Як новий законопроєкт може зобов'язати РНБО компенсувати втрати: подробиці документа.
Під санкціями Ради національної безпеки й оборони України (РНБО) нині перебувають 1 594 громадянина України. За даними офіційного сайту апарату РНБО, санкції були скасовані лише для семи осіб з українським громадянством.
Яким чином їм вдалося досягти такого вердикту — залишається загадкою. У документі офіційно вказано, що "термін дії завершився".
Не менш непрозорим залишається і судовий процес оскарження санкцій. За словами юристів, у Верховному Суді подібні справи розглядають майже кожні пів години. Водночас сама процедура оскарження залишається складною й не до кінця зрозумілою.
Серед тих, хто оскаржує санкції в судовому порядку і колишній президент Петро Порошенко, стосовно якого також були введені санкції.
Невдовзі після старту судового розгляду апеляції він оголосив про нову законодавчу ініціативу, що передбачає введення особистої відповідальності для членів РНБО за прийняття незаконних санкційних рішень.
Які можливості відкриває цей законопроєкт та які думки щодо нього мають як колишні, так і нинішні члени РНБО -- дізнайтеся з нашого матеріалу.
Головне:
На даний момент у Верховній Раді дійсно зареєстровано законопроєкт №13311, ініційований фракцією "Європейська солідарність". Цей документ передбачає введення особистої відповідальності для членів Ради національної безпеки і оборони за ухвалення незаконних рішень щодо санкцій. У разі, якщо указ президента про введення санкцій буде визнано недійсним, пропонується, щоб компенсація за завдані збитки не покладалася на державу, а на осіб, які ухвалювали відповідні рішення. Розмір компенсацій має визначатися судом, враховуючи втрати активів і незатребувані доходи постраждалих осіб.
Нагадуємо, що відповідно до частин 3-5 статті 5 Закону України "Про санкції", рішення про введення санкцій приймається Радою національної безпеки і оборони, а потім реалізується указом президента України. Пропозиції щодо накладення санкцій можуть надходити від Верховної Ради, президента, Кабінету Міністрів, Національного банку або Служби безпеки України.
Однією з перших ініціаторок законопроєкту виступила народна депутатка від партії "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко (facebook.com/iryna.gerashchenko).
Вона вважає, що ця ініціатива є абсолютно виправданою та необхідною, оскільки теперішня практика застосування санкцій до українських громадян перевищила межі правових і конституційних стандартів. За її словами, Рада національної безпеки і оборони фактично узурпувала функції судової та правоохоронної систем, позбавляючи громадян основного права на захист.
"Ми вважаємо ці санкції результатом політичних маніпуляцій у правосудді. Такі дії уряду суперечать прагненню України до європейської інтеграції. Очевидно, що рішення Європейського суду з прав людини буде негативно сприйнято щодо таких позасудових і антиконституційних практик. Врешті-решт, це ляже важким тягарем на державу, а отже, на плечі українських громадян. Це є абсолютно несправедливо", – підкреслює депутатка.
Вона підкреслює, що санкції можуть бути обґрунтованими лише в ситуаціях, коли українська влада не має фактичного доступу до фізичної особи чи компанії, наприклад, якщо вони знаходяться за межами країни, на окупованих територіях або мають інше громадянство. Проте вона вважає, що нинішня практика є спотвореною та може нести загрозу.
Свою підтримку законопроєкту висловлює також народний депутат Олексій Гончаренко, ще один із представників фракції Пороошенка. Він наголошує: члени РНБО повинні нести персональну відповідальність за рішення, що мають серйозні наслідки для громадян і ухвалюються поза межами судового процесу.
На переконання депутата, в Україні санкційний механізм є не тільки непрозорим.
"У нас на цьому створена колосальна корупція. Не секрет, що люди платять кошти, щоб вийти з-під санкцій. Мова йде про мільйони доларів", -- стверджує депутат. Ще одним викликом, за його словами, є використання санкцій як політичного інструменту проти опонентів.
Юристи мають різні погляди на законопроєкт та його можливі шанси в парламенті. Адвокат та фахівець у сфері кримінального права Євгеній Черналівський, який також є членом Комітету захисту гарантій адвокатської діяльності Ради адвокатів Київської області, вважає цю ініціативу цілком позитивною. Він акцентує увагу на тому, що вона сприяє персоналізації відповідальності членів РНБО.
Він наголошує, що сама ідея не є унікальною -- подібні підходи вже закладено в інших законодавчих ініціативах, хоча й у дещо іншому контексті.
