Від "солодощів" до схем мобілізації: підозри та вироки для суддів у 2025 році.

У 2025 році Вищий антикорупційний суд виніс 109 вироків, що на 41% більше, ніж у 2024 році, коли було зафіксовано 77 вироків. Боротьба з корупцією в судовій системі також не припинялася: детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури оголосили підозри десяти суддям. Чотири з цих справ вже були передані до суду, а у трьох інших ухвалено рішення.

Автомайдан щорічно аналізує основні справи, пов'язані з корупцією серед суддів. Раніше ми висвітлювали рішення, винесені щодо суддів у 2023 та 2024 роках. Тепер же ми зосередимося на найбільш резонансних викриттях та вироках, які стосуються суддів у 2025 році.

Почнемо з підозри для судді Північного Апеляційного господарського суду Людмили Кропивної.

Згідно з матеріалами слідства, у 2021 році Кропивна отримала активи, які перевищували її законні доходи на 16 млн грн. Суддя стала власницею двох ділянок землі та будинку, розташованих в престижному селищі Козині на Київщині. На ринку нерухомості ці об'єкти оцінювалися майже в 1 млн доларів. Для того щоб замаскувати справжню вартість, Кропивна занижувала ціну активів у своїх деклараціях за період 2021-2024 років, приховуючи понад 16 млн грн.

На засіданні Вищої ради правосуддя суддя запевняла, що ніколи не притягувалася до дисциплінарної відповідальності та вирішує справи чесно. Вона скаржилась на переслідування і тиск журналістів та "професійних активістів", заявила, що є людиною поважного віку і їй не треба було пафосу, а просто шматочок природи, щоб "скоротати вік".

ВРП тимчасово усунула суддю від виконання обов'язків, проте цей термін сплив 18 січня. Таким чином, Кропивна знову приступила до виконання своїх обов'язків і продовжує займатися розглядом справ. Щодо справи НАБУ, то вона наразі перебуває на етапі досудового розслідування, але незабаром її планують передати до Антикорупційного суду. У такому випадку, суддя сама стане обвинуваченою та опиниться на лаві підсудних.

Цікаво, що в момент придбання нерухомості вона стала очільницею гучної справи, пов'язаної з відчуженням акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату у компанії Ferrexpo, що знаходиться під контролем Костянтина Жеваго. Згодом цю справу розглядала Велика Палата Верховного Суду, і саме у зв'язку з хабарем за рішення на користь Жеваго було викрито тодішнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Наступним у переліку підозрюваних є суддя Мостиського районного суду у Львівській області Юрій Білоус, який вразив нас своїми потужними родинними зв'язками.

Від своєї племінниці Анни суддя дізнався, що його двоюрідного брата (батька Анни) затримали працівники РТЦК та СП. Замість юридичної поради чи моральної підтримки, суддя запропонував вирішити питання "по-старому": пообіцяв вплинути на службових осіб ТЦК, щоб брата не мобілізували. Звісно, за "послугу" племінниця мала заплатити. В одному з діалогів судді із родичем правоохоронці зафіксували, як Білоус каже: "Просили 12 [тисяч доларів], я дав 8". Після передачі коштів працівникам ТЦК рішення про мобілізацію брата судді не ухвалили.

Під час засідання ВРП суддя охарактеризував свої вчинки як "вкрай необхідні". Він стверджував, що його 50-річний родич, який мав бронювання, опинився у ТЦК на відстані більше 150 км від Львова, і оскільки він єдиний "юрист" у сім'ї, вирішив поїхати його забрати. Проте, наявні докази у справі свідчать про інше.

Окрім того, Білоуса підозрюють у брехні у декларації. Він не вказав кілька квартир, машину та земельну ділянку, а також приховав факт спільного проживання з колишньою дружиною в їхній львівській квартирі.

