Яким чином перешкоджають виконанню вимог Європейського Союзу і чому можливе призначення на високі посади в прокуратурі без проведення конкурсу?

Абсурдно, але факт: отримати посаду рядового прокурора сьогодні в Україні важче, ніж очолити обласну прокуратуру.

Щоб стати звичайним прокурором, необхідно взяти участь у відкритому конкурсі. А для того, щоб очолити обласну прокуратуру, достатньо лише одного розпорядження генерального прокурора.

Проте так було не завжди. Система змінилася з того моменту, як прокуратуру очолив ручний генпрокурор Зеленського - Руслан Кравченко.

Саме Руслан Кравченко 24 червня 2025 року - за три дні після свого призначення на посаду генпрокурора - скасував положення, яке забезпечувало кадровий резерв на топпосади в Офісі генерального прокурора.

Тоді Кравченко пообіцяв розробити новий закон про конкурсний відбір керівників прокуратури. Проте минуло 9 місяців - а законопроєкту від Кравченка і досі немає.

Більше того, суперечливий законопроєкт №12414, який у липні підірвав незалежність НАБУ та САП, також містив норми, що стосуються конкурсів у прокуратурі. Ці норми дозволили призначати на високі посади осіб, які не мали досвіду роботи в прокуратурі. До того ж, вони надали Кравченку можливість усувати "неугодних" керівників. На відміну від норм, що стосуються незалежності антикорупційних органів, абсурдні положення про призначення лояльних осіб на ключові посади в прокуратурі залишилися чинними.

Ця система цілком влаштовує Кравченка, адже він факично має можливість призначати слухняних прокурорів на всі важливі позиції, включаючи керівників регіональних прокуратур. Внаслідок цього на ключових посадах опиняються не найкращі кадри, а ті, хто виявляє найбільшу лояльність.

Все б не було так критично, якби не той факт, що відновлення нормальних конкурсів до прокуратури - одна з найважливіших вимог від ЄС.

Вона включена як до плану Ukraine Facility (виконання реформ в обмін на гроші), так і до умов для нашої євроінтеграції (так званий "план Качки-Кос").

Ми повинні були виконати цю вимогу до завершення першого кварталу 2026 року. Проте, на сьогоднішній день генеральний прокурор Зеленського та його фракція ще навіть не подали відповідний законопроєкт. Отже, прогрес у цій справі – відсутній.

Згідно з аналізом RRR4U, станом на 2025 рік Україна не змогла виконати 14 індикаторів програми Ukraine Facility, що призвело до втрати понад €3,9 млрд. У першій чверті року з 7 поставлених вимог була виконана лише одна, що ще більше збільшує ризик втрати потенційного фінансування.

При цьому ситуація із грошима на виживання лишається критичною. За три місяці цього року витрачено понад три чверті річного резерву.

Однак, виглядає на те, що ні Зеленський, ні Кравченко, ані Верховна Рада не цікавляться, яку суму коштів на підтримку України ми отримаємо цього року.

У наступному розділі ми детально розглянемо, як Кравченко, від моменту свого призначення, поступово руйнує робочі процеси в прокуратурі.

Розглянемо передісторію. У 2024 році в прокуратурі було введено в дію пілотний механізм для відбору кандидатів до кадрового резерву на адміністративні посади. Наказом генерального прокурора №236, виданим 14 жовтня 2024 року, було затверджено регламент цього відбору та сформовано спеціальну комісію.

Концепція була доволі зрозуміла: особи, які вбачають у собі потенціал для обіймання керівних позицій в обласних та окружних прокуратурах, можуть подати свої кандидатури до резерву. Вони проходять через ряд етапів оцінювання, які включають подачу документів, виконання практичних завдань та співбесіду з Радою прокурорів. Після завершення цих процедур Рада прокурорів має можливість рекомендувати генпрокурору кандидатів на високі посади.

Цей експериментальний проєкт не можна вважати бездоганним. Регулювання процедур відбувалося лише на рівні підзаконних актів, а щодо змісту практичних завдань виникали окремі зауваження. Проте він, принаймні, встановлював певний рівень відбору: стати "керівником" без жодних перевірок було неможливо.

Коли у червні 2025 року посаду генпрокурора зайняв Руслан Кравченко, цей бар'єр виявився для нього зайвим. 24 червня він одним наказом скасував Положення про добір до кадрового резерву та рішення про створення комісії. Тобто Кравченко повністю обрубав процес, у якому вже брали участь сотні прокурорів і який мав завершитися формуванням списку потенційних керівників.

Результати пілотного проекту просто проігнорували. Натомість, замість чітких і зрозумілих правил, запровадили систему, де "керівників призначає генеральний прокурор за участю обмеженого кола радників".

Кравченко офіційно прокоментував цю ситуацію, зазначивши, що пілотна програма є "недостатньо ефективною, надмірно регульованою та затягнутою". Він також запевнив, що буде розроблено новий закон, який відповідатиме вимогам Ukraine Facility.

