Рівноправність усіх громадян перед законом вимагає від поліцейських та інших служб безпеки охороняти Україну.

Протягом перших кількох днів масштабної агресії з боку Москви, кількість українських втрат виявилась такою ж, як за весь 2014 рік...

Генерал Віктор Муженко, який обіймав посаду головнокомандувача Збройних Сил України під час президентства Петра Порошенка з 2014 по 2019 рік, висловив думку, що перемир'я може бути сприйняте як визнання поразки України. Він підкреслив, що хоча теоретично можливо визначити чіткі терміни служби, на практиці це виглядає нереалістично через численні виклики, пов'язані з війною.

У масштабному інтерв'ю для Радіо Свобода Муженко висловлює своє бачення поточної ситуації на фронтах. Він підкреслює, що Покровськ стикається з серйозними ризиками блокади, що, в свою чергу, може призвести до втрати Україною контролю над усією територією Донецької області.

Генерал розмірковує про виклики, які постануть наступного року, включаючи мобілізацію, підготовку резервів та реформування управлінських структур у війську. Він іронізує щодо генералів, які залишили службу через ВЛК, зокрема, Валерія Залужного та колишнього начальника Генштабу Сергія Шаптали, зазначаючи: "Складається враження, що армією керували не зовсім здатні люди", чи то в жарт, чи всерйоз, констатує Муженко. Проте генерал уникає прямої критики на адресу теперішнього головнокомандувача: "Він має можливість залишити свій слід в історії як той, хто зупинив російську агресію", — говорить Муженко, коментуючи авторитет Сирського серед військових.

Колишній головком переконаний, що до пониження мобілізаційного віку "ми прийдемо", і висловлює сумніви щодо ідеї Володимира Зеленського загнати генералів в окопи.

Віктор Муженко вважає, що з самого початку повномасштабного вторгнення мобілізація почалася неорганізовано

У період з 2014 до 2021 року було сформовано оперативний резерв першої та другої черг. ОР-1 та ОР-2 — це категорії, які включають осіб, що брали участь у бойових діях під час АТО та ООС. Ці люди були звільнені з різних причин: хтось за власним бажанням, у когось закінчився термін контракту, а деякі були демобілізовані після завершення служби за мобілізацією. Протягом року вони проходили мобілізацію та виконували різні завдання. Усі ці військовослужбовці були включені до оперативних резервів, які, в свою чергу, були розділені за віковими категоріями: до 35-40 років і від 40 років і старше. Існувала також внутрішня інструкція, що регламентувала їх діяльність, - зазначає Віктор Муженко.

З цими особами відбулися необхідні збори, здійснено їх розподіл і приписка до конкретних військових підрозділів. Іншими словами, з початком агресії вони мали прибути до своїх військових частин, що дозволило б максимально укомплектувати ці підрозділи відповідно до штатів військового часу, а можливо, й сформувати додатковий резерв для них.

"Що ж сталося? Відбулася ініціатива з організації територіальної оборони. Ми запустили її через телебачення, і вона була присутня в усіх медіа. У соціальних мережах активно йшла підготовка, з людьми, які бігали з дерев'яними автоматами, демонструючи різні моменти. Це створювало враження, що українці масово залучаються до воєнізованих формувань для захисту своєї країни," - зазначає генерал.

Коли почали формуватися бригади, які вже існували, їхнє ядро було сформовано з підрозділів територіальної оборони. Перед цим відбулася зміна керівництва практично всіх цих бригад. Багато з тих, хто залишив свої посади, не мали уявлення про обстановку, в якій перебували, і не знали, які матеріально-технічні засоби були виділені для цих підрозділів, а також в яких військових частинах вони повинні були їх отримати. "В результаті ми дійшли до ситуації, коли роздавали зброю з КАМАЗів просто за військовими квитками чи паспортами. Ніхто не знає, як це стало можливим! Всім у Києві це добре відомо", - зазначає Муженко.

"І почався процес формування територіальної оборони. І що? І ось цей резерв ОР-1 і ОР-2 масово пішли у ці бригади. Чому й бригади на перших етапах збройної агресії територіальної оборони достатньо потужно себе зарекомендували. Тому що там були люди підготовлені.

Крім того, в грудні 2018 року після того, як були у полон захоплені наші моряки при спробі пройти Керченську протоку, був оголошений воєнний стан. У ході цього воєнного стану було розгорнуто 10 бригад в 10-ти прикордонних областях - від Одеси до Київської області включно. 10 областей! Було призвано більше 30 тисяч людей, які впродовж 20 днів проходили підготовку. Допускалося, що в кожній бригаді повинно було бути не більше 20% людей з цього резерву ОР-1, ОР-2, тобто з досвідом.

Це основний принцип формування нових військових підрозділів, який наразі не дотримується. На даний момент існує ядро з досвідчених військових, які пройшли через численні випробування, і саме вони складають основу цієї частини. Однак, навколо них з'являються нові військовослужбовці, які ще не мають відповідного досвіду. Це ядро відіграє ключову роль у згуртуванні колективу та є запорукою успішного виконання завдань, особливо на початкових етапах протидії агресії. Багато з цих досвідчених людей вирушили до бригад територіальної оборони, що призвело до ослаблення бойових підрозділів та їхньої спроможності.

Отже, саме тут розпочався цей процес хаосу, пов'язаний із мобілізацією. Велика кількість добровольців активно приєдналася до лав Збройних Сил. Це призвело до негативного прецеденту: у бригадах, окрім основного складу, з’явилися також резервні підрозділи, заповнені резервістами, які оперативно вступали в бій у разі втрат, замінюючи поранених чи загиблих. А втрати на початкових етапах були чималими, хоча про це наразі мало хто згадує. Наведу лише одну статистику, яку я вже озвучував в інтерв'ю: протягом перших кількох днів агресії наші втрати дорівнювали всім втратам за 2014 рік.

І тоді склалося таке враження у деяких командирів, що цей резерв у нас невичерпний. Тому і підходи до планування, підходи до... і таке інше. Тут якраз працювали на негатив. І вийшли ми на те. І якраз ось це проведення операцій без детального планування, без організації і взаємодії (я про контрнаступ веду мову), без врахування особливостей рельєфу і місцевості, коли ми сточили ці наші резерви. І потреба в ресурсі набагато збільшилася. Якраз ми і дійшли до тієї точки, коли цей резерв став значно меншим, ніж він був на початку.

І зараз виникає проблема у тому, що у нас обмежений цей ресурс для призову. Купа заброньованих з'явилася в новому законі. Працівники деяких силових структур, структур безпеки, поліція, наприклад, і таке інше, ці працівники отримали бронь, чого раніше не було. А закон і Конституція України передбачають рівність громадян перед законом. І священним обов'язком кожного громадянина є що? Захист своєї Батьківщини! І от, ми відійшли від цих принципів і отримали те, що маємо на сьогодні", - розповів генерал у своєму інтерв'ю.