В Європі та Україні висловлюють занепокоєння, що Трамп може намагатися знайти підстави для припинення мирних переговорів, - зазначає FT.

Посадовці з Європи та України висловлюють занепокоєння щодо можливого рішення американського президента Дональда Трампа відмовитися від мирних переговорів між Києвом і Москвою. Вони вважають, що він може використати "невеликий прогрес" у переговорах як "підставу" для оголошення про виконання своїх обіцянок.
Цю інформацію викладено в статті Financial Times, яку цитує Цензор.НЕТ.
Відзначається, що під час виборчої кампанії президент США обіцяв завершити конфлікт за "24 години". Проте його зусилля налагодити діалог з Володимиром Путіним та тиск на українське керівництво не отримали підтримки для його початкової ідеї про 30-денне перемир'я, не говорячи вже про більш тривале рішення.
Згідно з висловлюваннями чотирьох джерел, з якими спілкувалися журналісти FT, в Європі та Україні існує думка, що Трамп прагне скористатися будь-якою можливістю для досягнення прогресу в мирних переговорах щодо України на цьому тижні, коли буде відзначатися 100 днів його другого терміну на посаді президента.
Анонімний європейський чиновник повідомив виданню, що Трамп "створює обставини, які дозволяють йому відмовитися від участі у вирішенні українських питань та залишити це нам (Європі - ред.)".
Він додав, що небажання Путіна погодитися на ключові вимоги США та України, наприклад збереження боєздатних Збройних Сил України після завершення війни, а також складність війни змусили Трампа переоцінити свою прихильність до мирної угоди.
Учасники бесіди з FT дійшли висновку, що "мирний план", представлений адміністрацією США, виник у зв'язку з бажанням вписатися в терміни, встановлені Трампом.
За словами одного із джерел видання, "є люди, які вважають, що росіяни можуть погодитися" на американський план, але "немає нічого, що могло б забезпечити реалізацію цієї пропозиції".
Кілька українських чиновників висловили FT свої тривоги щодо можливої відмови президента США від участі в "мирних переговорах". У цей час Київ, не афішуючи, наростив виробництво озброєння та посилив обговорення з європейськими партнерами стосовно майбутньої підтримки.