Він зазначає, що можна провести паралель між законодавством, яке регулює відповідальність у процесі досудового розслідування та слідства, та законопроєктом, що наразі розглядається у Верховній Раді. Цей законопроєкт стосується відповідальності державних службовців Державної податкової служби за їх неправомірні дії та рішення, особливо в контексті перевірок.
Одночасно, як зазначає юрист, незважаючи на суттєву важливість та можливу вигоду від цієї ініціативи, в умовах сучасної політичної та військової ситуації її шанси на втілення залишаються дуже обмеженими.
"Цей законопроєкт міг би стати ефективним, але в умовах поточної політичної та військової обстановки він має суто політичний зміст. Наразі важко спрогнозувати його ухвалення й реальне впровадження. Зібрати достатню кількість голосів, ймовірно, не вдасться. Проте те, що така ініціатива була внесена, заслуговує на увагу, оскільки застосування санкцій до громадян України є неконституційним, оскільки це фактично є способом позасудового позбавлення особи її майнових прав без рішення суду", -- зазначив Черналівський.
Юристка Олена Доненко висловила думку, що санкційний механізм, котрий спочатку розглядався як специфічний інструмент для виняткових ситуацій, тепер застосовується у спотвореній формі.
Вона вважає, що первісна концепція була істотно викривлена, що вимагає відповідної реакції з боку законодавства.
"Ініціатива є абсолютно виправданою. Не можна звинувачувати всю державу в накладенні санкцій на українських громадян, адже такі рішення ухвалюють конкретні особи. Вимагати ж від усіх мешканців країни компенсувати наслідки дій цих людей — це несправедливо. Відповідальність має лягати на тих, хто приймає рішення. В правовій державі колективна відповідальність не має місця", — підкреслює Доненко.
Метою обговорення ініціативи про введення персональної відповідальності за санкційні рішення стало виявлення різноманітних думок серед діючих і колишніх членів РНБО, які виявилися або суперечливими, або ж взагалі відсутніми.
Зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко, відповідаючи на питання щодо того, чи повинні члени РНБО нести особисту відповідальність за рішення, які негативно вплинули на громадян України і призвели до фінансових збитків, що були оскаржені в суді, уникнув коментарів.
Міністр фінансів Сергій Марченко і екс-секретар РНБО Олексій Данілов не стали висловлюватися щодо запропонованої ініціативи (колаж РБК-Україна).
Схожу думку висловив і екс-секретар РНБО Олексій Данілов, який у розмові з РБК-Україна зазначив, що на даний момент утримується від будь-яких коментарів.
Екс-глава Державної служби фінансового моніторингу Ігор Черкаський, у свою чергу, лише зазначив: "Я більше не займаюся цією справою" і припинив відповідати на телефонні дзвінки.
Колишній глава Служби Безпеки України Іван Баканов висловив свою критику щодо ініціативи депутатів у коментарі для РБК-Україна. Він підкреслив, що його здивувала така запізніла реакція "ЄС" та їхнього лідера на власні "недоліки" в законодавстві про санкції.
Екс-голова Служби безпеки України Іван Баканов висловив свою незгоду з пропозицією законодавчого акту (Getty Images).
"Сьогодні будь-які зміни до Закону України "Про санкції" від серпня 2014 року нікому не цікаві і не потрібні, навіть партії "Європейська Солідарність" та її лідеру. Всі мають бути зацікавлені в зрозумілій, сталій та справедливій практиці застосування цього закону. Питання є дискусійними серед українських правників з моменту фактичного прийняття санкційного закону, який підписав безпосередньо пан Порошенко -- колишній президент України, лідер політичної сили "ЄС", щодо якого, відповідно до зазначеного закону, застосовані санкції. Отже, м'яко кажучи, дивує така запізніла реакція "ЄС" та їх лідера на їхні ж "прогалини" у санкційному законі. З іншого боку, зрозуміло, чому так відбувається -- бо тоді їхній лідер Порошенко застосовував норми зазначеного закону, а тепер ці ж норми застосовуються проти нього. Тоді це було зручно "ЄС", а тепер -- ні", -- коментує Баканов.
Він переконаний, що справжня мета запропонованих "ЄС" змін до законодавства полягає не в прагненні поліпшити ситуацію, а в намірі використати Верховну Раду України як платформу та засіб для політичного тиску на чинну владу з метою вирішення питань, що стосуються їхнього лідера.
