Оперативні новини Києва

Суддя Господарського суду Києва Роман Бойко реєструє власність на ім'я своєї дружини, яка є мільйонеркою, і приховує її справжню вартість - ІНФОРМАТОР.

Суддя Господарського суду Києва Роман Бойко зареєстрував заміський будинок у Київській області на ім'я своєї дружини, яка займається підприємницькою діяльністю і володіє більшістю сімейного майна.

Бойко володіє земельною ділянкою площею 19 500 квадратних метрів, розташованою в селі Бобриця Київської області. Цю власність він отримав у 2009 році, а її вартість становила 25 тисяч гривень. Інших обʼєктів нерухомості суддя не зазначає у своїй декларації.

Його дружина, Оксана Бойко, володіє значною кількістю нерухомості в Києві та навколишніх районах.

У селі Кременище, що в Київській області, сім'я Бойко збудувала величезний заміський маєток, який також зареєстрований на ім'я Оксани Бойко. Цей заміський комплекс родини Бойків містить:

Раніше журналісти демонстрували знімки розкішного маєтку родини судді, хоча тоді він перебував лише на стадії будівництва.

І тут варто ще раз звернути увагу на вартість земельних ділянок у селі Кременище, що оформлені на Оксану Бойко. Нагадаємо, Роман Бойко оцінив 3 823 кв. м землі під Києвом у 338 тис. грн. Станом на сьогодні сотка (100 кв. м) землі у селі Кременище коштує 6 тис. доларів (близько 247 тис. грн).

Тобто вартість 3 823 кв. м землі, на яких побудований маєток Бойків, - понад 229 тисяч доларів (близько 9,5 млн грн). Таким чином, Роман Бойко занизив вартість земельних ділянок своєї дружини у 28 разів! Така невідповідність викликає обґрунтовані підозри щодо спроби приховати реальні статки або ж джерело походження коштів. Закликаємо НАБУ, САП і НАЗК звернути увагу на цей факт, перевірити законність походження майна, а також з'ясувати, чи не було допущено суддею Бойком умисного декларування недостовірних відомостей.

Окрім того, антикорупційні органи роками ігнорують той факт, що Роман Бойко приховує вартість обʼєктів, які побудовані на вищезгаданих земельних ділянках і оформлені на його дружину Оксану Бойко, а саме: житлового будинку (362,4 кв. м), дачного будинку (165,3 кв. м), гаража і зони барбекю з сауною (49,1 кв. м). Всі ці обʼєкти були набуті у власність у 2017 році, а земельні ділянки - у 2014. Тобто будівництво заміського комплексу Бойків тривало протягом трьох років. Проте у вказаний період (2014-2017 рр.) суддя не декларував жодних витрат на будівництво.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції", особа, яка подає декларацію, зобов'язана зазначити інформацію про витрати на будівельні роботи та джерела їх фінансування в розділі "Відомості про витрати і правочини". Якщо ж будівництво виконується членами родини декларанта, ці витрати також повинні бути задекларовані. Таким чином, суддя Роман Бойко фактично порушив положення антикорупційного законодавства.

Сім'я Бойків також вказує на наявність багатьох розкішних речей. Роман має три елітні годинники від брендів Zenith та Ulysse Nardin, тоді як Оксана може похвалитися колекцією ювелірних виробів та власним наручним годинником. Проте суддя не зазначив вартість жодного з цих аксесуарів.

Суддя Бойко не володіє власним автомобілем, натомість використовує розкішний Mercedes-Benz S350D випуску 2016 року, який зареєстрований на його матір, Тетяну Бойко. Цю машину жінка придбала у 2021 році за 1,5 мільйона гривень. Оксана Бойко користується Ford Kuga, випущеним у 2011 році, а також Land Rover Range Rover 2013 року, проте Роман Бойко не наддав інформації про вартість автомобілів дружини.

Протягом минулого року Роман Бойко заробив 1,3 мільйона гривень на посаді судді, а також отримав 93 тисячі гривень у вигляді відсотків з банківських депозитів. Його дружина, яка є підприємцем, заробила більше 5,5 мільйона гривень завдяки своїй підприємницькій діяльності. Відповідно до інформації з державних реєстрів, вона спеціалізується на консалтингу в галузі інформатизації.

