РНБО може бути зобов'язана відшкодувати збитки: які думки українських юристів з цього питання - Прямий.
У Верховній Раді України було подано законопроєкт, який встановлює особисту відповідальність для членів Ради національної безпеки і оборони за затвердження незаконних санкцій. Юридичні експерти провели аналіз законопроєкту №13311, що передбачає цю відповідальність, а також розглянули його шанси на ухвалення в парламенті.
Нагадаємо, що даний законопроєкт був поданий у Верховну Раду фракцією "Європейська солідарність". Відповідно до цього документа, у разі визнання указу Президента про введення санкцій незаконним, компенсацію за завдані збитки пропонується стягувати не з держави, а з осіб, які ухвалили рішення про їх запровадження. Розмір компенсації визначатиметься судом з урахуванням понесених збитків та упущених доходів.
Адвокат, експерт з кримінального права, член Комітету захисту гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області Євгеній Черналівський вважає ініціативу абсолютно позитивною, підкреслюючи її спрямованість на персоналізацію відповідальності членів РНБО. Проте сама ідея не є унікальною -- подібні підходи вже закладено в інших законодавчих ініціативах, хоча й у дещо іншому контексті.
"Можна провести аналогію із законом щодо відповідальності під час досудового розслідування та слідства, а також із законопроєктом, який знаходиться у Верховній Раді, щодо відповідальності посадових осіб Державної податкової служби за неправомірні дії та рішення, зокрема під час перевірок", -- пояснює він.
Водночас, за словами Черналівського, попри змістовну доцільність і потенційну користь ініціативи, у нинішніх політичних та військових умовах її шанси на реалізацію залишаються вкрай обмеженими.
"Цей законопроєкт міг би мати значний вплив, але в умовах поточної політичної та військової ситуації він виключно політично забарвлений. Наразі не існує реальних шансів на його ухвалення, і навряд чи вдасться набрати необхідну кількість голосів. Проте, факт внесення такої ініціативи є позитивним моментом, адже сам механізм санкцій щодо українських громадян суперечить Конституції. Це, за суттю, є формою позасудового позбавлення особи права на власність без рішення суду", -- зазначає Черналівський.
Юристка Олена Доненко також висловила думку, що механізм санкцій, який спочатку задумувався як особливий засіб для виняткових ситуацій, нині застосовується у спотвореному вигляді.
"Ініціатива є абсолютно обґрунтованою. Не можна звинувачувати державу в цілому за накладення санкцій на українських громадян, адже такі рішення приймаються конкретними особами. Більш того, вимагати від усієї країни, тобто її мешканців, виплати компенсацій через дії цих осіб є вкрай несправедливо. Відповідальність повинні нести ті, хто ухвалює рішення. У правовій державі принцип колективної відповідальності не має місця", - підкреслює Доненко.
Згідно з інформацією, опублікованою на офіційному веб-сайті апарату РНБО, в Україні під санкціями наразі знаходяться 1 594 особи. Лише для семи з них обмеження були скасовані. У кожному з цих випадків вказується, що "термін дії закінчився", проте деталі залишаються незрозумілими.
Процес оскарження санкцій виглядає не менш заплутано. Як зазначають правники, у Верховному Суді такі справи розглядаються кожні пів години, але сама процедура є досить складною. Тим часом кількість тих, хто бажає зняти з себе обмеження, постійно збільшується. На цьому фоні "Європейська Солідарність" виступає з ініціативою чітко закріпити персональну відповідальність членів РНБО, зокрема за рішення, які потім можуть бути визнані незаконними.
Чинні члени РНБО -- мовчазні. Міністр фінансів Сергій Марченко відмовився коментувати ініціативу, так само, як і колишній секретар РНБО Олексій Данілов. Колишній очільник СБУ Іван Баканов же виступив із жорсткою критикою.
Він висловив думку, що "Європейський Союз" прагне використовувати Верховну Раду як платформу для тиску на уряд з метою розв’язання питання санкцій, що стосуються особисто Порошенка.
"Це спроба політичної гри. Саме Порошенко був тим, хто ухвалював діючий закон про санкції в 2014 році. Тепер, коли цей інструмент застосували проти нього, він виявився незадоволеним", -- підкреслив Баканов.
Він також вказав на те, що система потребує реформ, але не з політичних міркувань, а внаслідок потреби в прозорості та правовій чіткості.
Ініціативу підтримав екс-секретар РНБО Олександр Данилюк. Він зазначив, що колегіальні органи влади часто приймають рішення, не беручи на себе відповідальність, і це є однією з основних проблем української управлінської системи, що має свої корені ще в радянському минулому.
На даний момент законопроєкт залишається лише на стадії ініціативи. Проте він вже викликав значні розбіжності серед політичних діячів і юристів. Деякі вважають його ефективним засобом у боротьбі з корупцією та соціальною нерівністю, тоді як інші сприймають його як інструмент тиску на своїх політичних супротивників.
Проте є очевидним одне: практика накладення санкцій на українських громадян вимагає глибокого перегляду. Також питання особистої відповідальності державних службовців за рішення, що мають серйозні наслідки, вже не виглядає як щось надумане.
