Україну очікує тривале забезпечення протезами: чи готова до цього наша країна?

Безпрецедентні інвестиції та розширені державні гарантії трансформували систему протезування в Україні. Однак разом із зростанням кількості пацієнтів зростає й тягар для галузі, яка повинна забезпечити не лише протезування, але й тривале супроводження цих людей на протязі всього життя.

За останні роки державне фінансування протезування та реабілітації в Україні суттєво збільшилося. У 2024 році на забезпечення протезами та іншими засобами реабілітації було виділено понад 5 млрд грн. Уже в 2025 році ця сума зросла до 5,6 млрд грн, з яких 4,6 млрд грн спрямували на допоміжні засоби реабілітації, а понад 1 млрд грн -- на протези підвищеної функціональності. У 2026 році фінансування галузі досягло 8 млрд грн.

Порівняно з 2024 роком, у 2026-му обсяг державних видатків зріс на 60%. Така динаміка показує не лише про посилення державної підтримки, а й про зростання потреби українців у протезуванні та реабілітаційній допомозі.

Безмежність протезування та невдача державних медичних закладів.

За інформацією, наданою Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю для Еспресо, у період з 2025 року до початку червня 2026 року держава отримала 10 968 заявок від військових на стандартне протезування. З цієї кількості 7 462 заявки були подані минулого року, а ще 3 506 — на початку червня 2026 року. В системі вже на липень зафіксовано 797 нових замовлень.

Отже, первісною проблемою, з якою зустрічається медична система, є безперервність цього процесу. Протезування не завершується лише на етапі передачі виробу. Владислав Сіховський, директор центру протезування та ортезування Unbroken, підкреслює, що така потреба триває протягом усього життя.

"Протягом останніх чотирьох років вона залишається стабільно великою. Потреба в обслуговуванні існує, оскільки люди, які отримали протези вперше, будуть потребувати цього протягом усього життя. Тож тенденція до зменшення кількості пацієнтів не є актуальною. Існують всі ті, хто вже отримав протези і потребує підтримки, а також постійно з'являються нові пацієнти," - підкреслює Сікорський.

зображення: Еспресо

Незважаючи на те, що існує безкоштовна державна програма, система часто поступається недержавним установам у питаннях комунікації та обслуговування. Військовослужбовець Остап Франків, який втратив нижню кінцівку під час бойових дій, отримав поранення 7 червня, а вже у жовтні йому встановили перший протез. Однак він вирішив звернутися не до державного закладу, а до благодійного центру Superhumans у Львові, який самостійно залучає фінансові ресурси.

"Я знав, що у Львові існує центр Unbroken, але найбільше мене приваблював підхід, загальний вигляд та якість послуг у Superhumans, -- ділиться своїм досвідом Остап. -- Що стосується державних установ, то я не знав, куди конкретно звертатися, і жодна з державних клінік не надала мені жодної інформації. Тому я вирішив звернутися саме туди, куди сам вважав за потрібне. Мені надали пакет документів, я ознайомився з умовами програми, погодився з усім і підписав. Весь процес оформлення пройшов дуже швидко, а витрати покрив центр", - розповів ветеран.

Отже, багато державних установ, що займаються протезуванням, переживають процес реорганізації. Яскравим прикладом цього є Львівський завод протезів. Тим часом, Київське протезно-ортопедичне підприємство було продано на аукціоні у 2024 році через неспроможність конкурувати з приватними клініками.

"Підприємства у сфері протезування мають критичне значення, особливо в умовах війни, коли зростає потреба в розширенні виробничих потужностей і впровадженні інноваційних технологій. Державні компанії в цій галузі часто не здатні конкурувати з приватними фірмами, внаслідок чого, незважаючи на наявність ресурсів та кваліфікованих спеціалістів, стають нерентабельними. Тому Фонд державного майна України активно шукає стратегічного інвестора для їхнього подальшого розвитку", - підкреслив Голова ФДМУ Віталій Коваль.

Відсутність кваліфікованих кадрів і брак складних технологічних рішень.

Виробництво в Unbroken орієнтоване на створення до 50 виробів щомісяця. Виробництво починається з гіпсової кімнати, де негатив створюють під реальним навантаженням. Проте головним вузьким місцем залишаються люди.

"В даний час, знайти протезиста – це досить складне завдання. Важко знайти спеціаліста з належною освітою та досвідом. Більша частина нашої команди пройшла перепідготовку у нас. Серед них – колишні фізичні терапевти, сімейні лікарі та фельдшери," – зазначає Сіховський.