На практиці, рішення Кравченка забезпечило те, чого вкрай бажали всі ручні генпрокурори: абсолютну можливість призначати своїх людей на високі посади без жодного публічного конкурсу чи змагання з іншими претендентами.

У подальшому ця свобода також була інтегрована в нові принципи закону "Про прокуратуру", що призвело до формування кадрової монополії на вищих рівнях відбору в прокуратурі.

У липні 2025 року Верховна Рада ухвалила скандально відомий закон 4555‑IX (законопроєкт 12414). Формально він стосувався особливостей розслідування зникнень безвісти під час війни, але фактично це була атака на антикорупційну інфраструктуру з доданим, поміж іншого, "хвостиком" змін до Закону "Про прокуратуру".

Так, у прикінцевих положеннях закону було додано таку норму: на період дії воєнного стану прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури можна призначити прокурора нижчого рівня в порядку переведення, а також без проведення конкурсу будь‑яку особу, яка на момент набрання чинності законом взагалі не була прокурором. Для цього достатньо, щоб така особа відповідала загальним вимогам статті 27 закону (відповідна освіта, стаж, відсутність несумісностей) та пройшла формальну спецперевірку.

Тобто, потребу в ручному призначенні "своїх" прокурорів пояснили війною.

Коли Закон 4555‑IX викликав резонанс через критику на адресу НАБУ та САП, Банкова ініціювала внесення до Верховної Ради "виправлення" у вигляді законопроєкту №13533. Однак цей документ передбачав усунення лише найгірших положень. Норма, що скасовує конкурси на керівні посади в прокуратурі, залишилась незмінною.

Крім того, у цей же період значно спростили процес звільнення прокурорів. У статті 51 закону "Про прокуратуру" було введено новий пункт, який дозволяє оголосити "зміну структури" або чисельності штату. Досить запропонувати формально іншу посаду (навіть якщо вона нижча за статусом або в менш вигідному місці), і якщо особа відмовиться від нового призначення, це автоматично призводить до її звільнення. Одночасно зміни до статті 41 надали можливість аналогічним чином припиняти повноваження прокурора на адміністративній посаді.

Це надало Руслану Краавченку зручний засіб для очищення структури. Досить здійснити "реформу" або скоригувати штатний розпис — і всі непотрібні керівники моментально втрачають свої адміністративні ролі. Після цього на вакантні позиції можна без зволікань призначати вірних людей.

Отже, Зеленський разом із парламентською більшістю свідомо створили для свого генерального прокурора особливі умови. Під час війни на вершині прокурорської системи можна призначати людей без проведення конкурсів — за принципом "своїх", покладаючись на внутрішні домовленості та рішення керівника органу. Це відбувається попри те, що Європейський Союз вимагає зовсім інший підхід — прозорі процедури, засновані на заслугах, для таких посад.

Кравченко дуже швидко скористався своїми повноваженнями розставляти "своїх".

Генеральний прокурор розпочав призначення перших керівників обласних прокуратур у ручному режимі всього через кілька тижнів після вступу на посаду.

Так, з 1 липня 2025 року нових керівників отримали, зокрема, Рівненська та Київська обласні прокуратури. Того ж тижня медіа фіксували нових топпрокурорів одразу в шести із восьми західних областях. Більшість із них описували як "парашутистів" із Києва, розставлених новим генпрокурором на чутливі регіони.

До середини серпня 2025 року нові керівники прокуратур були призначені в 15 регіонах.

Восени генпрокурор розпочав нові ротації в прокуратурі Волинської області, а в грудні 2025 року зміни відбулися також у Чернівецькій області. У січні 2026 року було оновлено керівництво Дніпропетровської обласної прокуратури.

За девʼять місяців від призначення Кравченка - майже всі обласні прокуратури отримали нових керівників, призначених без жодного конкурсу.

У той же час, хоча для очільників ОГП та регіональних прокуратур діють військові правила, претенденти на посади в окружних прокуратурах повинні проходити складний багаторівневий відбір.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів проводить регулярні масштабні набори. Наприклад, у червні 2025 року розпочався набір на 230 вакансій прокурорів окружних прокуратур, а в грудні того ж року - ще на 121 посаду.

Щоб стати "рядовим" прокурором окружної прокуратури, потрібно пройти кілька рівнів тестів, практичних завдань, перевірок і навчання, конкуруючи з сотнями інших юристів. Натомість потрапити в Офіс Генерального прокурора чи очолити обласну прокуратуру сьогодні можна просто написавши заяву й отримавши згоду генпрокурора.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique.

Цей стан речей не можна вважати "особливістю воєнного часу"; це свідоме спотворення реформ, яке здійснюється президентом, народними депутатами та прокурором Зеленського. У тих сферах, де Європейський Союз та план Ukraine Facility вимагають максимально суворих конкурсів і фільтрів доброчесності, українська влада зберегла за собою право призначати своїх кандидатів без жодної конкуренції.