Роман Бойко має 1 мільйон гривень у готівці та ще 854 тисячі гривень на банківських рахунках. Оксана Бойко володіє більшими заощадженнями — на її рахунках зберігається понад 1,6 мільйона гривень, 5 тисяч доларів та 1,4 тисячі євро. Додатково, суддя декларує 385 тисяч гривень як спільну власність, якою він і його дружина володіють разом. Загальна сума активів подружжя Бойків становить приблизно 4,2 мільйона гривень.

Дружина судді Оксана Бойко володіє або є співвласницею таких компаній:

В останній декларації Бойко чомусь не вказав, що його дружина Оксана Бойко є співвласницею ПП "БІБ І БОС" і володіє корпоративними правами.

Суддя не вперше "забуває" включити в декларацію корпоративні права своєї дружини. У 2017 році Оксана Бойко володіла підприємствами ПП "РЕГІОН-ТРЕЙД", ТОВ "АЕЛІТА", ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-А" та ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-В". У своїй декларації Бойко зазначив лише два з цих бізнесів, тоді як інформацію про ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-А" та ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-В" він не вказав.

Мати судді Тетяна Бойко разом зі своїм бізнес-партнером Олексієм Горбатьком є засновниками компанії ТОВ "ПОЛТАВА-ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС", яка займається видавництвом програмного забезпечення. Як повідомляють журналісти, у 2014 році управління фінансових розслідувань Міністерства доходів та зборів відкрила кримінальну справу проти цієї компанії, підозрюючи її у ухилянні від сплати податку на прибуток і податку на додану вартість.

Також Тетяна Бойко є власницею ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-ВОСТОК" і ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-Т" (Видання іншого програмного забезпечення). ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-Т" зареєстроване за адресою: місто Полтава, вул. Раїси Кириченко, 4, кв. 2. У цій же квартирі зареєстровані ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-В", ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-А", ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-ЗАХІД", ТОВ "ІНТЕЛЕКТ-ЦЕНТР-ГРУП" і ТОВ "ЗЕО УКРАЇНА", що належать дружині судді Оксані Бойко. У більшості компаній керівником є вищезгаданий Олексій Горбатько, і саме його номер вказаний як контактний.

Окрім того, матір судді здійснює підприємницьку діяльність. Вона зареєстрована ФОПом у Полтаві та надає консультування з питань інформатизації - як і Оксана Бойко.

Згідно з деклараціями Романа Бойка, його родина регулярно отримує фінансові подарунки від матері. Наприклад, у 2022 році вона подарувала 12 тисяч гривень своєму онукові Яну, сину Романа та Оксани Бойків. У 2023 році сума подарунку склала 29,5 тисяч гривень, а в 2024 році онук отримав вже 84,5 тисяч гривень.

У 2004 році Роман Бойко закінчив університет та отримав освіту за спеціальністю "Правознавство", після цього працював у юридичних фірмах. Присягу судді склав 2009 року. Тоді Указом Президента України Романа Бойка призначили суддею Господарського суду міста Києва.

У 2012 році Вища рада юстиції, куди входили соратники Януковича Сергій Ківалов, Віктор Татьков і Андрій Портнов, призначила Бойка заступником голови суду, він обіймав цю посаду до 2014 року. Довічний статус судді Бойко отримав із рук президента України Петра Порошенка - відповідний Указ було підписано 29 грудня 2017 року.

Артур Ємельянов був фігурантом численних журналістських розслідувань про корупцію, незаконне втручання в роботу судів і елітну нерухомість по всьому світу. Його називають обличчям суддівської системи часів Віктора Януковича. Тоді він піднявся кар'єрними сходами від заступника голови Донецького обласного господарського суду до заступника голови Вищого господарського суду України. Ємельянов здійснював правосуддя до 2017 року, але продовжував отримувати зарплату до 2021-го - допоки його не звільнили з посади судді Вищого господарського суду за вчинення "істотного дисциплінарного проступку". Після цього колишній суддя зайнявся адвокатською діяльністю.

У грудні 2024 року працівники Державного бюро розслідувань повідомили Ємельянову про підозру у причетності до злочинної організації та участі у її злочинах (ч. 1 ст. 255 КК України у редакції закону від 2001 року), а також в отриманні неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 368 КК України у тій же редакції).

Розслідування виявило, що він був частиною злочинної групи, до складу якої входили переважно судді, адвокати, арбітражні керуючі та інші працівники судових установ. За інформацією Державного бюро розслідувань, учасники цієї схеми за винагороду ухвалювали "вигідні" рішення, здебільшого у справах господарського характеру.

