The Guardian: Путін запустив новий фронт проти Європи: хто опинився під прицілом Кремля?

Росія розраховує, що європейські країни не зможуть тривалий час протистояти її намірам продовжувати війну проти України.

Тому Європі необхідно посилювати допомогу Києву, а центральну роль у цих зусиллях, на думку історика та політичного оглядача Тімоті Гартона Еша, відіграє Німеччина. Про це він написав у колонці для The Guardian.

Історик зазначив, що диктатор Путін посилює не лише безпосередній тиск на Україну, а й веде проти європейських держав тіньову війну. За його словами, головна мета Москви -- "зламати європейську підтримку України, щоб підкорити її, оскільки вважає це життєво важливим для майбутнього Росії та свого власного".

Європа повинна максимально ефективно підготуватися до оборони від будь-яких форм гібридних атак, але ключовим аспектом нашої реакції повинно бути збільшення підтримки України вдвічі.

"Україна є ключовою ціллю для Путіна. Саме в цій країні, а не в численних гібридних конфліктах, Росія під керівництвом Путіна може бути по-справжньому переможена та стримана," -- підкреслив автор.

На думку Еша, нині провідне місце в європейських зусиллях із підтримки України посідає Німеччина, яка, за його оцінкою, робить "саме те, що повинна".

Від початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року Німеччина стала найбільшим донором України серед країн, за винятком США. Як свідчать дані Кільського інституту підтримки України, обсяги переданої нею зброї та іншої допомоги вдвічі перевищують відповідні показники Великої Британії та Франції.

Зокрема, Німеччина поставила 19 таких систем, серед яких п'ять комплексів Patriot, що на два більше, ніж США.

У той же час Берлін збільшує свої витрати на оборону. Згідно з останніми оцінками Міністерства фінансів Німеччини, у 2028 році ці витрати можуть досягти 154 мільярдів євро. Ця цифра приблизно відповідає загальним очікуваним військовим витратам Росії на 2023 рік.

Окремо Еш підкреслив значення політичної рішучості. Він навів у приклад вчинки канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який у вечір 3 жовтня, в день 36-річчя об'єднання держави, вирушив до України потягом. У складі його делегації була численна група, що включала представників оборонної промисловості.

Це також стосується політичної рішучості. Канцлер Фрідріх Мерц яскраво продемонстрував цю рішучість, вирушивши поїздом з Німеччини до України увечері 3 жовтня, в день 36-річчя об'єднання Німеччини, в супроводі великої делегації, до складу якої увійшли керівники оборонної промисловості.

Автор підкреслив, що "російські атаки на цивільні інфраструктурні об'єкти в центрі Києва, зокрема на мости через Дніпро, продовжуються і цього дня".

Аналізуючи історичний фон, Еш підкреслив, що Німеччина колись займала позицію однієї з найвпливовіших країн світу, чий вплив суттєво вплинув на розширення російських територій. Він навів як приклад угоду між Гітлером і Сталіним, укладену в 1939 році.

Водночас історик відзначив, що Німеччина була серйозною загрозою для Росії. У періоди Першої та Другої світових війн деякі українські націоналісти вбачали у конфлікті між Німеччиною та Росією шанс на здобуття української незалежності.

Однак, як підкреслив Еш, ці сподівання зрештою обернулися "колоніалізмом імперської Німеччини в першому випадку та геноцидним фашизмом Гітлера у другому".

Нині, за словами історика, роль Німеччини змінилася.

"Тепер Німеччина активно бере участь у захисті суверенітету України, незважаючи на певні витрати та ризики, які це може їй принести," -- підкреслив він.

Одночасно Еш підняв питання про те, як тривалим буде зобов'язання Німеччини та інших країн Європи підтримувати Україну і які фінансові витрати вони готові на це понести.

На думку автора, саме активна роль Берліна у підтримці Києва робить Німеччину однією з основних мішеней у гібридній війні Росії. Він зазначає, що до таких дій належать інцидент із безпілотниками в аеропорту Лейпцига, погрози на адресу керівників оборонних компаній, а також таємні політичні маніпуляції та розповсюдження дезінформації.

Раніше повідомлялося, що заява Дональда Трампа про закупівлю російського дизельного пального та послаблення санкцій може ускладнити мирні переговори щодо України.

Ми раніше інформували, що Путін намагається просунути позиції Москви одразу на кількох напрямках і розраховує, що європейські країни поступово втратять готовність та можливість підтримувати Україну.