (як, власне, і в програмі "Питна вода України"). Модернізація та будівництво нових водогонів. Усі ми знаємо, якого кольору вода тече з-під крана після того, коли хоч ненадовго відключать воду: труби ще радянські, прогнилі та іржаві. Або ось модернізація систем очищення - теж потрібна справа.

"Водопроводи самі по собі давно корозують, виділяючи іржу та інші мікроелементи у воду, що апріорі не може робити її питною. Або системи очищення: у нас для знезараження, для знищення бактерій, досі використовується хлор. У Європі для цього застосовують ультрафіолет, озон", - розповідає OBOZ.UA Руслан, який до служби в одній із бригад НГУ (в управлінні безпілотних систем), працював інженером у компанії "Перша вода".

Проте, на переконання експерта, в Україні потрібно оновити майже всі водопровідні системи та фільтраційні станції. В умовах сучасної війни, а також у масштабах цілої країни, реалізувати це завдання вкрай складно.

Виникають питання і до європейських стандартів питної води.

"Самі по собі наші стандарти кращі за європейські. Якщо дотримуватися їх, то зберігається фізіологічна повноцінність води. У Європі є верхня межа - має бути не більше тих чи інших елементів. Але нижня межа: їх має бути не менше - відсутня. В українських стандартах є і нижня, і верхня межі. Організму необхідні різні мікроелементи, в певних кількостях. Кальцій, магній тощо (можна для інтересу вивчити етикетку з пляшки мінеральної води). Якщо чогось не вистачає, організм сам їх добуде, наприклад, із власних кісток. Які з часом стануть ламкими і крихкими", - пояснює гідрогеолог Олександр.

За його словами, споживанню води за українським стандартом заважає якість водопровідних труб. Яка здатна помножити на нуль будь-які стандарти.

Цікаво, що відповідно до нової концепції, централізоване водопостачання планується запровадити в кожному селі України. Проте нині переважно обговорюється вигода децентралізації. Ідеї про створення міні-АЕС, облаштування індивідуальних теплопунктів у кожному домогосподарстві, встановлення сонячних панелей та інші подібні ініціативи свідчать про прагнення до максимальної автономії.

У більшості сіл у нас зараз є колодязі або свердловини з насосами. Але що станеться, якщо запровадять централізоване водопостачання? Наприклад, якщо трапиться аварія, і щось буде пошкоджено – весь населений пункт може опинитися без води.

"В багатьох селах вже зведені водонапірні вежі, і місцеві жителі активно їх використовують, маючи при цьому власні свердловини або колодязі", - зазначає екс-інженер компанії "Перша вода".

На його думку, нова програма повинна зосередитися на розвитку альтернативних джерел водопостачання в містах, зокрема на артезіанських свердловинах та бюветах. Хоча ця ініціатива має свою ціну — буріння може коштувати до 5 тисяч доларів. Цікаво, що в Києві бювети почали активно з'являтися після аварії на Чорнобильській АЕС, коли влада вирішила застрахуватися від можливого радіоактивного забруднення води з Дніпра.

Проте на сьогоднішній день Україна ще не приступила до реалізації комплексної програми з покращення якості питної води. Планується формування комісій, залучення експертів для дослідження та обговорення різноманітних аспектів, а також освоєння наявних бюджетних коштів. До 2035 року залишається достатньо часу для цього процесу.