Саміт для "папи" Трампа: які угоди досягли країни НАТО і які наслідки це має для України?
Щорічну зустріч країн-учасниць НАТО держсекретар США Марко Рубіо запропонував називати "саммітом Трампа". З оцінкою Рубіо важко сперечатися. Захід у Гаазі готували протягом багатьох місяців, здається, з єдиною ціллю - порадувати президента США. ВВС розповідає, як вдалося цього досягти.
Коли увечері 25 червня Дональд Трамп увійшов до переповненої пресзали, сумнівів не залишилося: результатами саміту він дуже задоволений. Президент США жартував, він хвалив Нідерланди за теплий прийом. Особливо високої оцінки удостоїлися голландські дерева, але це вже якась інша історія. Трамп розповідав журналістам про успішні американські удари по Ірану.
Генсек НАТО Марк Рютте, для якого це був перший саміт на посаді, розсипався у похвалах Трампу. На пост глави Альянсу він приходив з репутацією практичної людини, яка вміє знаходити спільну мову з різними людьми - у тому числі й з Трампом. Цю репутацію Рютте явно намагався підтвердити.
Напередодні засідання лідерів президент США показав громадськості особисте повідомлення від генсека НАТО, в якому той, називаючи його "дорогий Дональд", пише: "Ви досягнете того, чого не зміг зробити ЖОДЕН американський президент впродовж десятиліть".
Мова йде про значне збільшення військових витрат, яке вдалося узгодити на саміті. "Європа, врешті-решт, заплатить по-серйозному, як і має бути, і це ваша заслуга", - зазначив генеральний секретар НАТО.
ВВС поцікавилася у Рютте, чи відчував він ніяковість після публікації цього повідомлення. "Абсолютно ні, - відповів він з усмішкою. - Оскільки все, що сказано в цьому повідомленні, є правдою".
Згодом, спілкуючись із журналістами, Рютте зайшов ще далі, підхопивши метафору Трампа, охарактеризував президента США як "татусика", який іноді мусить розбиратися з пустотливими дітьми.
Журналісти, які не звикли чути подібних висловлювань від генсека НАТО, на підсумковій пресконференції запитали Рютте про причини цих неприхованих лестощів. "Це питання смаку, але взагалі Трамп - хороший друг", - відповів той.
Основною причиною відмінного настрою Трампа на саміті стало те, що Вашингтону вдалося отримати зобов'язання від країн НАТО збільшити витрати на оборону до 5%.
Питання оборонних витрат вже більше десяти років викликає занепокоєння у Вашингтоні. Мета, яку було встановлено на рівні 2% від ВВП ще після анексії Криму Росією у 2014 році, досі не була досягнута всіма державами альянсу, навіть після початку повномасштабної агресії Росії проти України. Наразі адміністрація Трампа відкрито заявляє, що Європа занадто довго покладалася на підтримку США у сфері безпеки і тепер повинна взяти на себе фінансування своєї оборони.
Марк Рютте витратив місяці, аби до саміту в Гаазі переконати всі країни погодитися на п'ять відсотків витрат на оборону, що їх вимагали США. Проте перед самим початком зустрічі влада Іспанії поставила її на межу зриву: прем'єр цієї країни Педро Санчес заявив, що Мадрид категорично відмовляється брати на себе такі зобов'язання.
Всього за добу до початку саміту було оголошено про досягнення компромісу, який фактично зняв з Іспанії зобов'язання витрачати 5% завдяки змінам у формулюваннях фінальної декларації. Хоча скандал, здавалося, вдалося уникнути, існує ймовірність, що після Іспанії інші країни-учасники також можуть бути піддані подібному тиску: влада Бельгії вже висловила сподівання на "гнучкість" з боку Альянсу.
Порушник спокою Санчес до журналістів не виходив, проте Трамп на прес-конференції не скупився на різкі висловлювання.