Виготовлення протезу, зображення: Еспресо

Відсутність спеціалістів та унікальних німецьких компонентів, таких як замки і ремінці для екзартикуляцій у кульшовому суглобі, які не мають аналогів, не дає змоги повністю задовольнити всі, навіть найскладніші, потреби хворих.

Високоефективне протезування: баланс між вимогами та дійсністю.

Щодо високофункціональних протезів, що використовують сучасні технології, варто зазначити, що їх популярність також зростає. Протягом зазначеного періоду до Фонду надійшло 446 заявок: 218 у 2025 році та 228 у першій половині 2026 року. На сьогоднішній день ще 103 пацієнти перебувають на етапах отримання штучної кінцівки — деякі приміряють нові протези, інші готують м’язи до навантажень у стаціонарі, а інші укладають угоди з клініками.

Законодавство також зазнало змін: якщо раніше біонічні протези починали застосовувати лише після року використання механічних, то тепер електронні пристрої можна встановити безпосередньо.

Але тут лікарі стикаються з проблемою завищених очікувань. Пацієнти часто прагнуть отримати біоніку негайно. Сіховський наголошує на важливості поступової адаптації.

"При політравмах важливо спочатку фокусуватися на простіших рішеннях. Після покращення мобільності, через рік можна переходити до протезів з вищими функціональними можливостями," - зазначає директор центру.

Військовий Остап Франків ділиться власним досвідом, який підтверджує ефективність такого підходу. Він розпочав навчання з механіки в жовтні, максимально її освоїв, а тільки в березні йому встановили електронне коліно. За його словами, різниця вражаюча:

"Коли ти пересуваєшся на механічному протезі, потрібно постійно зосереджуватися на кожному кроці та правильному розподілі ваги. З електронним протезом все значно простіше — він швидше реагує на зміни, і немає потреби робити надто значні рухи ногою. Це максимально наближає до природної ходи. У ньому є процесор, який адаптується до твого темпу. Якщо ти спіткнешся і впадеш, механічний протез просто зігнеться, в той час як електронний заблокується, щоб допомогти зберегти рівновагу", - зазначає військовий.

Остап активно тренується, тому використовує Bluetooth-додаток протеза, де можна перемикати режими -- для гір, плавання чи спортзалу. Втім, він погоджується з лікарями, що біоніка потрібна не всім: "Я знаю хлопців, які відмовлялися, кажучи: "Я і так мало рухаюся, хай краще дадуть комусь активнішому, а мені й на цьому зручно"".

Державні гарантії

Держава не встановлює лімітів на кількість протезів для однієї людини -- військовий отримує стільки виробів, скільки необхідно для відновлення втрачених функцій

Для військових осіб фінансування збільшено втричі в порівнянні з цивільними стандартами. Вартість базових протезів для рук варіюється від 17 747 до 832 280 гривень, а для ніг — від 4 512 до 1 093 578 гривень. Біонічні протези рук мають ціновий діапазон від 934 746 до 4 282 302 гривень, тоді як електронні протези для ніг коштують від 441 216 до 3 795 684 гривень. Всі ці витрати повністю покриваються за рахунок державного бюджету для самих військових.

Усе це кардинально контрастує з безладом, який панував у перші місяці масштабного конфлікту. Владислав Сіховський пригадує, як його команда в Unbroken розпочинала свою діяльність у невеличкому вагончику поруч із лікарнею, просто передаючи вироби без жодного оформлення. Натомість сьогодні все підлягає реєстрації.

Процес отримання протезу розпочинається з рішення медичної комісії. Потім формується необхідний пакет документів. Заяву можна подати як в паперовому, так і в електронному форматі. Після цього особа має можливість вибрати підприємство для виготовлення. Сам етап виробництва займає не більше 45 робочих днів.

Виготовлення протезу, зображення: Еспресо

Завершальним етапом є сервіс. У недержавних центрах, як розповідає Остап Франків, це працює швидко -- раз на чотири дні він заряджає протез удома, а для підкручування кріплень приїжджає в клініку на пів години. Раз на рік виріб здається на комплексне техобслуговування, на час якого пацієнту видають тимчасовий замінник.

Навіть у випадку, якщо військовослужбовець отримав протез за межами країни або через благодійні фонди, він все ще має право на безкоштовне обслуговування цього протезу в Україні за рахунок держави. Якість наданих послуг контролює Державна лікарська служба, до якої можна звернутися зі скаргою у разі неналежної якості.

Галузь еволюціонує, фінансування є, але головний іспит для системи сьогодні -- це здатність виховати нове покоління фахівців та навчитися працювати з пацієнтами так, щоб державні гарантії супроводжувалися таким же рівнем сервісу, як у приватних та благодійних ініціативах.