Україна має намір укласти ще сім угод щодо безпілотників з НАТО до завершення 2026 року.
До кінця року Україна має намір підписати оборонні угоди принаймні з сімома країнами НАТО, розширюючи свою ініціативу, яка демонструє, що Київ може виступати не лише як отримувач, але й як постачальник військових знань та експертизи.
Цю інформацію в інтерв'ю для видання The Guardian озвучив Давид Алоян, заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
На його думку, протягом останніх кількох місяців Україна уклала угоди щодо дронів з шістьма країнами. Серед них три держави з Перської затоки – Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати та Катар, які виявили інтерес до українських технологій після атак іранських "шахедів" навесні. Крім того, угоди були підписані з Азербайджаном, Латвією та Литвою.
"Цю ініціативу називають угодою дронів, але насправді вона включає в себе значно більше, ніж просто безпілотники... ще важливішими є досвід і експертиза, а також доступ до всіх елементів, які формують цю систему в Україні", - зазначив Алоян.
За його словами, деякі країни Перської затоки виявилися не готові до загрози безпілотників, хоча Іран використовував значно менш досконалу версію "шахеда", ніж модернізовані моделі, якими Росія атакує Україну. У деяких випадках для збиття дронів застосовували дорогі ракети Patriot, хоча з цим могли впоратися дешевші дрони-перехоплювачі -- але лише за наявності відповідних знань і досвіду.
"Дрон-перехоплювач - це просто дрон. Це не означає, що ви зможете збивати ним "шахеди"", - зазначив Алоян, додавши, що потрібні також субкомпоненти, сенсори, наземні станції та, що особливо важливо, радарні системи.
Алоян зазначив, що після отримання перехоплювачів від однієї з країн регіону, Київ отримав нові запити на консультації щодо використання систем. Наразі основна увага зосереджена на партнерах НАТО, особливо на тих, які знаходяться ближче до Росії чи України. Наприклад, Латвія уклала угоду з Києвом про дрони незабаром після відставки уряду в травні, що стала наслідком скандалу, пов'язаного з попаданням українських дронів у нафтосховище, яке було збито російськими засобами електронної боротьби. Литва також підписала угоду після аналогічного інциденту, коли дрони викликали повітряну тривогу на її території.
На думку заступника РНБО, кілька інших країн-членів НАТО вже проявили інтерес, і деякі угоди можуть бути укладені під час саміту лідерів НАТО, який відбудеться в Анкарі цього тижня.
Довідково. Drone Deal - це формат міжнародного оборонно-промислового співробітництва України з державами-партнерами: спільна розробка, виробництво й локалізація випуску безпілотних систем, засобів РЕБ, ракетного озброєння та інших оборонних технологій. На відміну від традиційної військової допомоги, формат базується на взаємних інвестиціях, обміні технологіями та інтеграції українських розробок у виробничі потужності партнерів; натомість Україна передає бойовий досвід застосування безпілотних систем та конструкторські рішення. Реалізується в межах ширшої ініціативи Build with Ukraine.
Станом на кінець червня 2026 року з Нідерландами, Литвою та Латвією укладено угоду під назвою Drone Deal, а також триває реалізація цього формату з Данією. У той же час, подібні угоди готуються з Німеччиною, Канадою та США.
