У 97% ситуацій корупціонери обмежуються лише фінансовими стягненнями, а найбільший штраф був накладений на аспіранта музичної академії в Києві. -- Delo.ua

Згідно з інформацією, наданою аналітиками, протягом п'яти місяців 2025 року суди ухвалили 2 032 рішення у справах, пов'язаних з корупцією.
Кількість рішень поступово зростає після великого спаду у 2022-2023 роках. Тоді подання декларацій було необов'язковим та відтермінованим, річна кількість рішень скоротилася майже втричі. Майже 5 тисяч рішень винесли суди після повернення обов'язкового подання декларацій у термін у 2024 році.
В "Опендатабот" повідомляють, що найактивніше карають за корупційні правопорушення суди у Вінницькій області -- там уже винесли 182 рішення, це 9% від загальної кількості.
Далі йдуть Одеська (168), лідер минулих років -- Львівська (147), а також Дніпропетровська (116) та Київська (115) області.
Аналітики зауважують, що понад 73% усіх рішень цьогоріч стосуються статті щодо порушення вимог фінансового контролю -- 1487 (посадовці не подають або подають з порушеннями свої декларації). За рік таких рішень побільшало у 5 разів.
Замість цього, кількість рішень, винесених за хабарництво, зменшилася майже вдвічі і становить 347. Що стосується правопорушень, пов'язаних із конфліктом інтересів, суди накладають покарання майже на 80% рідше. У цьому році таких рішень зафіксовано лише 70.
У більшості ситуацій — 97% — корупціонерів карають лише грошовими штрафами. У той же час, лише 44 особи отримали реальні терміни ув'язнення.
Розміри штрафів варіюються в залежності від типу порушення, коливаючись від 850 гривень до 680 тисяч гривень. Аналогічно, строки ув'язнення за корупційні злочини можуть становити від 1 до 10 років.
На сьогоднішній день найбільший штраф цього року був накладений на аспіранта музичної академії з Києва. Він за гроші пропонував іноземним студентам підтримку у вступі, навчанні та захисті дипломних робіт, в результаті чого отримав штраф у розмірі 680 тисяч гривень.
Водночас військовослужбовець на Сумщині отримав найбільший термін позбавлення волі за корупційні дії. Сержант був відповідальним за матеріальне забезпечення і отримавши під звіт пристрій нічного бачення та тепловізор, вирішив його привласнити, а згодом продати. Суд й присудив йому 10 років позбавлення волі.
Особа, яка потрапила до Реєстру корупціонерів, залишається там на все життя. Однак існує кілька обставин, за яких інформацію можуть видалити з цього реєстру:
В інших випадках інформація про особу залишиться в Реєстрі назавжди – навіть якщо мова йде про дрібне правопорушення, наприклад, у випадку державного службовця, який в один з моментів не встиг вчасно подати декларацію.
Нещодавно, 24 квітня 2025 року, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив важливе рішення у справі "Ситник проти України", визнали заявника правим і оголосивши Україну винною у порушенні прав людини.
Так, суд постановив, що довічне внесення заявника до Реєстру корупціонерів та "навішування ярлика корупціонера" у цій справі становило втручання у його право на повагу до приватного життя: завдавало шкоди його професійній та суспільній репутації, підривало довіру до його професійних зусиль і досягнень, ставило під сумнів його моральні цінності.