Він зазначив, що Іспанія є єдиною державою, яка "відмовляється від виплат": "Я вважаю, що їхня поведінка є абсолютно неприйнятною". Трамп попередив, що в разі, якщо Мадрид не погодиться на компроміс, США можуть відповісти на це збільшенням тарифів у рамках переговорів щодо двосторонньої торгової угоди.
На цьому фоні яскраво виділялися емоції представників країн "східного флангу" НАТО, які вже тривалий час відчувають загрозу відновлення імперіалістичних прагнень Росії. Саме тому вони активно збільшують свої витрати на оборону за власний рахунок.
"Путін розбудив гіганта... Вже за кілька років Росія виявить, що їй важко тягатися (з нами) у фінансуванні оборони, і це буде те саме, що трапилося з Радянським Союзом у 80-х", - говорив на одному з заходів на полях саміту НАТО міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Звичайно, - і це не раз звучало в Гаазі - саме собою збільшення витрат на оборону європейськими країнами НАТО не означає, що вже наступного бюджетного року вони зроблять стрибок у підвищенні своєї обороноздатності. Іншими словами, гроші потрібно не лише виділити, але й з розумом витратити.
Саме тому на засіданнях Гаазького форуму неодноразово акцентували увагу на важливості вивчення уроків війни в Україні, зокрема в контексті виробництва та застосування дронів і штучного інтелекту у військових операціях.
Так само військово-промислові комплекси країн Європи, які досі працюють, за словами прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен, у режимі мирного часу, мають бути розгорнуті. А поки цього не відбулося - вони повинні входити в кооперацію з тими ж українськими підприємствами ВПК, особливо зважаючи на те, що Київ зараз активно залучає західних партнерів до своєї "оборонки".
Так чи інакше, під декларацією саміту підписалися всі країни-учасниці. Вони вирішили: у майбутньому (проте не пізніше, ніж за десять років) країни НАТО повинні витрачати щонайменше 3,5% свого ВВП безпосередньо на військові статті: озброєння, боєприпаси та утримання армій. Ще 1,5% повинні йти на додаткові цілі: захист критичної інфраструктури та мереж, інновації і, наприклад, зміцнення "цивільної готовності та стійкості" - досить існує підозра, що це розпливчасте формулювання, у підсумку може призвести до того, що в ці 1,5% країни зможуть записувати будь-які витрати на інфраструктуру.
Підсумковий документ, як і сам саміт, виявився незвично коротким. Це журналісти також пояснювали фактором Трампа: організатори намагалися обійти всі гострі кути, зокрема, уникаючи різких формулювань щодо Росії.
У підсумковій декларації відсутнє слово "війна", тоді як у комюніке минулого року Росія була згадана більше ніж 40 разів. Крім того, у тому документі містилися формулювання, що вказували на те, що Росія несе виключну відповідальність за "агресивні дії в Україні" і продовжує залишатися "найбільшою і безпосередньою загрозою для альянсу".
Варто зазначити, що відповідно до останнього комюніке, до цільових витрат на оборону також зараховуватимуть підтримку українських збройних сил.
Однак впевненості в тому, що у декларації буде згадка про підтримку Києва, не було практично до останнього моменту: Україна їхала на саміт до Гааги в атмосфері невизначеності.
Висновки Гаазького саміту виявилися набагато більш позитивними, ніж очікувалося в Києві, повідомило джерело ВВС в складі української делегації.
Перш за все, це обумовлено тим, що початкові сподівання українців щодо зустрічі вже були на досить скромному рівні.
В Україні добре усвідомлювали, що остаточне комюніке цієї зустрічі суттєво відрізнятиметься від декларації, прийнятої на минулорічному саміті НАТО у Вашингтоні. У тому документі Україна згадувалася близько сорока разів, і підкреслювалося, що її прагнення стати повноправним членом Альянсу є "незворотним".
У 2025 році подібних амбітних формулювань не очікував вже ніхто. Президент США Дональд Трамп ще на етапі власної виборчої кампанії наприкінці минулого року не приховував свого скепсису щодо України та й до НАТО.
