Власна протиповітряна оборона. Чому державні органи прагнуть, щоб енергетичні компанії самостійно знищували дрони-камікадзе?
Фото: Макс Требухов Мобільна бригада ППО на Київщині Чому уряд хоче частково перекласти відповідальність на підприємства
Кабінет міністрів України розширив можливості для "пообʼєктного захисту підприємств критичної інфраструктури". Йдеться про формування нових мобільних вогневих груп. Кабмін почав спонукати підприємства самостійно захищатися від російських повітряних атак ще восени минулого року, коли було запроваджено експериментальний проєкт. Наразі до нього внесено значні зміни, зокрема, приватним підприємствам також дозволили створювати групи протиповітряної оборони.
"Всі рішення приймаються під наглядом військового керівництва і в рамках єдиної системи протиповітряної оборони Збройних сил України," -- зазначила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Уряд має намір встановити конкретні вимоги та умови для підготовки спеціалізованих мобільних вогневих груп. Навчання персоналу буде проводитися лише в тих навчальних закладах, які визначить Міністерство оборони. Окрім цього, всі учасники таких груп зобов'язані пройти сертифікацію.
Ще одне складне питання -- забезпечення зброєю. Її мобільним групам у тимчасове користування мають передавати Повітряні Сили ЗСУ. Але мова лише про ті засоби ППО та боєприпаси до них, що не використовуються бойовими підрозділами. При чому рішення про передання зброї ухвалюватимуть індивідуально для кожного з підприємств.
Уряд гарантує впровадження чітких та зрозумілих норм щодо обліку боєприпасів, а також організації їх інвентаризації та зберігання. Крім того, в Кабінеті Міністрів зазначили, що процес поповнення витраченої зброї здійснюватиметься за спрощеною схемою на основі акту про фактичні витрати.
Зображення: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України. Зустріч Антикризового енергетичного штабу під керівництвом прем'єр-міністра Юлії Свириденко.
У цьому тексті можна вловити просту, але глибоку ідею: ресурси обмежені для всіх. Йдеться про підприємства, які здатні інвестувати в покупку десятка пікапів, що є чималими витратами. Важливо знайти та підготувати персонал, а також забезпечити їх необхідним спорядженням. Лише великі компанії можуть дозволити собі створення приватних підрозділів протиповітряної оборони. Крім того, існує ще одне критичне питання: наскільки тісно вони будуть інтегровані у загальну систему ППО, -- зазначає Іван Ступак, консультант комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Під умовою анонімності керівники двох енергетичних компаній — однієї державної та однієї приватної — поділилися з LB.ua своєю думкою. Вони висловили загальне позитивне ставлення до урядової ініціативи, але наразі не мають наміру формувати мобільні вогневі групи.
По-перше, на даний момент відсутнє чітке уявлення про те, як організувати навчання співробітників.
По-друге, керівники виявляють обережність щодо процесу тимчасового передачі озброєння та повернення використаних боєприпасів. Вони зазначають, що на даний момент алгоритми виглядають "досить незавершеними". Тому очікують від державних органів більше конкретної інформації. По-третє, залишається невизначеним, з яких джерел можна буде фінансувати ці групи.
"Пропозиція створювати такі групи не є новою. Мені здається, що у цьому є сенс. Тому що такі підприємства здебільшого мають свої охоронні загони, є всі можливості розгорнути їх у мобільні вогневі групи. Особливо у прифронтових регіонах. Але для цього їм потрібно надати усі засоби ураження, вирішити питання забезпечення. Думаю, що це можливо зробити", -- вважає фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Зображення: Укренерго. Відновлення зруйнованої інфраструктури після атак Росії. Ідея цікава, але її втілення є досить складним завданням.
Логіка дій урядових структур є досить очевидною: Росія нарощує використання ударних безпілотників. Під час однієї масштабної атаки противник запускає від 500 до 600 дронів. Ворожі плани передбачають подвоєння цієї кількості до завершення року. Для досягнення цієї мети Кремль навіть готовий зменшити виробництво ракет, але при цьому значно збільшити випуск саме ударних безпілотників.
Витрачати на їхнє збивання дорогі ракети західних систем ППО Україна однозначно не може собі дозволити. Використання винищувачів також має свої обмеження. Тому держава робить акцент на дронах-перехоплювачах, які вже стали основними засобами для знищення "шахедів", наприклад, над Києвом. Мобільні вогневі групи залишаються важливими, особливо в прикордонних зонах з Росією та в прифронтових районах.
"Необхідно отримувати координати: що саме летить, в якому напрямку, на якій висоті. Це не просто випадковий постріл на звук. Іноді поблизу можуть літати українські гелікоптери чи літаки. Важливо точно знати, куди направляти вогонь. Якщо все буде узгоджено, то не виникне жодних питань," -- зазначає Іван Ступак.
Після зими росіяни можуть спрямувати удари дронами та ракетами по водоканалах та підприємствах очищення стоків, заявляв президент Володимир Зеленський. Кремль не досяг стратегічної мети під час опалювального сезону та лютих морозів. Однак не відмовився від ідеї спробувати спровокувати хаос у великих українських містах.
Зображення: надане Максимом Зайченком Дослідження бпла-перехоплювача під час бойового чергування
У зоні особливого ризику міста з населенням понад триста тисяч, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Експерт вважає, що першочерговим завданням і уряду, і громад має бути захист водозаборів та станцій очищення стоків. Діяти потрібно одночасно на двох напрямках: будувати фортифікації. А також -- такі об'єкти мають бути особливо добре захищеними засобами протиповітряної оборони.
