"Національний виклик": Україні не вистачає фінансів для закупівлі газу. Як знайти необхідні кошти?

Російські атаки серйозно пошкодили газову інфраструктуру України, що може призвести до зриву підготовки до наступного опалювального сезону.

Україна завершує надзвичайно важкий опалювальний сезон і вже повинна почати підготовку до наступного, який обіцяє бути не менш складним через історично низькі запаси газу. Головною проблемою залишається брак фінансування, для чого необхідно від 1,5 до 3 мільярдів доларів. Донори готові покрити близько 20% цієї суми, але питання, де знайти решту, залишається відкритим.

"Нафтогаз" характеризує теперішню ситуацію як "виклик національного значення" і сподівається на підтримку уряду в залученні фінансових ресурсів. Експерти ринку радять керівництву державної компанії розглянути можливість пошуку ресурсів всередині "Нафтогазу" та звернути увагу на значні багаторічні борги в газовій галузі. Вирішення цієї проблеми могло б повністю забезпечити фінансування для закупівлі блакитного пального.

Який обсяг газу Україні потрібно закачати перед настанням зимових холодів, і якими джерелами фінансування можна скористатися для цього?

Скільки газу втратила Україна через обстріли

Від початку великої війни російські війська провели 18 великих нападів на газову інфраструктуру України. Тільки з початку 2025 року сталося вісім таких атак.

Зазначимо, що противник не припиняє атаки на газову інфраструктуру, незважаючи на початок так званого енергетичного перемир'я, на яке Кремль нібито дав свою згоду. Спершу російські війська завдали ударів по підземним газосховищам на заході країни, а потім переключилися на обʼєкти видобутку в східному та центральному регіонах.

Обстріли компресорних станцій поблизу ПСГ розпочалися у березні 2024 року. Основна мета цих атак – залякати іноземних трейдерів і примусити їх відмовитися від зберігання блакитного пального в Україні, що у свою чергу ускладнює підготовку до зимового періоду. На жаль, Кремлю вдалося досягти цієї мети. Якщо до початку зимового сезону 2023-2024 років нерезиденти зберігали в українських газосховищах 2,5 млрд кубометрів газу, то в нинішньому сезоні цей обсяг зменшився практично до нуля.

З січня 2025 року російські сили розпочали нову фазу агресії, націлившись на об'єкти видобутку газу. Основна мета їхніх атак — дотискні компресорні станції, які виконують очищення та зневоднення газу перед його введенням у газотранспортну систему (ГТС). Серед постраждалих виявилися потужності державних підприємств "Укргазвидобування" та "Укрнафта", а також приватних компаній ДТЕК і "Еско-північ".

Через ці атаки Україна зазнала втрати приблизно 40% свого видобутку. Деякі з обладнання вдалося відремонтувати, проте відновлення інших частин потребуватиме кілька місяців, а щоб повернути все до нормального стану, знадобиться більше року, оскільки деякі компоненти потрібно замовляти з-за кордону.

Таким чином, Путін сформував умови, за яких Україна, перекривши транзит російського газу через свою територію, змушена імпортувати цей газ зі Словаччини та Угорщини. Ці держави отримують його через "Турецький потік".

Внаслідок російських атак на об'єкти видобутку, обсяги імпорту блакитного пального компанією "Нафтогаз" у лютому досягли найвищого рівня за останні півтора року, склавши 512 млн кубічних метрів.

Найбільше газу придбали в Словаччині (234,4 млн куб. м) та Угорщині (218 млн куб. м), що становило відповідно 45% та 42% від загального імпорту. Однак справді рекордні обсяги постачання чекають на Україну в найближчому майбутньому.

Яка кількість газу та фінансів знадобиться на зимовий період?

Україна завершує осінньо-зимовий період з рекордно низькими запасами газу. За даними Aggregated Gas Storage Inventory, на початку квітня в підземних сховищах було менше 5 млрд куб. м газу, активного - лише 900 млн куб. м.

Мова йде про кількість пального, яке реально можна вивести зі сховищ (в підземних газових сховищах завжди має бути певний резерв, відомий як буферний газ — приблизно 4 мільярди кубічних метрів, необхідних для безпечної роботи об'єкта). Для порівняння: рік тому в сховищах було близько 3,5 мільярда кубометрів активного газу.

Незважаючи на те, що опалювальний сезон у багатьох українських містах закінчився, в Україні ще не розпочався процес закачування газу. Натомість триває відбір, який становить 7-10 млн кубометрів на добу. Яка ж кількість пального знадобиться для закупівлі перед наступною зимою за таких умов?

"Для досягнення рівня балансу газу в сховищах, подібного до торішніх показників, до 1 листопада 2025 року потрібно імпортувати приблизно 4,5-4,6 мільярда кубометрів газу", – зазначає Дмитро Абрамович, член правління компанії "Нафтогаз".

Вказаний обсяг - лише орієнтовна оцінка "Нафтогазу", а не затверджений урядом офіційний показник імпорту. Отже, цифра ще може змінитися.

