Схилимо голови. Борець з Києва втратив життя, зіткнувшись з катером у Чорному морі.

Юрій Баланчук був удостоєний Зірки Героя України посмертно.

Щодня о 9:00 українці вшановують пам'ять тих, чиє життя обірвала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua звертає увагу на борця греко-римського стилю Юрія Баланчука, який здобув численні нагороди у різних видах єдиноборств. Посмертно він отримав звання Героя України за проявлений героїзм у захисті своєї країни. Юрій виконував складні завдання на територіях, що перебували під контролем ворога, і загинув під час одного з них в окупованому Криму, два роки тому, 4 жовтня 2023 року. Йому було всього 36 років.

Юрій Баланчук з'явився на світ 9 вересня 1987 року в Києві, де розпочав свій спортивний шлях. Спочатку він долучився до секції греко-римської боротьби, тренуючись під наглядом заслуженого тренера України Миколи Фетісова, та брав участь у чемпіонатах міста та держави. Крім того, Юрій спробував свої сили у різних інших спортивних дисциплінах: він став переможцем клубних змагань з джиу-джитсу та здобув бронзову медаль на всеукраїнському турнірі з бойового самбо.

Втім, про усі ці дипломи за перемоги на спортивних турнірах дружина Юлія, з якою Юрій прожив понад десять років, дізналася вже після його загибелі, знайшовши їх серед речей та документів. Чоловік не любив багато про себе розповідати, а третє місце взагалі не вважав досягненням.

Хоча Баланчук здобув вищу освіту в галузі "друкарської справи", його кар'єра склалася в світі спорту. Він став масажистом, тренером і розробляв програми здорового харчування. Юлія з теплотою згадує, що Юра завжди був готовий допомогти — він ніколи не відмовляв нікому. Один з його днів народження залишився в пам'яті особливо: під час святкування прозвучав тост, який вразив її: "Юра — це той чоловік, до якого ти можеш зателефонувати, якщо не можеш знайти шліфівку потрібного розміру. І він обов'язково допоможе тобі в цій справі".

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Юрій з дружиною були не вдома. Юлія пригадує, що перші дні не могла змиритися з рішенням чоловіка йти воювати, але згодом, на третій день, все ж погодилася.

Повернувшись до столиці, Баланчук навіть не зайшов додому, а одразу попрямував до військкомату, після чого долучився до лав територіальної оборони. До середини квітня 2022 року Юрій стояв на захисті столиці, а потім воював на Київщині та тримав оборону на кордоні з білоруссю.

18 січня 2023 року Юрій здійснив свою давню мрію, приєднавшись до спецпідрозділу "Артан" Головного управління розвідки Міністерства оборони. Його метою було забезпечити мирне майбутнє для молодих хлопців, які тільки починають своє життя, і не дозволити їм йти на війну. Саме заради нових поколінь та вільної України він вирішив взяти в руки зброю, маючи лише рік служби в армії, здобутий у молодості.

Разом із товаришами Баланчук не раз здійснював бойові операції на території противника. Зокрема, група, до складу якої входив Юрій, брала участь у відновленні контролю України над буровими вишками "Таврида" та "Петро Годованець", розташованими в Чорному морі.

Юрій Баланчук загинув 4 жовтня 2023 року під час виконання бойового завдання в окупованому Криму. Опинившись у важкій ситуації, він сміливо зіткнувся з одним із ворожих катерів, що дозволило його товаришам по службі врятуватися.

Коли стрілки годинника показували 3:58 ночі, Юлія раптово прокинулася, відчуваючи тривогу за свого коханого. Вона не знала, що саме сталося, але її серце підказувало, що щось не так. Єдине, що залишалося їй – щиро молитися і сподіватися, що він, можливо, поранений, але живий, і незабаром вони знову зустрінуться. Але о 12-й годині дня, коли Юрій мав подзвонити, звістки від нього так і не було. На наступний день, в четвер, чоловік мав повернутися додому у відпустку. Він обіцяв дружині поділитися всім, навіть розповісти історію свого позивного "Бабах".

На жаль, обставини склалися так, що їхня зустріч відбулася у четвер, але не в запланований час, а 25 січня 2024 року, під час його похорону.

Вдома до останнього на нього чекали кохана дружина та її син, який хоч і не був рідним для Юрія, але якого він любив, як рідного.

Ще за життя Юрія висували на нагородження медаллю "За бойові заслуги", але він не встиг отримати її особисто. Після його смерті Герой був удостоєний найвищої нагороди від Головного управління розвідки – "Зірка Слави". Крім того, він отримав відзнаку Президента України "За оборону України".

13 червня 2025 року Президент України присвоїв Юрію Баланчуку найвищу державну відзнаку - Зірку Героя України (посмертно).