Війна змушує птахів залишати степи та ліси України: орнітолог висловив тривогу щодо цієї загрози.
Фахівець зауважив, що наслідки для навколишнього середовища можна буде зрозуміти тільки з плином часу.
Через війну в Україні в лісостеповій і степовій зонах зникають біотопи птахів - природні середовища, у яких звикли оселятися пернаті. Про це розповів орнітолог, співробітник Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України Геннадій Фесенко, пише Главком.
"Бойові дії тривають переважно в степовій зоні: Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська області, частково в лісостепу - північ Харківської та схід Сумської областей. У степах давно було закладено полезахисні лісосмуги, які сприяли поширенню лісових птахів. Нині у лісосмугах супротивникам легко сховатися. Тож через бойові дії ці насадження часто випалюються з обох боків - як московитськими, так і українськими військами", - пояснив Фесенко.
На його думку, разом із лісовими смугами зникають і такі види птахів, як вівчарики, дрозди, сорокопуди, кропив'янки та інші.
"Це дрібні комахоїдні птахи, які потребують належних умов для розмноження. Біотопні втрати для цих видів можна буде оцінити лише з часом", - зазначив фахівець.
Він навів ілюстрацію того, як бойові дії вплинули на процес гніздування птахів під час окупації Київської області, що тривала з 24 лютого по 2 квітня 2022 року.
"Є такі дослідження, що під час окупації, яка тривала в Київській області зокрема у березні, відзначено суттєве зниження активності гніздування", - зазначив Фесенко.
Орнітолог зазначив, що в околицях Бородянки проводили спостереження за парами білих лелек, які обирали місця для гніздування. Виявилось, що раніше тут було 12 гнізд, заповнених на 90%, але у 2022 році, через шум, вибухи та інші фактори, птахи оселилися лише в двох з них.
"Ефективність гніздування цих двох пар лелек досі залишається нез'ясованою. Лише у 2023 році, після року з моменту окупації, чисельність птахів, що розпочали гніздування, повністю відновилася. Таким чином, зниження чисельності відбулося внаслідок безпосереднього впливу бойових дій," - підкреслив він.
Фесенко зазначає, що війни мають помітний вплив на пташиний світ, зокрема, це стосується горихвістки чорною. Він розповідає, що на початку XX століття цей вид птахів був поширений лише на північному заході сучасної України, але після закінчення Другої світової війни вони почали масово заселяти зруйновані території міст.
"Горихвістка чорна вже давно є типовим представником гірських регіонів Європи. Згодом ці птахи почали освоювати міські території, вважаючи будівлі за природні скелі, які надають їм можливості для гніздування. Після завершення Другої світової війни в Києві, на місцях руйнувань, популяція горихвістки чорної помітно зросла. Згодом ці птахи розширили свій ареал на північ, схід і південь. Хоча умови після війни були жахливими для людей, вони виявилися сприятливими для розмноження цього виду птахів", - зазначає орнітолог.
На територіях, де бойові дії відбуваються довго, екологічні наслідки можуть бути значними, але якими саме вони будуть - покаже лиш майбутнє, стверджує Фесенко.
Як раніше повідомляло агентство УНІАН, в Україні спостерігається зникнення кількох видів риб, занесених до Червоної книги. Іхтіолог Юлія Куцоконь з Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України зазначила, що особливо уразливими є види, які мешкають у стоячих водоймах, зокрема мересниця озерна, карась золотий та умбра європейська. Вона підкреслила, що в Україні бракує розливів на багатьох річках та заплавних водойм, які є необхідними для існування цих видів.
Також УНІАН писав, що на місці Каховського водосховища оселилися пелікани. Зазначалося, що після того, як Росія зруйнувала Каховську ГЕС, природа почала відновлюватися у несподіваний спосіб. Зокрема біля Нікополя утворилися мілководні ділянки та заболочені території, що стали сприятливим середовищем для рідкісних птахів.
