"Юнігран" продовжує зазнавати розграбування, незважаючи на накладені санкції. Чому ж не реагують Офіс Генерального прокурора, Міністерство юстиції та АРМА?

Скандальна бізнес-імперія "Юнігран", що підлягає санкціям і належить росіянину Ігорю Наумцю, була захоплена броварським колишнім депутатом і підприємцем Сергієм Шапраном разом із його партнером Володимиром Осіповим, який також є колишнім депутатом Одеської обласної ради від "Опозиційного блоку". Незважаючи на те, що активи "Юніграну" знаходяться під арештом, а майно заморожено, процес розкрадання триває.

Ситуацію ігнорують і Міністерство юстиції, і Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА), і Офіс генерального прокурора (ОГП) України. Зокрема, Мінюст не дає можливості націоналізувати "Юнігран", - а це активи вартістю близько 1 млрд грн.

Відомство не подає позов у ВАКС протягом каденцій уже трьох міністрів. У своїх відповідях на запити OBOZ.UA міністерство фактично не змогло пояснити, чому не робить рішучих кроків. Бездіяльність там виправдовували, наприклад, тим, що Мін'юст має отримати "від компетентних органів "вичерпну інформацію та копії документів щодо підстав застосування санкції стягнення активів у дохід держави" відносно Наумця.

У цей час Шапран і Осіпов не припиняють своїх спроб заволодіти "Юніграном", який давно мав би приносити прибуток не їм, а державі. Судячи з усього, бізнесмени не гребують підкупом суддів, адже в судовому реєстрі продовжують з'являтися численні приклади сумнівних рішень.

1 грудня 2025 року в господарському суді Житомирської області під головуванням судді Світлани Кравець було винесено рішення у справі № 906/396/25. У цій справі компанія Westgrinite Holdings Limited, що належить Ігорю Наумцю, звернулася з проханням визнати недійсними угоди щодо перепродажу залізничного рухомого складу холдингу "Юнігран", до якого входять 120 вагонів різних типів (докладний перелік представлено).

Суддя Кравець відхилила подані докази та відмовила у задоволенні позову. Вказані вагони, після введення санкцій проти Ігоря Наумця та компанії Westgrinite Holdings Limited, були перепродані дочірньою фірмою Westgrinite Holdings Limited — ТОВ "Юнігран" (ЄДРПОУ 24584514). Ця компанія була спеціально створена для цих цілей ТОВ "Мартен Локс" (ЄДРПОУ 41869649), яке, для формування враження добросовісності покупця, перепродало вагони ТОВ "Юні Стоун Плент" (код ЄДРПОУ 45234489). Кінцевим власником останньої є Сергій Шапран.

Як позивач, так і Міністерство юстиції висловлювали думку, що вказані угоди порушують санкції, накладені на Наумця, і, отже, є недійсними. Мін'юст підкреслював, що ці угоди йдуть врозріз з державними інтересами, були вчинені навмисно, тому все, що було передано в рамках цих угод, повинно бути вилучено в дохід держави.

Ще один суттєвий аспект полягає в тому, що ці угоди повністю відповідають меморандуму, раніше опублікованому у засобах масової інформації, між Наумцем і Шапраном. Як нам відомо, суд отримав докази контролю Наумця над Westgrinite Holdings Limited і ТОВ "Юнігран", зокрема офіційну копію згаданого меморандуму.

Суд обґрунтував своє рішення тим, що з подібним позовом мала звертатися виключно компанія ТОВ "Юнігран", а не фірма Наумца Westgrinite. Проте одне можна стверджувати з певністю на сьогоднішній день: суд дійшов висновку, що перепродаж активів, які контролюються особами, що підпадають під санкції, не є нелегітимним і відповідає нормам законодавства.

В іншій ситуації, незалежно від заяв обох сторін, згідно зі статтею 216 Цивільного кодексу, суд мав би вжити заходів щодо наслідків недійсності угод, які суперечать санкціям.