Підозра щодо Білоуса була висунута у вересні 2025 року. У тому ж місяці слідчий суддя ВАКС ухвалив рішення про застосування застави в розмірі 60 560 гривень. Вже на початку жовтня Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила його від виконання обов'язків судді, проте всього через місяць Білоус знову повернувся до роботи. Таким чином, суддя, якого підозрюють у корупційних діях, продовжує розглядати справи в суді. Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура ще не передали свою справу до суду, і наразі вона перебуває на етапі досудового розслідування.

На завершення року був затриманий суддя Олександр Пелих, який працює в Воловецькому районному суді Закарпаття. Він відомий своєю пристрастю до доларових "ласощів".

Згідно з даними слідства, Олександр Пелих обіцяв місцевим бізнесменам зняти арешт з 20 кубічних метрів деревини в обмін на хабар. Суддя надавав поради, як і коли слід подавати клопотання, щоб справу розподілили саме йому, а не іншому судді. Пелиха було затримано під час отримання хабаря в розмірі 1300 доларів.

4 грудня 2025 року ВРП дозволила прокуратурі клопотати про тримання судді під вартою. В цей же день на засіданні ВРП адвокат судді повідомив, що напередодні Пелиха мобілізували до ЗСУ. Після чого слідчий суддя ВАКС відправив Пелиха до СІЗО із заставою в 1 млн грн., а апеляція збільшила розмір застави до 4 млн грн.

Нагадаємо, що у 2023 році Пелих намагався отримати посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, але завдяки втручанню міжнародних експертів його навіть не допустили до співбесіди. Основною причиною цього стало те, що через свого колишнього колегу-суддю Воронкіна він "вирішував" питання, пов'язані з майном дружини. Зокрема, він прагнув здобути комерційний об'єкт та легалізувати сім самобудів, зведених на чужих землях.

Серед служителів Феміди, які також отримали підозри у 2025 році:

Отже, нам неодмінно буде за чим слідкувати у 2026 році. А зараз підіб'ємо підсумки щодо вироків минулого року.

Впродовж своєї діяльності ВАКС виніс більше 350 вироків, серед яких 46 стосуються суддів. З них 43 були обвинувальні (шість із яких ґрунтуються на угодах зі слідством), а троє суддів були виправдані. Таким чином, приблизно кожен восьмий вирок стосується представників судової системи.

У 2025 році Антикорупційний суд виніс лише три вироки стосовно суддів. Проте, рішення першої інстанції – це лише початок процесу. Не менш значущим є перегляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях. Протягом останнього року апеляційний суд ВАКС розглянув шість вироків щодо суддів, з яких один було скасовано та ухвалено новий. Верховний Суд, у свою чергу, протягом року розглянув лише три остаточні рішення ВАКС, залишивши всі з них без змін.

У червні 2025 року Антикорупційний суд ухвалив рішення про визнання судді ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Київ Олени Власенкової винною в отриманні хабаря. Їй було призначено покарання у вигляді 5,5 років позбавлення волі, а також конфіскації майна та трирічної заборони на заняття державних посад.

За версією обвинувачення, суддя мала допомогти ТОВ "Безпечні технології утилізації" у позові до Мінекології. Компанія намагалася скасувати наказ, яким їй анулювали ліцензію на роботу з небезпечними відходами. Допомогти директору ТОВ взявся його знайомий Геннадій Остапенко, який не був юристом, але обіцяв зарадити. У подальшому його влаштували до ТОВ на посаду заступника директора з комерційних питань.

Під час однієї з зустрічей Остапенка з суддею Власенковою, вона звернулася з проханням передати суму в $10 тисяч, розбивши її на частини залежно від вирішення певних питань: $2 тисячі за отримання ліцензійної справи товариства з Мінекології, $3 тисячі за проведення експертизи автентичності підпису та $5 тисяч за фінальне рішення у справі.

Усвідомивши, що від нього вимагають хабар, заступник директора товариства з обмеженою відповідальністю подав заяву про вчинення кримінального правопорушення.

