Як війна в Україні впливає на освітні вимоги громадян?

Аля Бондаренко, керівниця освітньої онлайн-платформи Зрозуміло! від Фонду Східна Європа.

Українці щодня опановують нові навички: вчаться виживати, пристосовуватися до змін, розвиватися та планувати своє майбутнє. У часи війни знання стали такою ж важливою зброєю, як і військова техніка на фронті, а освітні запити відображають пульс нації. Кожна нова подія впливає на те, що люди прагнуть дізнатися: спочатку це було про виживання, потім – про відновлення та роботу. Сьогодні акцент зміщується на розвиток, і одним із ключових напрямків цього процесу є інтеграція в Європейський Союз. Ми проаналізували, як запити на освітні проєкти відображають загальну динаміку суспільних настроїв та потреб.

Перший рік повномасштабної війни -- завдання було одне: вижити. З'явився попит на прикладні інструкції: як діяти під час обстрілів, евакуації, повітряної тривоги, що робити з вибухонебезпечними предметами. Саме тоді курс із мінної безпеки "Дивись під ноги! Дивись, куди ідеш!" став рекордним за кількістю слухачів -- понад 559 тисяч людей. Він навчав буквально правил, що рятують життя.

Такі запити також були підтримані іншими платформами онлайн-навчання. Наприклад, курс "У безпеці" надавав алгоритми для поведінки в умовах бойових дій: від організації укриттів до надання домедичної допомоги, а також дій у випадку хімічної загрози, з чіткою структурою навчальних занять і практичними вправами. Окремий модуль був присвячений радіологічній, хімічній, біологічній та ядерній зброї: стисла програма навчала, як реагувати на різноманітні загрози й як захиститися від інформаційних атак.

Коли українці зрозуміли, що здатні фізично вижити, виникла гостра потреба в відновленні психічного стану. Підвищився інтерес до підтримки ментального здоров'я. У цей час був створений курс "Як підтримати дитину під час війни" під керівництвом психологині Світлани Ройз. Він пропонував конкретні рекомендації: як правильно спілкуватися з дитиною про війну, що робити під час панічних атак, які ігри можуть допомогти знизити рівень тривожності. Це були не лише теоретичні заняття, а практичні інструкції для батьків, вчителів та опікунів.

Для навчальних закладів розробили програму, що охоплює поведінку під час повітряних тривог. А для молодших учнів та підлітків створено курс у форматі Minecraft, який навчає правилам безпеки в ігровій формі. Цей курс здобув величезну популярність — його пройшли більш ніж 37 тисяч учасників.

Коли базові навички були закріплені, суспільство перейшло до організації допомоги й планування розвитку.

Курс "Волонтерство від А до Я" розклав процес на конкретні кроки: від законодавства і підзвітності -- до залучення та підготовки волонтерів, командотворення, мотивації, роботи з різними напрямами. У ньому є й розмова про співпрацю з державою на реальних кейсах: від закупівлі великої техніки -- до взаємодії з органами місцевого самоврядування.

Курс "Адаптація та інтеграція ВПО" навчає не просто "як розселити", а як дослідити потреби переселенців, налагодити комунікацію, залучити їх до розвитку громади й закріпити підтримку в місцевих програмах. Є конкретні приклади від голів громад та модулі про партнерства між ними.

Для громадських організацій і публічного сектору з'явилися практичні треки: моніторинг та оцінювання, управління проєктами, створення грантових заявок. Окремий напрям -- кібербезпека: курс крок за кроком вчив робити аудит акаунтів, користуватися менеджерами паролів, створювати резервні копії, шифрувати документи, оцінювати ризики у месенджерах та захищати дані від шахраїв.

Одночасно українці набували навичок побутової витривалості: освоювали безпечне використання генераторів і акумуляторів під час відключення електроенергії, а також знаходили способи доступу до цифрових сервісів у періоди блекаутів. Це знову ж таки вимагало дотримання конкретних рекомендацій і інструкцій.

Водночас суспільство почало глибше аналізувати свою історію та цінності. Підвищилась зацікавленість у навчальних програмах, присвячених національній ідентичності, українським революціям, явищу масового опору та цінностям, що спонукають українців до дій. Особливо популярним став курс "Мова меморіалів", який зосереджується на розумінні та вшануванні трагічних моментів війни. Запит на цей курс виник ще у 2014 році, проте після 2022 року він значно зріс.

Сьогодні освітні потреби орієнтуються на комплексні трансформації: інклюзивність, цифрові технології в навчанні та інтеграція в європейський простір.

До 2022 року вступ до ЄС звучав радше як декларація. Після подання заявки він став новою реальністю. Це не лише справа Уряду -- це зміни, до яких має готуватися вся країна.

Українці вже вважають себе невід'ємною частиною Європи. Чимало з них мешкає в країнах ЄС, де стикається з новими стандартами, можливостями та викликами. Це підвищує інтерес до отримання знань про переговорні кластери, про сфери, які зазнають реформ, а також про переваги та труднощі, що можуть виникнути після вступу.

Соціологічні дослідження свідчать, що переважна більшість українців виступає за євроінтеграцію. Проте цей процес потребує серйозної підготовки — знань, усвідомлення нових правил і готовності до конкуренції. Тому важливо, щоб інформація про Європейський Союз була доступною не лише експертам, а й широкій аудиторії.

Курс "Вступ України до ЄС" став першим значним навчальним проектом в рамках євроінтеграційного блоку на платформі Зрозуміло! Розроблений у співпраці з Посольством Ірландії в Україні, курс включає 13 лекцій, які просто і зрозуміло пояснюють основні аспекти: від історії заснування ЄС до процесу переговорів і майбутніх змін у сферах освіти, сільського господарства та бізнесу. Окрім цього, курс спростовує міфи, що поширюються російською пропагандою, зокрема про "втрату суверенітету" та "злиття в ЄС".

Тривалість лекцій складає до 15 хвилин, що дозволяє переглядати їх навіть під час коротких перерв. Цей курс, як і багато інших на платформі, пропонує можливість здобути сертифікат з кредитами Європейської кредитно-трансферної системи (ЄКТС) та враховується як форма самоосвіти. Вже більше 740 тисяч осіб отримали такі сертифікати.

Несформованими групами людей легко маніпулювати. Освічене населення має потенціал чинити опір зовнішньому впливу та навіть впливати на історичні події. З початку масштабного вторгнення українці набувають не лише знань, а й практичного досвіду, необхідного для виживання, адаптації та прогресу.

Сьогодні доступ до інформації майже недобмежений, але важливо вміти нею користуватися: відрізняти факти від фейків, аналізувати й оцінювати ризики. Так формується компетентне суспільство, готове до змін. Ми даємо "надивленість" і "начитаність", які формують критичне мислення. Це -- вміння бачити ширшу картину, перевіряти факти, робити висновки.

Протягом п'яти років існування платформи Зрозуміло! на ній зареєструвалися понад 780 тисяч користувачів. Найактивнішими слухачами курсів є жінки у віці від 20 до 49 років. Серед них - державні службовці, освітяни, студенти та представники місцевого самоврядування. Найбільша кількість користувачів походить з Дніпропетровської та Київської областей. Проте платформа має слухачів не лише в Україні: користувачі також є у Польщі, Німеччині, Фінляндії, Великій Британії, США та навіть в Індії. Це підкреслює, що українці продовжують навчатися і формувати майбутнє своєї країни, де б вони не перебували.