ВАКС ухвалив рішення про скасування обов'язку Чернишова носити електронний браслет.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не продовжив зобов'язання носити електронний браслет колишньому віцепрем'єр-міністру Олексію Чернишову.
"ВАКС повідомив агентству 'Інтерфакс-Україна', що цей обов'язок не було продовжено."
Одночасно на Чернишова поширюються й інші вимоги, встановлені в рамках запобіжного заходу: колишній міністр зобов'язаний інформувати про будь-які зміни свого місця проживання та роботи, з'являтися за вимогою детектива, прокурора чи суду, уникати спілкування з іншими особами, залученими до справи, а також здати свій закордонний паспорт.
Як стало відомо, 10 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) разом із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) оголосили про проведення великої операції під назвою "Мідас", спрямованої на викриття корупційних дій в енергетичній галузі. Було зафіксовано функціонування висококваліфікованої злочинної групи, учасники якої створили розгалужену корупційну мережу, що впливала на стратегічні державні підприємства.
14 листопада того ж року НАБУ та САП передали колишньому віцепрем'єр-міністру Чернишову клопотання про призначення запобіжного заходу у формі арешту.
Згідно з інформацією слідства, колишній чиновник був присутній серед гостей так званої "пральні" - місця, де відбувалася легалізація грошей, отриманих злочинним шляхом. Цей об'єкт знаходився під контролем лідера злочинної групи, яку нещодавно викрили НАБУ та САП. Детективи зафіксували передачу підозрюваному та його посереднику понад $1,2 млн і близько EUR100 тис. у готівці. Злочин кваліфікується за статтею 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України.
ВАКС 18 листопада обрав Чернишову запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 51,6 млн грн. 19 листопада заставe було внесено. Пізніше ексвіцепрем'єр оскаржив рішення щодо запобіжного заходу, але Апеляційна палата ВАКС залишила його в силі.
23 червня 2025 року НАБУ та САП повідомили Чернишову про підозру у зловживанні своїм службовим становищем та отриманні значної неправомірної вигоди, як для себе, так і для третіх осіб. Його дії на посаді міністра розвитку громад і територій були класифіковані відповідно до ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України.
За даними слідства, забудовник та його довірена особа розробили схему незаконного одержання земельної ділянки у Києві під будівництво житлового комплексу. До реалізації схеми залучили Чернишова, коли той обіймав посаду міністра, його радника, тодішнього держсекретаря міністерства та директорку державного підприємства. Правоохоронці вважають, що міністр створив умови для передачі земельної ділянки в управління зазначеному держпідприємству, державний секретар надав дозвіл на вчинення значного господарського зобов'язання, а директорка держпідприємства у незаконний спосіб уклала з потрібною будівельною компанією інвестиційні договори. Згідно з ними, забудовник мав віддати державі частину майбутніх квартир у кількості, пропорційній вартості земельної ділянки. Щоб звести цю кількість до мінімуму, землю та наявні на ній будівлі оцінили майже вп'ятеро дешевше, а різниця між такою оцінкою та ринковою вартістю перевищила 1 млрд грн. Саме на таку суму держава недоотримала б нерухомості в разі виконання договорів. Цьому завадив арешт ділянки, який накладено за клопотанням НАБУ і САП.
ВАКС 27 червня ухвалив рішення щодо Чернишова, обравши йому запобіжний захід у вигляді застави на суму 120 мільйонів гривень. Суд частково задовольнив клопотання, відмовивши при цьому в застосуванні електронного моніторингу (браслету). Відповідно до постанови суду, на підозрюваного покладено ряд обов'язків: він зобов'язаний з'являтися за кожним запитом детектива, прокурора або суду, повідомляти про будь-які зміни своєї адреси проживання та місця роботи, а також не залишати межі України без дозволу слідчого, прокурора або суду. 2 липня за Чернишова була внесена вся сума застави.