10 травня 2018 року суддя Власенкова видала ухвалу про отримання ліцензійної справи від Мінекології щодо ТОВ "Безпечні технології утилізації". У той самий день, у ресторані Остапенко, під столом судді передали $2 тисячі. Тримаючи гроші в правій руці, нижче рівня стільниці, Власенкова занепокоїлася через спосіб передачі, адже навколо могли бути камери. Вона висловила:

"Боже, что происходит? ... Я говорю о том, что здесь есть камеры, и все остальное ... Вы поступаете неправильно, так нельзя. Боже, ведь вы взрослый человек ... Это просто ужас ... Я не понимаю, как такое может быть. Но камеры точно должны быть ... Вы, похоже, не следите за новостями и не интересуетесь текущими событиями. А я слежу и вижу ... Печальные события, которые нас касаются ... Хотелось бы, чтобы вы хоть чуть-чуть позаботились об этом. Как будто ведете себя, как маленький ребенок. Зачем мне вас учить? Или хотя бы сложили в бумажку ... Ладно, будем надеяться на лучшее ...".

Попри побоювання щодо "поганої хроніки", Власенкова поклала гроші у свою сумочку та повернулась до роботи. Приблизно через 20 хвилин у кабінеті судді провели обшук, і вона добровільно віддала кошти працівникам НАБУ.

У ході судового процесу Власенкова не визнала свою провину. Вона визнала, що отримала гроші, але намагалася довести, що її спровокували на цей крок. За її словами, у березні 2018 року їй зателефонував тодішній голова Касаційного адміністративного суду Михайло Смокович, просячи її про консультацію для громадянина Остапенка. Власенкова погодилася, але того ж вечора вирушила на зустріч до Смоковича, щоб упевнитися, що це дійсно він телефонував. Однак під час судового допиту Смокович заперечив будь-які зв'язки з Власенковою і стверджував, що навіть не знав про існування судді з таким прізвищем.

На даний момент справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду. Власенкова разом зі своїми адвокатами намагається довести наявність ряду процесуальних порушень, вчинених суддями ВАКС. Крім того, вони акцентують увагу на версії провокації, яку, на їхню думку, суд першої інстанції не розглянув належним чином.

Цікаво, що рішення про відсторонення Власенкової з її посади судді досі не стало законним, хоча було ухвалене ще в червні 2021 року. Вища рада правосуддя вирішила призупинити розгляд питання її звільнення, оскільки на початку липня 2022 року Власенкова була мобілізована до Збройних сил України.

Суддю Дружківського міського суду Донецької області Геннадія Молібогу підозрюють у корупційних діях, зокрема, в отриманні двох хабарів на суму 3 000 грн та 4 000 грн. За ці кошти він нібито мав звільнити правопорушників від покарання, щоб уникнути конфіскації їхньої тютюнової продукції.

Адвокат Ігор Сєріков займався питаннями фінансових транзакцій. Судом було встановлено, що особи, притягнуті до адміністративної відповідальності, зверталися до нього за юридичною підтримкою. Сєріков же пропонував "шляхом" вирішення їхніх справ не через законні процедури, а з використанням незаконних виплат на користь судді Молібоги. Правопорушники передавали гроші адвокату, причому один з них зробив це безпосередньо в судовій залі. В той же день Сєріков передав частину отриманих коштів судді.

Суд ухвалив рішення щодо Геннадія Молібоги, визнавши його винним і призначивши йому остаточний термін покарання у вигляді 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та трирічною забороною займати державні посади. Його адвокат, Ігор Сєріков, також отримав 4,5 роки ув'язнення.

Однак суд відхилив обвинувачення в отриманні хабара "за попередньою змовою групою осіб". У вироку зазначається, що злочин може бути визнаний вчиненим групою лише в тому випадку, якщо між собою погоджували дії кілька службових осіб. Оскільки адвокат не входить до категорії службових осіб, цю кваліфікацію не можна застосувати.

Але щось підказує, що це не кінець історії, -- у 2026 році будемо слідкувати за апеляцією у цій справі.

