У Швейцарії мають намір скоротити рівень захисту для українських біженців.

У Швейцарії розглядають можливість зменшення рівня захисту для українських мігрантів.

Про це швейцарське видання NZZ.

Видання повідомляє, що через три з половиною роки після початку агресивної війни Росії, підтримка біженців з України помітно зменшується. Нещодавно Швейцарська народна партія (SVP) представила до Національної ради ініціативу про повне скасування статусу захисту S, стверджуючи, що значні території України були звільнені від бойових дій і можуть вважатися стабільними. Керівник парламентської групи SVP Томас Еші підкреслив, що ті, хто дійсно потребує захисту, повинні проходити звичайну процедуру надання притулку в майбутньому, як повідомляє Blick.

Безумовно, українські біженці становлять певні виклики для кантонів. Їхня чисельність залишається майже незмінною або навіть трохи зростає протягом кількох років. У травні в країні налічувалося більше 69 000 осіб зі статусом захисту S. З початку 2025 року було подано близько 3300 нових заявок, тоді як лише приблизно 2600 осіб повернулися на батьківщину. Для більшості людей із статусом захисту S кантональні та муніципальні органи повинні забезпечити житло, крім розміщення для всіх інших шукачів притулку. Хоча рівень зайнятості серед українців повільно зростає, дві третини з них досі не можуть самостійно заробляти на життя, як зазначається в статті.

Відання повідомляє, що минулого року швейцарський парламент чітко вказав на те, що його терпіння вичерпується, і що необхідно перейти до більш суворого підходу. Обидві палати ухвалили ініціативу члена Ради держав від партії Санкт-Галлена Естер Фрідлі, яка передбачає, що не всі українці матимуть право на захист. Особи, чиє останнє місце проживання не було в українських регіонах, які повністю або частково перебувають під російською окупацією, або в зонах, де "відбуваються активні бойові дії", більше не матимуть можливості отримати статус захисту S. Однак ті, хто вже отримав цей статус, не підпадатимуть під нові зміни. Таке рішення було ухвалено парламентом.

Тепер Федеральна рада повинна визначити критерії, за якими вона планує розрізняти безпечні та небезпечні регіони. Вона має намір ухвалити рішення з цього чутливого питання до початку літніх канікул. У відповідь на запитання, Державний секретаріат з питань міграції (SEM) лише зазначив, що Федеральна рада надасть інформацію "незабаром". Наступної середи уряд проведе своє останнє засідання перед літніми канікулами.

Завдання, яке стоїть перед ними, зовсім не з простих, оскільки російські війська здійснюють атаки по всій території України, і практично немає жодного куточка, де можна було б почуватися у безпеці. Навіть у західних регіонах від столиці, починаючи з грудня, коли Національна рада задовольнила запит Фрідлі, зафіксовано десятки ударів безпілотників, бойових акцій та артобстрілів. Зокрема, міста постійно піддаються обстрілам, що не раз призводить до жертв, відповідно до даних Проекту з збору інформації про збройні конфлікти (Acled).

Однак Швейцарія не буде першою країною, яка обмежить захист для українських біженців. У вересні Норвегія оголосила шість регіонів безпечними, а в січні додала до цього списку ще вісім. Північноєвропейську країну було названо взірцем для Швейцарії під час дебатів у Національній раді в грудні. Люди з цих чотирнадцяти регіонів більше не отримуватимуть автоматично статусу колективного захисту після в'їзду до Норвегії, а повинні будуть подати заяву на отримання притулку.

Однак статус осіб, які вже перебувають у країні, буде автоматично подовжено. Кількість заяв на колективний захист у Норвегії справді зменшилася за останні місяці, хоча ця категорія включає не лише українців. Однак кількість українців у країні майже не змінилася: хоча в Норвегії проживає лише близько 5,5 мільйона осіб, наразі там все ще проживає більше українців, ніж у Швейцарії.

Але звідки беруться шукачі притулку у Швейцарії? SEM систематично реєструє їхнє точне походження лише з липня 2022 року, тому інформація приблизно про 40 000 осіб поки що недоступна. Оскільки у Швейцарії розглядаються лише нові заявки, на практиці це не має великого значення. Однак порівняння з норвезьким списком показує приблизно, яку частку шукачів притулку це стосується. З приблизно 30 000 осіб, чиє походження вже зафіксовано SEM, лише близько 6400 походять з чотирнадцяти областей, які Норвегія має у своєму списку. Більше половини з них походять з Київської області, яка знову перебуває під посиленим вогнем критики протягом деякого часу і наразі навряд чи вважається безпечною.

Більшість людей, які наразі живуть у кантонах, походять з територій, що зазнали впливу війни. Тому вони не можуть сподіватися на суттєве полегшення через обмеження статусу захисту. Цю ситуацію ускладнює ще один аспект: українці зможуть подавати заявки на отримання притулку й у майбутньому. Навіть якщо шанси на отримання притулку є незначними, тимчасовий в'їзд не можна відкидати, оскільки все залежить від обставин. Такі непередбачувані наслідки можуть насправді ускладнити, а не полегшити роботу системи притулку — принаймні в контексті федерального уряду — у найближчій перспективі.

Політику Швейцарії щодо України також можна порівнювати з політикою Норвегії лише частково. У різних сферах Норвегія підтримує Україну значно більше, ніж Швейцарія: наприклад, країна пообіцяла виділити кошти, еквівалентні семи мільярдам швейцарських франків, лише на поточний рік. Це приблизно в півтора рази більше, ніж Швейцарія зібрала з початку війни до кінця 2024 року. Норвегія також постачає військову техніку, таку як шість винищувачів F-16. З іншого боку, політика нейтралітету Швейцарії зазнала звинувачень в ухиленні від відповідальності та викликала осуд у різних столицях.

Отже, Федеральна рада повинна бути обережною в реалізації пропозицій Фрідлі, аби уникнути сприйняття її як такої, що не проявляє солідарності у питанні прийому біженців в Європі. Два тижні тому Європейська комісія оголосила про продовження статусу захисту ще на рік, до березня 2027 року. Магнус Бруннер, комісар ЄС з питань внутрішніх справ і міграції, підкреслив, що рішення про скасування статусу захисту має бути ухвалене спільно всіма країнами-членами ЄС, зокрема і з Україною, щойно ситуація стане стабільною. Минулої осені Федеральна рада зайняла схожу позицію, підкресливши, що Швейцарія повинна діяти у тісній координації з міжнародними партнерами.

Обмеження статусу захисту S, таким чином, є передусім сигналом, що сприймається по-різному в залежності від перспективи. Проте насправді хід війни має значно більший вплив на кількість біженців. Незалежно від рішення Федеральної ради, якщо Росія досягне успіху у своєму наступі, Європа, а отже, і Швейцарія, повинні бути готовими до нового потоку шукачів притулку, – зазначається в статті.

Нагадуємо, що Європейський Союз розпочав обговорення можливих варіантів завершення тимчасового захисту для громадян України. Серед запропонованих сценаріїв – продовження дії захисту ще на один рік, надання нового статусу терміном на 10 років або ж поступове завершення програми.