Сусанна Чахоян, виконавиця оперного жанру.
Укрінформ спілкується з Сусанною Чахоян, що має українське та вірменське походження, про її мотивацію виступати в Україні та про те, чи є достатня представленість нашої культури на міжнародній арені.
ЗНАКОВІ КОНЦЕРТИ У КИЄВІ І ЧЕРНІВЦЯХ
Пані Сусанно, з чого розпочалася ваша співпраця з "Київською камератою"? Нещодавно відбулися два концерти за участю цього колективу.
- Із "Київською камератою" співпрацюю вже багато років. Перший наш концерт - до річниці геноциду вірмен - робили із засновником колективу Валерієм Матюхіним (він пішов у засвіти 2023 року). Пам'ятаю, була дуже трагічна програма...
Ми спільно реалізували важливий українсько-американський проєкт, присвячений 100-річчю світового виконання "Щедрика". Ініціатором виступив Американський фонд стипендій Фулбрайта. Під час концерту в Національній філармонії України мені прийшла ідея об'єднати "Summertime" Гершвіна з оригінальною версією цієї мелодії — колисковою "Ой ходить сон". Цей проєкт продовжився і в США.
Мене надзвичайно вражає, що "Київська камерата" зберігає пам'ять про Валерія Матюхіна. Його портрет, що зображує засновника та багаторічного керівника, займає почесне місце в стінах колективу, а твори, які він втілив на сцені, звучать тут постійно. Це яскравий приклад зв'язку між поколіннями. Дуже вражаючий і показовий випадок.
До речі, у мене вдома над піаніно завжди висить портрет Євгенії Мірошниченко.
Протягом останніх двох років Національний ансамбль солістів "Київська камерата" знаходиться під керівництвом скрипальки Богдани Півненко. Які проєкти були реалізовані за цей час?
- З приходом Богдани наша співпраця стала активнішою. Виступали у спільному концерті на відкритті фестивалю Bouquet Kyiv Stage 2023 у Софійському соборі, у Відні - на виставці художника Івана Марчука, в проекті Українського радіо "Шедеври". Минулого року також у Софії Київській був дуже знаковий концерт до Дня захисту дітей за участі першої леді Олени Зеленської. Диригувала канадсько-американська маестро Кері-Лінн Вілсон.
- Із диригенткою ви познайомилися два роки тому?
- Так. Те наше знайомство продовжилося наступною пропозицією заспівати у концерті "Сталь. Фіалка. Лють" 18 вересня, який не відбувся через тривалу повітряну тривогу і перенесений на 2 грудня. Виконуватимемо "Stabat Mater" для сопрано, мецо-сопрано та струнних композитора Олександра Родіна.
Яким чином відбувалися репетиції?
- Я щаслива познайомитися з цим прекрасним твором Олександра Родіна. Він надзвичайно насичений емоційно! Написаний у 2014 році, проте дуже співзвучний нашому сьогоденню. У "Stabat Mater" Олександр дуже глибоко передав інтонації і болю, і розпачу від втрати, і, водночас надії та любові, що нині живлять нас всіх.
Не зважаючи на те, що концерт не відбувся, майже дві години спілкування в укритті були дуже сердечними, дружелюбними. Взагалі, для мене ці пару тижнів незабутні.
Зокрема, на концерті в той день були присутні троє українських композиторів: Вікторія Польова, Олександр Родін та Олег Безбородько.
Я познайомилася з Олегом Безбородьком ще під час нашого стажування у Франції, коли ми обидва були піаністами. Я щиро вдячна йому за те, що він погодився підтримати мене в цій складній ситуації: без нот і репетицій сісти за роялем та виконати разом "Мелодію" Скорика.
Ця енергія, яку ми обмінялися в той вечір, залишиться в пам'яті назавжди і має величезне значення для нашої роботи.
Кері-Лінн Вілсон випромінює надзвичайно позитивну енергію. Ця енергія не тисне на музикантів своєю величчю чи авторитетом, а навпаки, дарує підтримку, повагу та любов, завдяки чому кожен з музикантів може проявити свої найкращі якості. Саме в таких умовах народжується те сяйво, яким ми ділимося з нашою аудиторією.