Це вже не перший випадок, коли суддя Молібога отримує вирок. У грудні 2024 року його разом із прокурором Василем Ягупцем визнали винними в отриманні хабарів на загальну суму 10 тисяч гривень. Слідство довело, що прокурор передав судді гроші за ухвалення "необхідних" рішень стосовно двох водіїв, які перебували в стані алкогольного сп’яніння. У результаті, Молібога був засуджений до 7,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна та дворічною забороною займати державні посади. Нещодавно апеляційний суд ВАКС залишив рішення без змін.

Дане рішення слугує підставою для припинення довічного фінансового забезпечення Молібоги. Так, ви не почули неправильно — суддя, якого вже двічі засудили за корупційні злочини, все ще продовжує отримувати виплати з державного бюджету. У серпні 2025 року Вища рада правосуддя не розглянула подання дисциплінарної палати щодо його звільнення, зокрема, аргументуючи це тим, що судді виповнилося 65 років, і його зняли з посади.

У серпні 2025 року Вищий антикорупційний суд України виніс вирок судді Олександру Боярському, який працює в Білгород-Дністровському міськрайонному суді Одеської області. Його засудили до 6 років позбавлення волі, однак покарання було відстрочено на 3 роки під умовою випробування. Суддю звинуватили в отриманні хабаря в розмірі до 3 500 доларів за ухвалення рішень, що дозволяли батькові дитини уникнути мобілізації. У рамках угоди Боярський визнав свою провину, погодився на співпрацю зі слідством і зобов'язався перерахувати понад мільйон гривень, які раніше були внесені за нього як застава, на потреби Збройних сил України. Крім того, суд конфіскував $20 тисяч та 200 тисяч гривень з банківських рахунків обвинуваченого.

Видання "Слідство.Інфо" зв'язалося з Олександром Боярським, щоб отримати більше інформації про угоду. Суддя пояснив, чому прийняв таке рішення: "Я вважаю, що ця справа є проблемною як для мене, так і для інших учасників. Те, що ми часто вважаємо не корупцією, насправді є її проявом. Це повсякденна корупція... Ми звикли до неї протягом усього життя, починаючи зі шкільних років, потім в університеті і так далі. Але коли виникає обвинувачення або підозра, ми усвідомлюємо, що це, безумовно, корупція".

Завдяки співпраці судді Боярського зі слідством викрили ще кількох фігурантів. Ними виявилися голова Білгород-Дністровського суду Валентина Заверюха та ще один суддя Сергій Савицький, а також низка інших учасників, зокрема, адвокат Станіслав Клименко (саме він, за версією слідства, підшукував клієнтів). Загалом у цій справі підозри отримали 14 осіб, з яких більше як половина визнали свою провину та уклали угоди з прокурором.

А от те, що суддя назвав "побутовою корупцією", -- це схема ухилення від мобілізації чоловіків призовного віку "за сімейними обставинами". У 2022-2023 роках правоохоронці помітили у Білгород-Дністровському суді аномальну кількість справ щодо встановлення місця проживання неповнолітньої дитини із батьком. Як виявилося, ці справи були частиною масштабної схеми, що дозволяла чоловікам уникати призову. Суд видавав рішення про встановлення місця проживання дитини з батьком -- і це давало право на відстрочку від мобілізації та можливість виїхати за кордон. Про таку "чутливу" до корупції категорію справ детальніше писала юристка Автомайдану Анна Борисенко у колонці "Тато за рішенням суду: як дитина може стати щасливим квитком для відстрочки від мобілізації".

Виходячи з ухвали Вищого антикорупційного суду щодо роз'яснення вироку, Боярський має намір зосередитися на викладацькій діяльності. У своїй заяві до суду колишній суддя висловив занепокоєння, що через заборону на обіймання державних посад йому не дозволяють працювати в навчальних закладах. Проте ВАКС уточнив, що це обмеження не перешкоджає Боярському займатися викладанням у будь-якій формі.

