Танкіст Валентин Олексієнко витворив неповторну картину. "Світло завжди здобуває перемогу. Тому жовтого кольору тут більше," - Стиль життя | Експрес онлайн.
Фото з архіву Першого ТМО міста Львова
Він походить з Ворзеля, розташованого на Київщині. Перед початком великої війни займався торгівлею та був щасливий у шлюбі з коханою Аліною. Подружжя виховало двох дітей. З метою забезпечення безпеки своїх найдорожчих людей, Валентин Олексієнко вирішив стати на захист своєї країни незабаром після початку повномасштабного вторгнення. Він приєднався до 3-ї окремої танкової Залізної бригади, спочатку виконуючи обов'язки водія-механіка, а згодом отримав посаду заступника командира роти.
Влітку минулого року разом з побратимами Валентин готував фортифікаційні споруди для танків, а тоді втомлені бійці пішли до озера. Він пірнув і знепритомнів. Коли Валентина дістали з води, тіла не відчував. У Харкові медики діагностували в бійця повне ураження спинного мозку -- це наслідок удару головою об дно водоймища. Шансів, що пацієнт виживе, майже не було. Але він не здавався, боровся за своє життя заради дружини й дітей. Хірурги встановили в хребет танкіста титанову пластину, він дихав завдяки апарату штучної вентиляції легень. Згодом Валентина транспортували до НРЦ "Незламні", що у Львові. Вже у реанімації почав займатись з ерготерапевтами задля відновлення функціонування кистей, далі -- з фізичним терапевтом.
Відтоді Валентин щодня -- у тренажерному залі. І хоча внаслідок важкої травми боєць не відчуває тіла нижче грудей, завдяки неймовірним зусиллям навчився самостійно користуватись кріслом колісним. "А якось побачив, як дружина захопилась малюванням у творчій майстерні. Захотілось і самому спробувати, -- ділиться 29-річний Валентин Олексієнко. -- От і з'явилась ідея -- малювати картини колесами крісла". У реалізації задуму танкісту допомогла художниця Зірка Савка. Так з'явився новий вид образотворчого мистецтва.
А недавно представники Національного реєстру рекордів України зафіксували роботу Валентина як перше в історії мистецьке полотно, створене таким методом. "Для написання картини я обрав дві фарби -- жовту й чорну, що символізують світлі й темні події у житті. Але світло завжди перемагає, тому жовтого кольору більше", -- пояснює співрозмовник. Протягом години він малював на полотні розміром два на три метри, залишаючи сліди від фарб, які почергово накладала на колеса крісла Зірка Савка. "Ця картина -- про незламність духу українців", -- підсумовує воїн-митець.