Тим паче, що спеціальною постановою уряду угоди з продажу особами, пов'язаними з РФ, транспортних засобів (у т.ч. вагонів!) оголошено нікчемними.

Таким чином, факт дотримання "меморандуму Наумця-Шапрана" щодо порушення санкцій тепер офіційно визнано законним і підтверджено рішенням суду.

Цікаво відзначити, що та сама суддя Світлана Кравець паралельно розглядала ще одну справу, пов’язану з перепродажем активів Наумця (906/1349/24). У цій справі СБУ подала окремий позов, в якому вимагала визнання подібних угод недійсними та повернення до державного бюджету перепроданих активів, оскільки ці дії суперечать санкціям. У документі, окрім меморандуму, СБУ також представила протоколи допитів свідків, які:

Згідно з їхніми свідченнями, свідки усвідомлювали, що порушують санкції, і що роблять це за вказівкою Наумця і Шапрана. Тобто суддя Кравець дуже добре знала про все, що відбувалося. Але навіть це не переконало її в недійсності договорів.

У справі, що стосується позову СБУ, виникає ще одне запитання: чому суддя Кравець не звільнила СБУ від сплати судового збору. Ми не можемо повірити, що високоповажна та досвідчена суддя дійсно вважала, що позов СБУ має на меті лише власне збагачення, а не, як стверджує сама СБУ, захист інтересів всіх громадян, які постраждали від російської агресії. Крім того, незрозуміло, чому вона не усвідомила, що таке рішення може створити негативний прецедент для СБУ в подібних справах (адже в Господарському суді Житомирської області вже є шість таких позовів).

У жовтні 2024 року "Схеми" опублікували інформацію про те, як заморожені активи холдингу "Юнігран", що належали Наумцю, перейшли до нового власника на ім'я Сергій Шапран. Журналісти зазначили, що цей перехід активів між двома бізнесменами відбувся без участі держави, а Шапрану у цій справі сприяв його давній партнер по бізнесу, колишній член "Опозиційного блоку" Володимир Осіпов.

Оптимально, активи бізнесмена, що потрапив під санкції, на суму 1 мільярд гривень мали бути конфісковані на користь держави і далі реалізовані через відкритий конкурс. Отримані кошти могли б бути використані для підтримки армії та відновлення країни. Проте, в цій ситуації все розвивалося зовсім інакше.

Пильну увагу на "Юнігран" і Наумця держава звернула ще в березні-2022. Тоді в СБУ повідомили, що припинили діяльність "організації, яка займалася незаконним видобутком українських надр у промислових масштабах". ОГП і Держбюро розслідувань (ДБР), яке відкрило відповідне провадження, також наголошували, що холдинг" спрямовував мільйонні доходи на фінансування повномасштабної агресії РФ, а також на матеріальне забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму й на сході України".

Всі ці події призвели до замороження активів компанії "Юнігран". У весняний період 2023 року були запроваджені санкції проти Наумця. До списку осіб, підданих санкціям, потрапила його довірена особа, яка намагалася переписати активи бізнесмена вже після початку кримінального розслідування. Крім того, санкції торкнулися кількох кіпрських компаній, які володіють українськими підприємствами з підсанкційної групи. Серед запроваджених заходів арешт активів мав стати стримуючим фактором для подальших маніпуляцій, проте ділки змогли знайти альтернативні рішення.

Замість держави, активи перейшли у власність приватної особи - бізнесмена на ім'я Шапран. Дослідження показали, що передача майна "Юнігран" компаніям, пов'язаним із Шапраном, стала можливою завдяки діям судді Печерського районного суду Києва Сергія Вовка. Він, порушуючи юрисдикційні норми, зняв арешт з активів, а прокурор у останній момент відкликав свою апеляцію на це рішення. Додатковим фактором, що сприяв цій схемі, стало відсутність відповідальності за обхід санкцій у рамках українського законодавства.

