Оперативні новини Києва

Смерчі, посухи та пилові бурі стали виникати частіше. В чому причина? - Спеціальний матеріал | Експрес онлайн

Дослідники застерігають: клімат зазнає змін, і природа ще не раз здивує нас.

Нещодавно в Київській області було зафіксовано торнадо. Відеоматеріали з цим незвичним для даного регіону природним явищем миттєво набрали популярність у соціальних мережах.

Торнадо формуються на території Сполучених Штатів, тоді як в Україні їх називають смерчами. Це явище являє собою вихор або хобот, що спускається з потужної купчасто-дощової хмари. Проте іноді смерч може утворитися навіть у ясну погоду, як зазначає Наталія Голеня, заступниця начальника відділу метеопрогнозів Українського гідрометеорологічного центру. Зазвичай смерчі спостерігаються влітку, коли сильна спека (близько 30 градусів і вище) супроводжується вторгненням холодного фронту, що викликає різницю температур понад 10 градусів. Крім того, такі явища частіше виникають над водою, а на суходолі швидко втрачають свою силу через різницю у прогріванні води та землі. Однак кілька років тому, у березні, смерч завдав шкоди на Дніпропетровщині, і тоді не було ані потужних купчасто-дощових хмар, ані сильного вітру.

У цілому смерчі здатні виникати в будь-якій частині нашої країни, враховуючи глобальні зміни клімату. Поверхня землі нагрівається більше, що призводить до накопичення тепла в атмосфері. Температури повітря зростають, і в разі вторгнення холодного повітря можуть з’являтися потужні купчасто-дощові хмари, які супроводжуються грозами, градом та шквалами, а також можуть виникати смерчі.

Класичні торнадо здебільшого виникають на території Північної Америки, де існує так звана "алея торнадо". Це явище зазвичай спостерігається перед грозою, яка наступає на сильно розігріту поверхню. Хобот торнадо спускається з хмари та обертається проти годинникової стрілки, пояснює Павло Шубер, кандидат географічних наук та доцент кафедри фізичної географії ЛНУ ім. І. Франка. Хоча смерчі не є звичним явищем для України, такі випадки вже мали місце в минулому. При цьому утворюється видимий стовп, який може бути пиловим, водяним або навіть вогняним. Смерчі здатні пройти десятки кілометрів, після чого "вичерпуються". Зазвичай вони формуються наприкінці липня та в серпні, коли спостерігається сильне нагрівання повітря і ґрунту, а потім відбувається різке вторгнення холодної повітряної маси. Отже, наразі ще зарано говорити про можливість виникнення смерчу. Однак варто зазначити, що гроза вже пройшла, що є незвичним для цього періоду.

У купчасто-дощових грозових хмарах спостерігаються потужні вертикальні рухи, що досягають швидкостей до 50 метрів за секунду. Ця динаміка іноді призводить до появи смерчів. Вихори, які мають вертикальну вісь діаметром кілька десятків метрів, існують від п’яти хвилин до пів години. Оскільки в центрі смерчу тиск дуже низький, він здатний піднімати та нести все, що опиняється в його полі дії, — розповідає Борис Лєсков, старший науковий співробітник відділу фізики атмосфери Українського гідрометеорологічного інституту. — Ще пів століття тому смерчі були досить рідкісними в Україні, з'являючись приблизно раз на десять років. Однак через зміни клімату їхня частота значно зросла.

Переважно вони з'являються на півдні країни, але останніми роками зароджуються й на території інших регіонів. Приміром, декілька років тому у Вінницькій області смерч висмоктав всю воду з рибою й відніс на півтора кілометра. Хоча "лідер" за кількістю формувань цього явища -- Крим. Якось у селi Випасне було зафiксовано в один день аж п'ять смерчiв. Один зародився мiж двома лиманами, дiйшов до села Тимашiвка та повернувся назад. Другий внизу мав один стовп, а вгорі -- аж три, що розходились та сходились. Коли смерч дiйшов до села Випасне, то зніс 30 будинкiв і навіть підняв пенсіонерку й проніс приблизно 150 метрів. У цей же день з боку Джанкоя вийшов новий смерч, який у селi Лобанове зніс дахи з будинкiв і купол iз церкви. А в червні 2012- го потужний смерч пронісся по Закарпаттю й Рівненщині. З будівель негода зірвала дахи, а дерева виривала з корінням. Загалом останнiм часом не було й року, аби в нас не пронеслось декілька смерчів.

Які інші явища стали більш частими внаслідок глобального потепління?

Н. Голеня:

Пилові бурі. В Україні це природне явище може виникати через повітряні потоки, що приносять пісок з пустель Південного Сходу або Африки. Однак, подібні ситуації можуть траплятися й на півдні нашої країни, особливо коли поля ще не вкрита рослинністю, а волога відсутня. Останнім часом спостерігається нестача снігу взимку, внаслідок чого ґрунти залишаються сухими. Якщо в таких умовах протягом півдоби або більше дме потужний вітер (з швидкістю 15-20 метрів на секунду), він здатен підняти верхній шар ґрунту і пил, переміщуючи його на великі відстані. Цієї весни подібне відбулося в Кіровоградській та Херсонській областях.

П. Шубер:

В даний момент існують всі умови для виникнення пилових бур. Якщо антициклон залишиться на довший час, верхній шар ґрунту стане ще більш сухим. На сьогоднішній день ґрунти в основному позбавлені рослинності (лише озимі культури продовжують рости), тому з приходом наступного холодного фронту існує ризик підняття пилових бур.

В цілому, з підвищенням температури та атмосферною нестабільністю очікується зростання частоти небезпечних метеорологічних явищ, таких як торнадо, засухи та пилові бурі.

Яка погода очікує нас у травні?

В останні роки травневі температури перевищують звичні показники, і ця тенденція, за словами Діани Кривобок, синоптика з Українського гідрометцентру, збережеться і в цьому році. Згідно з прогнозами, середня температура повітря в травні коливатиметься від 15 до 19 градусів тепла, що на два градуси вище за норму. Що стосується опадів, їхня місячна кількість має відповідати звичним показникам: на більшій частині країни очікується до 76 міліметрів, а в Карпатах і Прикарпатті цей показник може досягти 138 міліметрів.

Олена Доніч, керівниця відділу кліматології Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, зазначає: "В Україні метеорологічне літо зазвичай розпочинається 11 травня, коли середня добова температура повітря на протязі кількох днів перевищує 15 градусів за Цельсієм. Проте, найпізніше цей період починався 7 червня у 1990 і 2001 роках. Здається, що в цьому році метеорологічне літо настане раніше".

Читайте також