Війна у сфері штучного інтелекту та нові загрози: чому торгівля людьми стала більш прихованою, ніж раніше.
Зображення: Міністерство внутрішніх справ. Конфлікт як рушійна сила нових форм експлуатації.
Повномасштабна агресія Росії призвела до ситуації, в якій торгівля людьми набуває нових масштабів і форм. Діти, жінки та чоловіки – всі вони опинилися під загрозою у контексті вимушених переселенців, втрати засобів до існування, а також нестабільності і відсутності підтримки. Спостерігаємо виникнення нових і ще більш жорстоких видів експлуатації, з якими світ не стикався в такій мірі раніше.
Це примусове переміщення цивільних, у тому числі дітей, на територію росії й подальша їхня асиміляція. Це використання людей з окупованих територій у воєнних цілях -- від будівництва фортифікацій до примусу виконувати завдання, пов'язані з бойовими діями. Це експлуатація під прикриттям "евакуації", "гуманітарної підтримки" чи "тимчасового розміщення". Це втягнення цивільних у злочинні схеми під тиском окупації чи бідності. Це сексуальне насильство, яке стало зброєю війни.
Глобальні звіти UNODC (United Nations Office on Drugs and Crime) показують, що з 2020 року кількість виявлених жертв зросла на 25%. Водночас офіційні дані відображають лише частину реальних масштабів, адже більшість постраждалих не звертаються за допомогою.
Сучасний феномен торгівлі людьми виникає та активно прогресує в онлайн-просторі.
Технологічні інновації трансформували торгівлю людьми так само радикально, як і війни. Цей злочин більше не підпорядковується географічним межам чи особистому спілкуванню. Сьогодні майже кожен аспект цієї злочинної діяльності реалізується в онлайн-просторі: вербування через фальшиві оголошення про роботу та соціальні мережі, маніпуляції через цифрову рекламу, контроль за допомогою зашифрованих месенджерів, розрахунки у криптовалюті та замаскування слідів використовуючи інструменти штучного інтелекту.
Злочинні елементи експлуатують цифровий простір як середовище, в якому можуть діяти оперативно, без покарання та практично непомітно. Вони посилюють свою активність у той час, коли державні структури часто стикаються з проблемами застарілих бюрократичних механізмів, відсутністю доступу до електронних доказів і дефіцитом кваліфікованих фахівців.
Технології мають слугувати для захисту людей, а не для їх експлуатації. Держава повинна реагувати так само оперативно, як і злочинні угруповання. Це вимагає підвищення цифрової грамотності державних установ, інвестицій у аналіз даних, швидкого доступу до електронних доказів на міжнародному рівні, а також впровадження систем, здатних виявляти ризики за лічені хвилини, а не місяці.
З початку року 112 українців здобули статус осіб, які зазнали торгівлі людьми.
Нові виклики – традиційні засоби. Чому необхідно переглянути свій підхід.
Світ потребує комплексних рішень для ефективного вирішення актуальних проблем. В першу чергу, необхідні міжнародні платформи для обміну інформацією, які дозволять країнам оперативно реагувати на загрози, виявляти жертв, відслідковувати переміщення та викривати злочинні угрупування. Організації на зразок Europol та Interpol повинні бути оснащені спеціальними, посиленими інструментами для протидії торгівлі людьми, враховуючи сучасні цифрові виклики.
Другий аспект – це застосування технологій та штучного інтелекту для раннього виявлення експлуатаційних випадків. Алгоритми мають можливість аналізувати величезні обсяги даних, що доступні в інтернеті, виявляти повторювані фальшиві оголошення, розпізнавати незвичайні рекрутингові патерни та відслідковувати приховані фінансові зв’язки. Завдяки цим технологіям стає можливим виявити те, що залишається поза увагою людини або окремої організації.
Третій напрям -- активна роль приватного сектору. Компанії, соціальні мережі, сервіси оголошень, банки та телеком-оператори часто першими бачать підозрілі дії. Без їхнього залучення -- не буде ефективного виявлення, блокування та розслідування цифрових схем експлуатації.
Які кроки робить Україна для забезпечення безпеки громадян?
Україна активно формує комплексний підхід до боротьби з торгівлею людьми. Ми ініціюємо нову Державну програму до 2030 року, яка спиратиметься на чотири основні механізми: превенція, захист, відповідальність та партнерство. Важливим аспектом є зміцнення стійкості родин та запобігання вразливості дітей на початкових етапах, зокрема шляхом відмови від інституційного догляду в рамках реформи Better Care. Також передбачено розвиток послуг, орієнтованих на сім'ю, підтримку внутрішньо переміщених осіб, адресну соціальну допомогу та ефективну систему реагування на випадки домашнього насильства.
Правоохоронна система також зазнає змін: формується новий кіберпідрозділ, слідчі та прокурори отримують навчання для роботи з електронними доказами, а також проводяться спільні операції з 32 країнами в рамках Європейської мультидисциплінарної платформи проти злочинних загроз EMPACT. Наша країна особливо акцентує увагу на фінансовій розвідці, оскільки вона дозволяє відстежувати доходи злочинних мереж і блокувати їхні активи.
Яким чином світ може подолати сучасні прояви експлуатації?
Сьогоднішня торгівля людьми є транснаціональним, технологічним і надзвичайно гнучким злочином, який адаптується до умов війни, економічної кризи та цифрових нововведень. Проте, ми також маємо можливість змінюватися. Технології можуть стати потужним інструментом у боротьбі з злочинцями. Оскільки торговці людьми не визнають кордонів, і наші зусилля щодо протидії цій проблемі не повинні бути обмежені ними.
Україна відкрита до співпраці з міжнародними партнерами для боротьби з усіма формами експлуатації. Це спільний обов'язок — як перед тими, хто сьогодні є найбільш вразливим, так і перед тими, чия свобода залежить від нашої здатності оперативно трансформувати системи захисту.
На Київщині розкрили схему з торгівлі людьми