Після лютневої сварки в Овальному кабінеті Зеленському та Трампу, схоже, вдалося так-сяк відновити стосунки, проте президент США, як і раніше, не приховує своїх симпатій до Володимира Путіна і час від часу збурює інтернет сентенціями цілком в дусі російської пропаганди.
У контексті, коли Гаазький саміт був спланований з акцентом на забезпечення максимального комфорту для Дональда Трампа, участь України у цьому заході залишалася під сумнівом практично до самого фіналу.
У підсумку українська делегація виїжджала з Гааги в гарному настрої.
"Гаазький саміт для України не став яскравою перемогою, проте виявився значним досягненням", - зазначає в інтерв'ю ВВС експерт Європейської ради з міжнародних відносин Лео Літра.
"В Гаазі панувала позитивна атмосфера на переговорах. Чітко простежувався розвиток міцного консенсусу серед членів Альянсу з ключових питань: Україна налаштована на мир, тоді як Росія є перешкодою на цьому шляху; важливо продовжувати підтримку України та збільшувати інвестиції в її оборонну промисловість; необхідно посилювати санкційний та політичний тиск на Москву", - зазначає джерело ВВС в українській делегації, описуючи настрій у Гаазі.
Щодо конкретних досягнень, Лео Літра зазначає, що безсумнівним успіхом Києва є те, що Україні вдалося фактично інтегруватися у бюджет НАТО.
Завдяки витратам на укріплення обороноздатності України європейські держави зможуть врахувати ці кошти в рамках "п'яти гаазьких відсотків". Це надасть Києву можливість отримати фінансування, яке, в теорії, може забезпечити йому фінансову підтримку у війні, розв’язаній Росією.
"Плюс полягає у тому, що ця допомога України з боку Європи відтепер не залежатиме від виборів у тій чи іншій країні, від внутрішньополітичної кон'юнктури. Зараз вона виділятиметься практично на технічному рівні", - каже Літра.
Звичайно, у зв'язку з цим з новими викликами стикнуться українські дипломати, які повинні будуть ефективно донести до європейських партнерів інформацію про те, у що саме вони могли б вкласти свої кошти. Але це вже інше питання, і перейнятися відповіддю на нього мала б бути українська влада.
Згідно з інформацією, отриманою від джерела ВВС в українській делегації, під час засідання ради Україна-НАТО міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначив своїм колегам, що хоча декларація є важливим кроком, справжня робота тільки починається.
"Декларації - це позитивний крок, а обіцянки виділяти 5% на оборонні потреби - це ще один вагомий аспект, проте справжня робота тільки починається. Необхідно перетворити ці заяви на конкретні рішення, укладати реальні контракти, розробляти бюджетні програми, розгортати нові виробничі потужності, а також забезпечувати узгодженість і співпрацю в усіх галузях промисловості", - зазначає джерело у розмові з ВВС.
Іншим досягненням Гаазького саміту, як зазначає ВВС, є заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. Він підкреслює, що навіть у надзвичайно стислому комюніке, яке обмежилося фактично одним питанням щодо "п'яти відсотків", у фінальному документі знайшлося місце для посилання на Україну та підтвердження прихильності Альянсу до її подальшої підтримки.
Більше того, продовжує він, знайшлося тут місце і для Росії, яку НАТО прямо назвав "довгостроковою загрозою" (таким чином, відмовившись від "вегетаріанського" формулювання "противник", яке також обговорювалося напередодні саміту).
По-третє, кажуть співрозмовники ВВС, Україні вдалося зберегти статус-кво у питанні її зближення з НАТО. Історичних рішень та хайпових гасел про те, наскільки широко двері НАТО відчинені для Києва, тут і не чекали.
А з формальної точки зору, відсутність нових формулювань щодо майбутнього членства України в Альянсі означає, що в силі залишається Вашингтонське комюніке, в якому шлях Києва до НАТО, нагадаємо, називали незворотним.