"Захист від балістичних ракет має обмежені можливості. Проте, для протидії дронам існує чимало варіантів: збільшення кількості перехоплювачів та створення нових пунктів запуску. Компаніям надали можливість формувати власні підрозділи для охорони. На рівні великого міста цілком реально знайти ресурси для організації додаткових постів", – зазначає Олександр Харченко.
"Це неможливо", -- так коментують в уряді пропозицію щодо створення мобільних вогневих груп в Асоціації водоканалів України. На їхню думку, підприємства не здатні самостійно забезпечити свою безпеку від російських ударних безпілотників. Водоканали опинилися в борговій ямі через збиткові тарифи, які залишаються незмінними з 2021 року. На їхню думку, коштів не вистачає навіть на покриття основних витрат, таких як електроенергія та реагенти, зазначають представники асоціації.
"Ці мобільні вогневі підрозділи потребують постійного фінансування та виплати зарплат. Це фактично неможливо. Складається враження, що ці люди живуть в іншій реальності," -- зазначає Дмитро Новицький, президент Асоціації "Укрводоканалекологія".
Деякі енергетичні підприємства уже мають налаштовану взаємодію із Силами оборони. І мова не про окремі мобільні вогневі групи. Скажімо, "Нафтогаз" робить ставку, зокрема, на засоби радіоелектронної боротьби, подробиць у цілях безпеки не розголошують. Однак у компанії повідомили: повністю захистити усі об'єкти все ж неможливо, з огляду на їхні масштаби та специфіку роботи.
Зображення: Зоряна Стельмах. Голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.
"Є РЕБ. Ми активно співпрацюємо з військовими в питаннях активного захисту та надаємо допомогу. Проте стверджувати, що це захист може гарантувати 100% безпеку, я не можу. На жаль," -- зазначив голова правління "Нафтогазу" Сергій Корецький.
Діяльність мобільних вогневих груп на підприємствах енергетичного сектору має значну схожість з добровільними формуваннями територіальних громад (ДФТГ). Ці воєнізовані підрозділи функціонують у межах конкретних населених пунктів. Вони підпорядковуються Силам оборони України і складаються з мешканців громади, які з різних причин не можуть служити в армії. Минулого року Кабінет Міністрів ініціював пілотний проєкт, спрямований на створення груп протиповітряної оборони на основі ДФТГ.
"У мене є сумніви, на скільки оперативно працівники підприємств зуміють оволодіти навичками та кваліфікацією. Що вони робитимуть? Їздитимуть з кулеметами, яких вже не вистачає на бойові групи. Чи будуть вони навчені оперувати дронами? Певним чином це може додати хаосу у систему ППО. З моєї точки зору -- це прагнення перекласти відповідальність. У нас людей вже нема, тому створюйте самі", -- вважає голова керівної ради центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Борги, руйнування, координаційні штаби. З чим Україна вийшла з зими
Україна розпочала підготовку до наступного опалювального сезону. Уряд спільно з громадами розробили плани стійкості регіонів. Держава вже виділила майже 13 млрд гривень, їх витратять на захист понад двох сотень об'єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області. І це лише перший етап, підготовка до наступної зими обійдеться значно дорожче -- орієнтовно у понад 270 млрд гривень. Для покриття такої суми уряд шукає кошти у міжнародних партнерів, співфінансувати проєкти доводеться і самим громадам.
Зображення: Офіс Президента України Володимир Зеленський організував засідання Ради національної безпеки і оборони, на якому ухвалили всебічні плани щодо енергетичної стабільності регіонів і міст держави 3 березня 2026 року.
Основні цілі перед наступною зимою полягають у зміцненні захисту енергетичного сектору, активізації запуску нових об'єктів розподіленої генерації, а також у забезпеченні інфраструктури альтернативними джерелами енергії.
"Розвиток розподіленої генерації відбувається, але не так активно, як хотілося б. Ми всі пам'ятаємо про президентський гігават, але його досі не реалізовано, хоча вже пройшло два з половиною роки. У нашій енергосистемі на даний момент можна спостерігати лише близько 600-700 МВт. Це приблизно такий же обсяг, який ще не був введений в експлуатацію," - зазначає Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова.
Стан енергетичної системи продовжує бути вкрай нестабільним. В Україні стартувала запланована кампанія з ремонту на атомних електростанціях, внаслідок чого вже зупинено роботу двох енергоблоків. Тож питання з відключеннями електроенергії безпосередньо пов'язане з погодними умовами. Наразі країна значною мірою покладається на виробництво електрики від сонячних електростанцій. Як тільки температура знижується, а небо затягується хмарами, в окремих регіонах починаються відключення електроенергії.
Україна активно прагне максимально використовувати імпорт електричної енергії. Наприклад, у лютому країна придбала рекордну кількість електроенергії з-за кордону — 1,2 млн МВт·год. Березневі дані також демонструють значні обсяги імпорту.
Изображение: ДТЕК
"Кожен будинок має створити свій власний "енергетичний актив": розібратися зі схемою теплопостачання, зрозуміти, чи працюватимуть насоси без світла, визначити, чи потрібен генератор, сонячні панелі або батарея з інвертором. Нині діють програми компенсацій та підтримки від держави та бізнесів для багатоквартирних будинків -- важливо не втрачати час і скористатися ними", -- вважає генеральний директор компанії YASNO Сергій Коваленко.
На галузь впливає ще один важливий фактор: заборгованість громадян за комунальні послуги зросла більш ніж на 12 %. За інформацією Державної служби статистики, в результаті минулого року загальна сума боргу досягла 113 мільйонів гривень. Різке збільшення заборгованості розпочалося восени, що було передбачувано у зв'язку з початком опалювального сезону. Громадяни найкраще виконують платежі за водопостачання, а ось за тепло ситуація гірша. Найвища частка прострочених платежів зафіксована в Дніпропетровській області, де вона складає 15 % від загальної суми боргу.