Співрозмовники ЕП на ринку давали різні оцінки щодо імпорту залежно від того, чи буде Росія далі обстрілювати газову інфраструктуру та якими будуть наслідки атак. За найбільш оптимістичним варіантом розвитку подій, імпортувати треба щонайменше 4 млрд куб. м палива, за песимістичним - 8 млрд куб. м.

Яка сума необхідна для цього? Упродовж останніх кількох місяців вартість газу в Європейському Союзі коливалася між 400 і 500 доларами за тисячу кубічних метрів. Якщо врахувати чинні ціни та витрати на транспортування, то за 4,5 мільярда кубометрів потрібно буде витратити понад 2 мільярди доларів, що приблизно дорівнює 85 мільярдам гривень.

Якщо середня річна вартість залишиться на рівні приблизно 350 доларів, як і в попередньому році, то попит зменшиться до понад 1,5 мільярда доларів. Остаточна цифра може трохи варіюватися.

Де взяти кошти

Чи має "Нафтогаз" 1,5-2 мільярди доларів для закупівлі газу на наступну зиму - це питання залишається відкритим. Ніхто до кінця не знає, де знайти всю потрібну суму.

"Нафтогаз" може внести частину необхідної суми самостійно, але цього недостатньо. Про це під час останнього засідання парламентського комітету з енергетичних питань заявив член правління компанії Іван Лукеря, не наводячи конкретних цифр. "Фінансування складається з кількох компонентів. По-перше, це власна ліквідність групи в межах можливостей, яка, на жаль, є обмеженою", - зазначив він.

Другим джерелом фінансування стала позика від Європейського банку реконструкції та розвитку на суму 270 мільйонів євро. Третім джерелом є грантова допомога від норвезького уряду на 140 мільйонів євро, угоду про яку було укладено 27 березня. Таким чином, з зовнішніх джерел вдалося залучити загалом 410 мільйонів євро. "Ці 410 мільйонів євро не покривають навіть невелику частину реальних потреб — максимум 20%. Де ж знайти інші кошти?" — запитував народний депутат Максим Хлапук під час зазначеного засідання парламентського комітету.

Представник "Нафтогазу" вказав на недостатність ресурсів, перекладаючи частину відповідальності на Верховну Раду, уряд та міжнародних партнерів.

"Необхідність фінансування "Нафтогазу" є викликом, що має національне значення. Після низки масштабних атак ми потрапили в обставини, подібні до тих, що стосувалися електроенергетики з 2022 року, і цю проблему вирішували уряд, парламент та міжнародні партнери. Зараз аналогічний виклик постає перед газовою галуззю", - зазначив Лукеря.

Для розв'язання проблеми депутати та представники "Нафтогазу" хочуть ініціювати нараду з прем'єром Денисом Шмигалем та міністром фінансів Сергієм Марченком.

"Я очікую, що основна мета цієї зустрічі полягатиме в обговоренні можливостей залучення додаткових кредитів. Зараз відомо про наміри "Нафтогазу" отримати позики в розмірі кількох сотень мільйонів євро, але навіть цього буде недостатньо", - зазначає джерело в уряді у розмові з ЕП.

Він рекомендує "Нафтогазу" сконцентруватися також на використанні внутрішніх ресурсів. Зокрема, важливо приділити увагу питанням врегулювання заборгованостей на газовому ринку та в сфері теплопостачання, де загальна сума боргів вже перевищила 200 мільярдів гривень.

"Головним аспектом є вирішення питання тарифної диспропорції для теплокомуненерго, імплементація закону та взаєморозрахунки між ринковими учасниками. Це позитивно вплине на фінансове становище ТКЕ та "Нафтогазу", зменшить обсяги сумнівних боргів та звільнить додаткові кошти для придбання газу", – зазначив співрозмовник ЕП в уряді.

"Нафтогаз" визнає серйозність проблеми з боргами. "Виплата дебіторської заборгованості перед нашою компанією дозволить забезпечити потреби держави в імпортному газі, принаймні в значній мірі. Лише підприємства, які займаються теплопостачанням, винні близько 90 мільярдів гривень", – зазначає Лукеря.

Народний депутат Андрій Кіт зазначає, що найбільш ненадійними платниками за газ можуть виявитися міста з розвиненими бюджетами: "Починати потрібно з Києва. Можливо, це свідомі невиплати, які не пов’язані з безпекою держави. Важливо з’ясувати, яким чином виникли борги у цих містах".

Представник ЕП в одній з енергетичних компаній зазначає, що питання вирішення боргів у сфері теплопостачання протягом багатьох років залишалося без належної уваги, але наразі його важливість значно зросла.

Які наслідки можуть виникнути внаслідок нехтування проблемою? Яскравим прикладом є місто Рівне, де місцевий водопостачальний підприємство, через накопичені борги, змушене впроваджувати обмеження на постачання води, переходячи на погодинний графік.

"Цей сценарій загрожує нам і в контексті тепла, якщо ми не вживемо заходів для вирішення цієї проблеми. Уряд разом із "Нафтогазом" повинен переконати МВФ вирішити це питання до початку опалювального сезону, інакше нас чекає серйозна катастрофа", - зазначив співрозмовник ЕП.