Так, у НАТО зараз немає консенсусу, аби гарантувати Києву майбутнє членство, каже співрозмовник ВВС. Проте так само немає тут консенсусу і щодо того, щоб скасувати формулювання про незворотність вступу України до Альянсу. І це радше хороша новина для Києва.
У підсумку, сам факт зустрічі Володимира Зеленського і Дональда Трампа, яка, згідно з інформацією від BBC, відбулася довше запланованого часу, Київ може вважати своїм досягненням.
"Ця зустріч виявилася продуктивною та тривалою, під час якої обговорили безліч важливих аспектів", - зазначає джерело ВВС в українській делегації.
Деталі зустрічі між президентами України та США наразі залишаються невідомими.
Проте джерело ВВС в Офісі президента повідомило, що під час цієї бесіди Володимир Зеленський показав Дональдові Трампу карти, які мали продемонструвати йому, що заяви росіян про успіхи їхніх військ на полі бою є сильно перебільшеними.
Окрім того, під час зустрічі за маленьким переговорним столом Зеленський продемонстрував своєму американському колезі свідчення того, що під час останніх обмінів тілами загиблих військових російська сторона передала Україні тіла своїх солдатів.
Невідомо, чи зміг Володимир Зеленський вплинути на світогляд Дональда Трампа.
На заключній прес-конференції було видно, що Трампу особливо до вподоби обговорювати "виняткові досягнення сміливих американських пілотів", які, за його словами, повністю знищили іранську ядерну програму. Однак йому все ж довелося дати відповіді на кілька запитань, що стосуються України.
По-перше, президент Сполучених Штатів визнав, що його обіцянки завершити війну між Україною та Росією за 24 години мали "саркастичний" характер.
По-друге, риторика Трампа в Гаазі була явно гострішою стосовно Володимира Путіна, аніж Володимира Зеленського. Президент США назвав Путіна "збитим зі шляху", а в іншому місці прес-конференції сказав просто: "Володимир Путін має закінчити цю війну".
Найбільш емоційним епізодом прес-конференції Дональда Трампа стало запитання журналістки Української служби ВВС Мирослави Пеци, яка поцікавилася у президента США, чи готові Сполучені Штати забезпечити Київ системами протиповітряної оборони Patriot.
Ці комплексні системи, можливо, є одними з найпотужніших у світі, і вони входять до переліку американських озброєнь, які Київ прагне придбати – не отримати безкоштовно – у Вашингтона за підтримки європейських союзників. Володимир Зеленський повідомляв, що кілька тижнів тому Київ вже надіслав до Вашингтона список бажаних закупівель, проте з-за океану поки не надійшло жодної реакції.
В Україні вважають, що відмова Сполучених Штатів у наданні зброї, навіть за фінансову компенсацію, може призвести не лише до серйозних труднощів, а й створити надзвичайно складну ситуацію для українських збройних сил у їхніх бойових операціях.
Отже, у Гаазі вирішили, що на це питання найкраще відповість сам Трамп.
"Ви зараз перебуваєте в Україні?" - поцікавився він у журналістки ВВС, яка щойно поставила йому запитання про систему Patriot. "Мій чоловік залишився там, а я з дітьми у Варшаві, тому що це його бажання", - відповіла вона.
"Ваш чоловік зараз військовий?" - запитав президент США, помітно зворушений. Отримавши ствердну відповідь, він продовжив: "Україна дійсно прагне отримати системи протиповітряної оборони, такі як 'Патріоти'. Ми розглянемо можливість їх постачання. Це досить складний процес. Вони також потрібні нам, адже ми їх передаємо Ізраїлю, і їхня ефективність вражає... Бажаю вам удачі, і передайте вітання вашому чоловікові."
З цієї розлогої відповіді не дуже зрозуміло, чи має шанси України отримати бажані системи Patriot вже найближчим часом. Проте Трамп точно не відповів на питання про майбутню допомогу Києву озброєннями твердим "ні".
