"Військові завдання" лише формально: у вересні 96% російських атак на Київ були спрямовані на цивільні об'єкти.
У вересні 2026 року російські загарбники завдали ударів по 168 об'єктах у Києві та його околицях, з яких 96% виявилися цивільними. Як зазначає видання "Фокус", посилаючись на французького аналітика з відкритих джерел Клемана Молена, лише 4% з уражених цілей становили військові об'єкти.
Французький аналітик в області OSINT Клеман Молен провів детальний аналіз вересневих обстрілів Києва та його околиць, виявивши, що з 168 атакованих цілей 96% являли собою цивільні об'єкти. Це він повідомив у своєму Telegram-каналі, а БЕЗ ТАБУ розкриває подробиці щодо розподілу цих атак.
Куди зазвичай завдавали ударів.
Згідно з інформацією Молена, найбільша частка атак була спрямована на цивільну інфраструктуру, яка налічує 72 об'єкти, що складає 43% від загальної кількості. На другому місці виявилася житлова забудова, де зафіксовано 16 багатоповерхових будівель, що становить 10% від усіх випадків.
У наступному списку зазначено падіння фрагментів або збитих безпілотників – 14 інцидентів, автозаправні станції та нафтопереробні об'єкти – 13 випадків, а також промислові об'єкти та критично важлива інфраструктура, зокрема центри обробки даних, – 12 і 11 інцидентів відповідно.
* цивільні логістичні склади - 72 одиниці (43%);
* Мультиповерхові житлові будівлі - 16 випадків (10%);
* Падіння частин уламків або збитих безпілотних літальних апаратів – 14 інцидентів (8%);
* Заправні станції та об'єкти, пов'язані з нафтопродуктами - 13 випадків (8%);
* індустріальні об'єкти та дата-центри - 12 та 11 випадків (по 7%);
* залізнична структура - 8 випадків (5%).
Окремо аналітик підкреслює, що під обстріл також потрапили невизначені об'єкти, адміністративні будівлі, місця загального користування, транспортна інфраструктура, один медичний заклад та одна школа. При цьому серед уражених цілей лише 7 були військовими, що складає всього 4%.
Що це може означати для міста та регіону?
Молен наголошує, що удари по військових, промислових або економічних цілях не завжди досягають мети: частину ракет і дронів перехоплюють, а зона вибуху нерідко поширюється на цивільну забудову. У великому місті, як Київ, навіть один приліт може спричинити жертви, і, на думку аналітика, саме це відповідає логіці російської стратегії - зробити повсякденне життя в місті максимально складним.
За три місяці в Києві та області, за підрахунками OSINT-аналітика, зафіксували щонайменше 350 ударів ракетами та дронами-камікадзе. Найактивніше РФ б'є по логістиці: кількість уражених складів у липні становила 31, а у вересні зросла до 62.
Ці дані відображають загальну тенденцію, яка спостерігається останнім часом: російські удари спрямовані не тільки на енергетичну інфраструктуру чи військові цілі, а також на бізнеси, транспортні системи та житлові райони. Внаслідок цього, наслідки атак у столиці та навколишніх областях перевищують межі конкретних локацій, впливаючи на значну кількість цивільних осіб.
Раніше видання БЕЗ ТАБУ повідомляло, що в Україні внаслідок ракетного удару стався повний розгром складу Kärcher, внаслідок чого частина замовлень, що зберігалися на ньому, була анульована або перенесена на пізніший термін.