У минулому році Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду переглянула шість вироків, винесених антикорупційним судом стосовно суддів, тоді як Касаційний кримінальний суд Верховного Суду розглянув три такі справи. Які саме це були справи та які рішення були ухвалені — далі у нашому матеріалі.

У 2016 році детективи НАБУ зловили суддю Дніпровського районного суду міста Києва Миколу Чауса на хабарі у $150 тис. -- тих самих, які він "закрутив" у скляні банки та прикопав під парканом. При цьому докази у справі свідчили, що спершу суддя просив $100 тис., а згодом збільшив суму. Чаус розділив гроші на дві частини: $80 і $70 тис. Першу частину поклав у дволітрову банку і закопав біля паркану на ділянці своєї дружини, а другу частину поклав у 1,85-літрову банку і залишив у машині Toyota Land Cruiser Prado (якою користувався сам, хоча за документами вона належала його матері-пенсіонерці).

Попри те, що Верховна Рада надала дозвіл на затримання та притягнення до кримінальної відповідальності Чауса, він втік до Молдови. У серпні 2016 року суддю оголосили у національний розшук, а згодом — і в міжнародний. Наступні п’ять років його життя нагадували сюжет голлівудського трилера, з незаконними переходами кордону, викраденнями, полоном та справжніми переслідуваннями з боку правоохоронців. Лише у 2021 році детективи змогли затримати Чауса в лікарні "Феофанія", де, за його словами, він проходив лікування після пережитого "катування".

У 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Миколу Чауса винним у спробі отримання хабаря в розмірі $100 тисяч. Суд призначив йому десять років позбавлення волі, а також конфіскацію майна та трирічну заборону на зайняття певних посад. Водночас суд першої інстанції вирішив виключити з обвинувачення епізод, пов'язаний із вимаганням $150 тисяч, оскільки вважав, що детективи НАБУ вчинили провокацію злочину.

Проте у квітні 2025 року апеляція вирішила, що ніякої провокації від детективів не було, адже докази у справі беззаперечно доводили, що суддя Чаус добровільно одержав $150 тис.

У цьому випадку судді вирішили скоротити термін ув'язнення до 8,5 років. Це рішення було прийнято, зокрема, у зв'язку з тим, що на момент апеляційного розгляду Чаус уже досяг віку 57 років, давно втратив своє місце судді, а також страждає від хронічних хвороб, які вимагають стаціонарної терапії.

На даний момент рішення аналізується Верховним Судом.

Суддю Сергія Кононенка з Ленінського районного суду Полтави підозрювали у двох випадках корупційних дій: він отримав 3 тисячі гривень за ухвалення рішення, яке визнавало право власності на незаконно збудований гараж, а також 5 тисяч гривень за рішення про стягнення боргу в розмірі 100 тисяч гривень.

Спочатку Антикорупційний суд визнав Кононенка винним лише в одному епізоді, але згодом Апеляційна палата відправила справу на новий розгляд. Тож у 2024 році суд визнав вину судді за двома епізодами "поза розумним сумнівом". Йому призначили 6 років ув'язнення з конфіскацією майна та забороною обіймати посади в судовій владі на три роки.

Ці події не закінчилися на цьому. Сергій Кононенко разом зі своїми адвокатами знову звернулися з апеляцією, оскаржуючи попередній вирок. В результаті суд переглянув справу і зменшив термін покарання Кононенка до 5 років ув'язнення.

Подані ж касаційні скарги не спрацювали: 16 грудня 2025 року Верховний суд залишив без задоволення скарги Кононенка, його захисників та прокурора і поставив крапку у справі.

У 2024 році ВАКС визнав голову Васильківського міськрайонного суду Київської області Максима Ковбеля винним у зазначенні недостовірних відомостей у декларації за 2020 рік. Суддя не вказав квартиру в столиці вартістю понад 4,6 млн грн та два паркомісця на 430 тис. грн, які були у користуванні судді та членів його родини. Йому призначили 44 200 грн штрафу з позбавленням права обіймати посади у судових органах. Проте від самого покарання Ковбеля звільнили у зв'язку із закінченням строків давності. У грудні 2024 року АП ВАКС залишила рішення першої інстанції в силі.