Організатором схеми вважається колишній голова Вищого господарського суду України Віктор Татьков, який неліцензійно втручався у процес розподілу справ, передаючи їх лише "своїм" суддям, які виконували "інструкції замовників". Правоохоронні органи заявили, що протягом тривалого часу Татьков, Ємельянов та інші представники судової системи фактично унеможливили ухвалення рішень у більшості справ без отримання хабарів. Роман Бойко виступав свідком у цій справі.

4 грудня 2024 року Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Ємельянову у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави до 30 січня 2025 року. Але 13 січня 2025 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду обрала новий запобіжний захід - Ємельянову призначили арешт із можливістю внесення застави в розмірі 80 млн грн. Підозрюваний цих грошей не вніс. Згодом слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив тримання Ємельянова під вартою і зменшив заставу до 50 мільйонів. Станом на сьогодні він досі перебуває в СІЗО.

Варто підкреслити, що Бойко та Ємельянов працювали в Господарському суді Києва в період правління Віктора Януковича. У той час Ємельянов обіймав посаду голови цього суду. Бойко став заступником голови Господарського суду саме в момент, коли кар'єра Ємельянова почала стрімко розвиватися. Він отримав призначення на посаду голови Київського апеляційного господарського суду, проте продовжував мати значний вплив на Господарський суд Києва.

Роман Бойко має значні зв'язки з Ємельяновим. У 2018 році журналісти програми "Наші гроші" зафіксували, як суддя Бойко в робочий час відвідував неформальну зустріч у "тіньовому" офісі Ємельянова в центрі Києва. У 2020 році, спілкуючись з представниками "Радіо Свобода", Бойко підтвердив, що підтримує контакти з Ємельяновим.

Роман Бойко є членом Благодійної організації "Благодійний фонд Костянтина Ємельянова" (код ЄДРПОУ 35234435). У своїх деклараціях суддя вказує, що входить до керівних органів організації. Згідно з даними Clarity Project, станом на 2023 рік суддя Роман Бойко був головою правління благодійного фонду.

Слід зазначити, що в інтернет-просторі не існує жодних відомостей про Костянтина Ємельянова. Особа з таким іменем та прізвищем ніколи не з'являлась серед засновників чи керівників цієї організації.

Згідно з інформацією, наданою виданням "Антикор", Артур Ємельянов є або був участником "Благодійного фонду Костянтина Ємельянова". Журналісти повідомляють, що ця організація могла бути використана для відмивання коштів, отриманих суддями у результаті ухвалення неправомірних рішень.

Засновниками "Благодійного фонду Костянтина Ємельянова" стали відомі своїми неоднозначними вчинками особистості:

Сім'я судді Бойка не раз проводила фінансові угоди з представниками фонду. Наприклад, у декларації за 2015 рік він зазначив, що його дружина надала позику в розмірі 159 тисяч гривень Сергію Валерійовичу Омельченку, який на той момент обіймав посаду директора "Благодійного фонду Костянтина Ємельянова".

У 2019 році Роман Бойко продав свою земельну ділянку, площею 1 тис. кв. м, Інні Ємельяновій за 191 тис. грн. Ця угода відбулася в селі Вишеньки, розташованому в Київській області. Варто зазначити, що раніше Бойко не вказував у своїх деклараціях ціну цієї земельної ділянки.

З ТОВ "АЕЛІТА", яке належить Оксані Бойко, виникають підозри щодо можливого зловживання суддею Бойком своїм службовим становищем. У 2010 році Оксана Бойко намагалася приватизувати історичний семиповерховий будинок у центрі Харкова, що має площу майже 2 000 квадратних метрів, для своєї компанії. Фірма прагнула придбати його за значно зниженою вартістю, втім у 2008 році Фонд державного майна організував конкурс, за результатами якого перемогу здобула ПФ "АЛЛА". ТОВ "АЕЛІТА" вирішило оскаржити це рішення в суді, щоб отримати бажану нерухомість. Хоча будинок знаходиться в Харкові, справу розглядав Господарський суд Києва, де працює Роман Бойко, і суд скасував результати проведеного конкурсу.

