В Україні була розкрита велика схема, що дозволяла виводити активи на суму 1 мільярд гривень з-під санкцій. Шапран та його спільники отримали 19 підозр у цій справі.

Національна поліція України офіційно повідомила про викриття масштабної злочинної схеми з виведення з-під санкцій РНБО стратегічно важливих надровидобувних підприємств, пов'язаних із групою "Юнігран" росіянина Ігоря Наумця. Вартість активів, які намагалися вкрасти в держави, - близько1 млрд грн, а прибутки від незаконної роботи бізнесу могли потрапляти до РФ.

У рамках спецоперації під назвою "Граніт" уже оголошено 19 підозр, ідеться в повідомленні Департаменту стратегічних розслідувань Нацполу. Організатором схеми, як повідомляв кореспондент OBOZ.UA із зали Печерського суду Києва, є броварський ексдепутат і бізнесмен Сергій Шапран. Йому вже обрали запобіжний захід - 60 діб під вартою з альтернативою внесення понад 100 млн грн застави.

Український бізнесмен (тобто Шапран) разом зі спільниками організував незаконне виведення з-під санкцій активів, що "належалиросійському підприємцю". Тут мається на увазі Ігор Наумець - підсанкційний ексвласник "Юніграну".

"Попри накладені санкції та арешт активів, кар'єри у Київській та Житомирській областях не зупинили видобуток корисних копалин, а заводи продовжували їх обробку. Прибутки від цієї діяльності все ще надходять за межі країни, зокрема, в Росію", - повідомили в Національній поліції.

1. Секретна передача корпоративних прав.

Після початку масштабного вторгнення Російської Федерації, Ігор Наумець, російський бізнесмен і засновник промислової групи "Юнігран", передав корпоративні права на свої українські підприємства представнику з іноземним паспортом. Цей крок допоміг йому уникнути безпосереднього впливу санкцій і зберегти реальний контроль над виробничими процесами.

2. Перепродажа посредством "посредников".

Після запровадження санкцій РНБО щодо активів Наумця та призупинення дії спецдозволів на надра, активи "перепродавалися через серію фірм-прокладок, реєструвалися на підставних осіб та врешті-решт опинилися під контролем українського бізнесмена, який фактично став новим "обличчям" підсанкційного бізнесу". Детальніше про ці фірми Шапрана та його партнера Володимира Осіпова розповідали "Схеми" у своєму гучному розслідуванні.

3. "Документ" для підтвердження легітимності.

У вересні 2023 року, згідно з інформацією слідства, Наумець та Шапран підписали так званий меморандум, що стосується передачі частки корпоративних прав. Це мало на меті формально створити ілюзію партнерства, однак насправді слугувало продовженню російського контролю над українськими ресурсами. Інформація про наявність цього документа вже потрапила в медіапростір, і деякі видання навіть опублікували фотографії цього "меморандуму", надані Наумцем.

4. Структурна організація.

До схеми були залучені директори комерційних підприємств, юристи та інші особи. Вони забезпечували юридичний супровід, створювали компанії-прокладки, призначали підконтрольних осіб на ключові посади, а також контролювали фінансові потоки та документообіг.

5. Секретне угруповання.

Комунікація між учасниками велася через"спеціальні засоби зв'язку і модеми, які не фіксувалися базовими станціями мобільних операторів". Ключові рішення ухвалювали в київському офісі українського бізнесмена, вважає слідство.

21 червня правоохоронці висунули підозру 19 особам, серед яких були Шапран і Наумець. "Українського бізнесмена затримали в рамках процесуальних дій, і йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наразі розглядається питання щодо вибору запобіжних заходів для інших учасників справи," - повідомили представники поліції.

Дії членів злочинної організації були класифіковані відповідно до декількох статей Кримінального кодексу України:

Протягом восьми місяців співробітники Департаменту стратегічних розслідувань разом із слідчими Національної поліції працювали над збором доказів. У рамках кримінальної справи було накладено арешти на активи нафтовидобувних компаній, які потрапили під санкції, і в подальшому ці активи були передані в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Мова йде про "більше ніж 130 одиниць спеціалізованої автомобільної техніки, земельні ділянки, об'єкти нерухомості, а також спеціальні дозволи на використання надр". Проте, частина цих активів продовжує функціонувати, незважаючи на накладені арешти. Більше того, під час затримання Шапран їхав за кордон на автомобілі, який також знаходиться під арештом. Це ставить під сумнів ефективність роботи АРМА.