Цікаво, що під час судового процесу Ковбель не визнав свою провину. Він заявив, що дії детективів були упередженими і розглядав їх як переслідування. На його думку, НАБУ здійснювало незаконний моніторинг його автомобіля. Що стосується його квартири, то він не включив її в декларацію, оскільки вона належить тещі. Проте комунальні платежі він сплачував, оскільки вважав це своїм обов'язком перед родиною.

У касаційній скарзі захист зазначав про нібито численні порушення процесуальних норм, які мали місце під час досудового розслідування та судового розгляду. Однак ці аргументи виявилися не переконливими, і скарга не змогла змінити рішення щодо Ковбеля. У серпні 2025 року Верховний Суд відхилив касацію захисника, залишивши без змін вирок ВАКС та рішення апеляційного суду.

У грудні 2024 року Вища рада правосуддя ініціювала дисциплінарне провадження стосовно судді, але протягом цього року не було зафіксовано жодних прогресів. На сьогоднішній день рішення Конституційного Суду у справі Ковбеля, що стосується неконституційності цивільної конфіскації, ще не оприлюднене. Проте 29 жовтня 2025 року ця справа була розглянута під час відкритого пленарного засідання сенату Суду.

Колишній голова Козівського районного суду Тернопільської області Михайло Кренцель за $2 тис. обіцяв "правильне" рішення у кримінальній справі -- щоб обвинуваченого не відправляли до колонії, а залишили на випробувальному терміні. Гроші як посередник передала його давня знайома -- адвокатка Наталія Лісна.

У 2021 році ВАКС призначив Кренцелю 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а спільниці -- 5 років ув'язнення. Апеляція ВАКС, урахувавши майновий, сімейний та фізичний стан обвинуваченого, пом'якшила покарання судді до 5 років.

У касаційних скаргах Кренцеля, Лісної та їхніх адвокатів були наведені численні порушення норм у цій справі. Вони намагалися домогтися закриття кримінального провадження. Однак їхні зусилля виявилися марними – Верховний Суд підтвердив всі попередні рішення без жодних змін.

Серед переглянутих у 2025 році також були справи:

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Протягом 2025 року ми часто чули, що корупції нібито стало в рази більше. Хтось пояснює це хаосом війни, який дозволяє по-тихому красти й ухвалювати корупційні рішення, а хтось -- недостатньою роботою антикорупційних органів, незалежність яких влада намагалася знищити.

Однак істина залишається такою ж: ті, хто покликані здійснювати правосуддя, будуть "орендувати" свою владу лише до того моменту, поки не зіткнуться з неминучим покаранням на власному досвіді, а кількість реальних ув'язнень за такі дії не досягне сотень.

Автомайдан вже протягом багатьох років ретельно стежить за діяльністю антикорупційних органів, які викривають корупційні схеми у судовій системі. І хоча проблема корупції залишається актуальною, якщо раніше тільки справа львівського судді Зварича викликала обговорення, тепер ми бачимо численні підозри, обвинувачення та вироки. Водночас, під прицілом опинилися не лише судді з віддалених районів, а й представники найвищих ешелонів влади: голова Верховного Суду Всеволод Князєв, керівник Державної судової адміністрації Олексій Сальніков та судді ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва, зокрема Павло Вовк.

Кожен новий вирок Антикорупційного суду, кожна обґрунтована підозра чи обвинувачення від НАБУ і САП доводять, що "недоторканних" немає і за кожен вчинок рано чи пізно доведеться нести відповідальність.

Очищення влади -- це тривалий процес, який вимагає наполегливості, стійкості та постійної уваги. Саме тому ми закликаємо стежити за справами у ВАКС та підтримувати антикорупційні органи. Адже тільки завдяки контролю та підтримці активних і небайдужих громадян можливі реальні зміни.