Компанія "АЕЛІТА" ухвалила рішення істотно знизити вартість нерухомості, яку Фонд державного майна планував продати. У зв'язку з цим Оксана Бойко знову подала позов до суду, і знову в той самий суд, де працює її чоловік. Цю справу було призначено на розгляд до Романа Бойка. Він відкрив провадження, призначив дату слухання, але згодом вирішив вийти зі справи через самовідвід.

Зрештою суд став на сторону Оксани Бойко та зобов'язав теруправління Фонду держмайна продати "АЕЛІТІ" цей будинок за 6,5 млн грн, що майже вдвічі менше, ніж оцінка Фонду. Згодом це рішення було визнано незаконним і було скасовано.

У 2014 році Господарський суд Харківської області ухвалив рішення про виселення ТОВ "АЕЛІТА" з даного приміщення. Однак, компанія не звільнила його протягом наступних двох років, що змусило звернутися до суду знову та ініціювало примусове стягнення орендної плати з "АЕЛІТИ".

У 2019 році Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС) отримала висновок від Громадської ради доброчесності (ГРД), який вказував на те, що суддя Роман Бойко не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності. ВККС провела оцінювання кваліфікації судді Господарського суду міста Києва Романа Бойка, щоб визначити його відповідність займаній посаді. Члени комісії обговорили з Бойком інформацію, подану ГРД, зокрема:

1. Суддя вчиняв дії (або бездіяльність) чи приймав рішення, які були зумовлені корпоративною солідарністю, маніпулюючи фактичними обставинами або нормативно-правовими актами. Він здійснював дії або залишався бездіяльним, що призвело до розподілу справ у суді з порушенням принципу випадковості в автоматизованій системі, або ж іншим чином втручався у процес автоматизованого розподілу справ.

ГДР також зазначила про існування тісних зв’язків між суддею Романом Бойком і згаданим раніше Артуром Ємельяновим. Рада підкреслила, що призначення Бойка на пост заступника голови Господарського суду Києва стало результатом ініціативи Ємельянова.

Згідно з матеріалами розслідування, втручання в функціонування автоматизованої системи розподілу справ здійснювалося шляхом введення штучних спеціалізацій для суддів, які часто дублювали одна одну. Виявлено, що навіть за часів Бойка Р.В. до 2015 року в Господарському суді міста Києва були визначені дуже специфічні спеціалізації. Це підтверджують дані його суддівського досьє. Введення спеціалізацій відбувалося на основі рішень зборів суддів, про що Бойко Р.В. як суддя та заступник голови суду навряд чи міг не знати і, імовірно, брав безпосередню участь у цьому процесі, - зазначалося у висновках Громадської ради доброчесності.

Крім того, ГДР зазначила, що зв'язки між Бойком і Ємельяновим продовжувалися навіть після того, як останньому було оголошено підозру у скоєнні злочинів проти правосуддя.

Під час бесіди з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС) Бойко зазначив, що дійсно відвідував "тіньовий" офіс Ємельянова, але лише з метою отримання юридичних консультацій та контактів священнослужителів Києво-Печерської лаври. Що стосується інформації про те, що саме Ємельянов ініціював його призначення на посаду заступника голови Господарського суду Києва, суддя підкреслив, що йому нічого не відомо про будь-який вплив Ємельянова на це рішення.

2. ГДР також звернула увагу на випадок, що мав місце у 2010 році, коли компанія "АЕЛІТА", яка належить дружині судді Оксані Бойко, намагалася здійснити приватизацію історичної будівлі в центрі Харкова через Господарський суд столиці України.

Роман Бойко повідомив, що розслідування у справі № 11/227 було ініційоване в грудні 2008 року, що сталося майже за рік до його призначення на посаду судді Господарського суду. Тому він вважає безпідставними заяви про навмисний вибір суду, до якого був поданий позов. Як зазначив Бойко, він не втручався в процес вирішення та розгляду справи на користь ТОВ "АЕЛІТА".

3. У декларації за 2017 рік суддя не зазначив компанії "ІНТЕЛЕКТ-А" та "ІНТЕЛЕКТ-В", що належать його дружині Оксані Бойко.

Суддя Бойко пояснив, що не вказав у своїй декларації відомості про корпоративні права своєї дружини тільки тому, що вона не повідомила йому про ці активи.

Ці роз'яснення, надані Бойком, задовольнили представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів. ВККС України визнала Романа Бойка, суддю Господарського суду Києва, компетентним для виконання своїх обов'язків.

Читайте також