"Тому, скоріш за все, питання не в тому, чи є актуальними та справедливими запропоновані "ЄС" зміни до закону, а в тому, чи довіряє наше суспільство рішенням чинного складу РНБО, або ще точніше -- тим, хто ці санкції ініціює до розгляду. А це питання лежить вже поза межами правової оцінки, бо, наприклад, питань до справедливості та обґрунтованості санкцій щодо осіб, застосованих США, в нашому суспільстві не виникає, не дивлячись на обізнаність чи не обізнаність з законодавством США. Не можна в залежності від політичних обставин, персон, що очолюють того чи іншого суб'єкта ініціації санкцій, політичного забарвлення складу РНБО, змінювати зміст та практику застосування такого надважливого закону. Треба будувати таку систему, яка виключить можливість необґрунтованого застосування санкційного режиму незалежно від того, хто є в складі РНБО", -- говорить Баканов.
На його переконання, всі спірні питання щодо практики застосування закону про санкції сьогодні повинен був би зняти Верховний Суд України шляхом надання узагальнюючого роз'яснення.
"Це було б вигідно всім учасникам політичного процесу, адже, з одного боку, цей суд був створений за часів Порошенка, а з іншого – він не став відкритим інструментом для задоволення сучасних політичних потреб. На мою думку, ухвалення нової версії закону про санкції, адаптованої до європейських стандартів, нічого не змінить ані для лідера, ані для членів РНБО. Ситуація з санкціями щодо Порошенка залишиться такою ж, оскільки причини їх запровадження не зникнуть. Всі відповіді на питання, які "несподівано" виникають у ЄС, можна знайти в чинному українському законодавстві. Головне – це наявність бажання їх побачити", – підкреслив колишній голова СБУ.
Крім того, що він висловився проти законопроєкту, колишній керівник СБУ не висвітлив свою думку щодо індивідуальної відповідальності.
А от перший секретар РНБО в період президентства Володимира Зеленського Олександр Данилюк підтримує ідею персональної відповідальності за санкційні рішення. На його думку, колегіальні органи в Україні часто ухвалюють рішення безвідповідально -- і це проблема, яка має історичне коріння.
Перший секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк висловив свою підтримку цій ідеї (Віталій Носач, РБК-Україна).
Основою нашої системи управління є колегіальна безвідповідальність, що є спадком радянської епохи. Це стосується як рішень Кабміну, так і РНБО, а також інших колегіальних структур. Кожен голосуючий повинен нести відповідальність за своє рішення, оскільки воно впливає на загальний підсумок. Багато людей голосують, усвідомлюючи, що за підтримку партійної лінії відповідальність відсутня, тоді як в разі розходження з партійною позицією наслідки будуть неминучими. Часто питання, які підпадають під безпосередню компетенцію міністра, проходять через затвердження Кабміну лише для того, щоб уникнути можливої відповідальності в майбутньому, -- зазначає Данилюк.
Водночас він підкреслює, що в сучасних умовах деякі державні службовці все ж починають роздумувати про можливі політичні або моральні наслідки своїх голосувань. Однак він переконаний, що істотні зміни стануть реальністю лише тоді, коли буде впроваджено ясний механізм юридичної відповідальності, який може включати як фінансові, так і кримінальні санкції.
"Зараз деякі, хто голосують, думають про політичні наслідки або моральну складову (деякі -- далеко не всі). А якщо буде ще окремо і фінансова відповідальність або кримінальна -- то це однозначно впливатиме на рішення. Якщо, звичайно, комерційна складова рішень, а таке буває, не перевершує суму можливих штрафів, помножену на вірогідність їх стягнення", -- резюмує Данилюк.
Щодо думки інших учасників РНБО, редакція направила їм запити для отримання коментарів. На момент виходу матеріалу відповіді ще не були отримані.
Незабаром після того, як було зареєстровано законопроєкт, що стосується відповідальності членів Ради національної безпеки і оборони, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №12406. Цей документ передбачає можливість ув'язнення на термін до 10 років, а також додаткові покарання, зокрема, заборону на здійснення професійної діяльності на строк до 15 років або конфіскацію майна.
Попри підтримку в першому читанні, нова ініціатива викликала низку застережень у юридичній спільноті. Експерти вказують на потенційні ризики правової невизначеності та можливість використання закону у політичних цілях.
На думку адвоката Олени Доненко, запровадження кримінальної відповідальності за обхід санкцій може стати додатковим інструментом тиску.
"Якби йшлося про притягнення до відповідальності тих, хто дійсно працює на державу-агресора, перебуває за кордоном і недосяжний для українських правоохоронців -- це виглядало б логічно. Але законопроєкт фактично додає до чинного законодавства ще один репресивний механізм -- кримінальну відповідальність за обхід санкцій, яка стосується саме громадян України, що проживають на території держави. Це може стати засобом тиску та призвести до переслідування осіб за політичними мотивами", -- зазначає Доненко.