Наумець під час розмови з детективами підтвердив, що Шапран обіцяв йому допомогти вирішити його "бізнесові труднощі" в обмін на 50% частку, але зрештою, за його словами, "захопив" увесь бізнес. У свою чергу, Шапран стверджував, що всі угоди, які він уклав, є "абсолютно законними".

Після активного розкриття схем Шапрана та Наумця в медіа, Головне слідче управління Національної поліції, під наглядом Офісу Генерального прокурора, ініціювало кримінальні справи у зв'язку з незаконним продажем активів компанії "Юнігран". Ці справи згодом об'єднали з першою справою, яка була порушена ще у 2022 році, що стосувалася "ухилення холдингу від сплати податків" та "схем оптимізації рентних платежів" під час видобутку граніту.

Для розслідування цих подій у Нацполіції організували окрему спецоперацію "Граніт", в рамках якої повідомили про підозру 18 особам. Серед них - "український і російський бізнесмени" (власне, Шапран і Наумець). А також їхні спільники - керівники підприємств, бухгалтери, нотаріуси та інші "особи, які брали участь у схемі переоформлення активів, незважаючи на дію санкцій".

Шапрана, зокрема, підозрюють у "легалізації майна, отриманого злочинним шляхом". 24 червня 2025 року обрали запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 100 млн гривень. Тоді ж з'ясувалося, що правоохоронці затримали бізнесмена у Львові "під час спроби втечі". Утім, пізніше суму урізали у 20 разів, і вже у вересні заставу в 5 млн грн було внесено. Відтоді ні сам Шапран, ні його адвокати не коментують перебіг справи.

Про аналогічні звинувачення дізналися і про Ігоря Наумця. У серпні 2025 року його оголосили в розшук в Україні. Як зазначають розслідувачі, Наумець наразі перебуває в Лондоні. Адвокати бізнесмена запевняють, що в справі "Юнграна" він нібито виступає в ролі потерпілого.

З 2025 року до справи "Юніграну" долучилося й АРМА. Йому, зокрема, починаючи з березня передавали арештоване майно холдингу - корпоративні права, спецдозволи на користування надрами, земельні ділянки, два заводи.

Проте з'ясувалося, що АРМА, ймовірно, не надали всі дані - в агентстві повідомили, що під час перевірок на місцях їхні співробітники виявили "рухоме майно, яке безпосередньо використовувалося у виробничих процесах". Зокрема, мова йде про спеціалізовану техніку, таку як транспортери, стрічкові конвеєри та насосні станції, яка, за попередніми даними, не була арештована прокурорами.

Проте нові арешти не вирішили проблему: деякі активи залишилися функціонуючими. Більше того, Шапран, коли його затримали, направлявся за кордон на автомобілі, який також підлягає арешту. Це породило серйозні сумніви щодо ефективності роботи АРМА. Протягом півроку в агентстві триває "конкурс" на управління активами "Юніграна", але ніяких результатів це досі не дало.

Важливо, що від самого початку в рамках кримінальної справи прокурори наголошували на можливій подальшій конфіскації активів. Таким був і оголошений політичний курс: українські урядовці неодноразово заявляли про намір конфіскувати активи російських бізнесменів та їхніх поплічників на користь держави для поповнення бюджету під час повномасштабної війни.

Проте з часу введення санкцій жоден позов від Міністерства юстиції так і не був поданий. Рік тому у відомстві заявили, що займуться пошуком активів Наумця та осіб, що з ним пов'язані. Тепер, через рік, в Мін'юсті повідомляють, що активи вдалося виявити, але наразі вони "з'ясовують підстави для їх стягнення в бюджет держави".

Як повідомляв OBOZ.UA, нещодавно правоохоронці вилучили техніку ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД" - компанії, яка з підсанкційної імперії росіянина Ігоря Наумця перейшла під контроль броварського ексдепутата і бізнесмена Сергія Шапрана. Фірма, незважаючи на санкції і навіть тимчасове взяття Шапрана під варту, до останнього незаконно видобувала пісок у Пухівці Київської області.