Вибух у Монако: Російські розвідувальні служби намагаються відвернути увагу від своєї причетності, використовуючи українські наративи.

29 червня ввечері в Монако пролунав вибух біля житлового будинку, внаслідок якого троє людей отримали поранення. Серед постраждалих - дніпровський бізнесмен Вадим Єрмалаєв, який перебуває під українськими санкціями, його супутниця та 13-річний син. Жінці ампутували обидві ноги, її стан критичний. Єрмалаєв отримав опіки та осколкові поранення, його стан дозволяє лікарям сподіватися на виживання, як і у хлопчика, стан якого стабільний.

Хоча прямих доказів не було, незабаром після інциденту почали з'являтися маніпулятивні заяви про "український слід". Однак, аналіз ситуації свідчить про те, що такі методи не є типовими для України, яка не має наміру погіршувати свої відносини з Європою. Натомість, російські медіа та їхні пов'язані платформи активно просували версію про участь українських спецслужб, перетворюючи Єрмалаєва з жертви на символ репресій проти опозиції.

Читайте також: Кривавий теракт у Монако: замах на підсанкційного олігарха Єрмолаєва та як Москва ліпить "мученика" з колаборанта

Обставини вибуху та початкові припущення.

Згідно з попередніми даними, виконавець діяв з холоднокровним розрахунком. Він провів майже годину в очікуванні біля входу, поки родина Єрмалаєва не підійшла до нього впритул. Рюкзак, заповнений болтами та металевим дробом, був підірваний дистанційно в той момент, коли вони опинилися поруч. Після вибуху зловмисник спокійно віддалився в бік французького басейну. Незважаючи на те, що у князівстві встановлено більше тисячі камер спостереження, розпізнати його обличчя не вдалося. Голова уряду Монако спочатку охарактеризував інцидент як теракт, проте на наступний день прокурор уточнив, що немає підстав для такої кваліфікації, і справу було порушено за статтями про замах на вбивство та незаконне виготовлення вибухового пристрою.

Фігура Вадима Єрмалаєва: шлях від підприємництва в 90-х до обмежень.

Вадим Єрмалаєв, 58-річний мешканець Дніпра, розпочав свою кар'єру в 1990-х, коли займався імпортом цигарок, алкоголю та побутової хімії з Болгарії та Туреччини. Пізніше він заснував корпорацію "Алеф", яка стала однією з найбільших приватних холдингів у своєму регіоні, займаючись будівництвом торгових центрів і житлових комплексів у Дніпрі. Станом на 2021 рік його статки оцінювалися приблизно в 220 мільйонів доларів. У 2014 році Єрмалаєв передав свій алкогольний бізнес у Криму на ім'я підставних осіб, і він продовжив функціонувати відповідно до російського законодавства, сплачуючи податки до бюджету окупаційної влади. Наприкінці 2023 року президент України наклав на нього персональні санкції терміном на десять років через ці дії. Бізнесмен також відмовився від українського громадянства і отримав паспорт Кіпру.

Після введення санкцій з'явилася інформація про передачу активів на ім'я дружини та дітей, при цьому бізнес-група "Алеф" продовжувала свою діяльність в Україні. Навесні 2025 року держава відновила три спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин, які були призупинені через санкції. Особливу увагу привернув той факт, що у 2024 році стало відомо, що граніт для першої черги Національного військового меморіального кладовища під Києвом мала постачати компанія з Дніпра, яка на 60% належить структурам групи "Алеф". Таким чином, бізнесмен, який сплачував податки до бюджету окупантів, через підрядника став причетним до будівництва кладовища для загиблих захисників.

Інші аспекти підприємництва та злочинні зв'язки родини.

Додаткову увагу привертає справа старшого сина Єрмалаєва, Артура, якого у грудні 2025 року за запитом Інтерполу арештували на Кіпрі, а згодом він опинився в Естонії. Там він визнав провину у справі про мережу шахрайських кол-центрів, що завдала збитків на понад 100 мільйонів євро. Жертвами стали тисячі людей у Європі та Америці. Артур Єрмалаєв заплатив компенсацію майже 9 мільйонів євро і отримав умовний термін. Цікаво, що частина цієї схеми обкрадала і громадян Росії, що створює паралельний наратив до "промосковської" репутації родини через кримський бізнес.

Додатково, приватний літак Єрмалаєва знищився внаслідок пожежі на аеродромі в Дніпрі на початку конфлікту, що може вказувати на те, що він вже був визначений як ціль ще до подій у Монако.

Операція з інформаційного впливу з боку Москви

Ключовим аспектом у цій справі є дії російських спецслужб. За кілька днів до вибуху Telegram-канал "Риба", який асоціюють з Москвою, почав активно популяризувати тему родини Єрмалаєва, опублікувавши досьє та назвавши його "вигодонабувачем мережі з 170 шахрайських кол-центрів". Канал також додав відверту погрозу, стверджуючи, що репутація безпечного заробітку базується на залякуваннях. Історично, цілі, згадані цим каналом, згодом стають об'єктом уваги ворожих спецслужб або зазнають нападів. Цей інцидент відомий як "чорна мітка".

Невдовзі після вибуху, коли підозрюваного ще не затримали, у французьких ЗМІ з'явилися матеріали, які посилалися на анонімні джерела у правоохоронних органах, що нібито розглядають можливу причетність Служби безпеки України. Водночас, колишній співробітник французької розвідки заявив, що Єрмалаєв, ймовірно, планував виступ у Європарламенті, де мав намір викрити корупції в українському уряді. Цю версію швидко підхопили проросійські медіа. За добу Єрмалаєв, який міг стати жертвою своєї ж "чорної мітки", у інформаційному просторі перетворився на "мученика", якого нібито ліквідувала корумпована українська влада.

Масштаб цієї інформаційної кампанії вражає: вже наступного дня після вибуху було зафіксовано близько 150 публікацій про нібито державний тероризм з боку України. Мета - представити Україну як загрозу безпеці для європейців, демонізувати українських біженців та переконати Європу в небезпечності підтримки Києва. Таким чином, Москва грає одразу на двох фронтах: спочатку позначає ціль як шахрая, який ошукує росіян, а потім, після інциденту, перекладає всю провину на Україну, використовуючи анонімні джерела та "незалежних" співрозмовників.

Навіть факт, що одна з підозрюваних, Анастасія Березовська, є українського походження, був використаний для посилення певного наративу. Проте виявилося, що вона народилася в Казахстані, має прописку в анексованому Криму та російський паспорт. Ймовірно, українське громадянство вона застосувала для виїзду до Європи.

Заключення

Вибух у Монако та наступна інформаційна кампанія є яскравим свідченням того, як Росія маніпулює трагічними подіями для реалізації своїх геополітичних амбіцій. Викликаючи хаос і поширюючи неправдиву інформацію, Москва прагне зневажити Україну, зменшити міжнародну підтримку та сіє недовіру до українських установ. Її мета полягає у створенні враження в європейців та у всьому світі про Україну як про "невдалу державу" з неконтрольованими спецслужбами. Поки українське суспільство намагається зрозуміти деталі інциденту, Росія вже отримує свій "трофей" — зміцнення власного наративу та послаблення позицій України на міжнародній арені.