Минув рік з моменту викриття схем Шапрана і Наумця: Україна досі не отримує прибутків від підсанкційних активів вартістю 1 мільярд.
За рік після того, як розслідування проєкту "Схеми" показало, як активи російського бізнесмена Ігоря Наумця в Україні (група "Юнігран"), незважаючи на дію санкцій РНБО та арешти, в обхід держави перейшли до нового приватного власника - броварського ділка Сергія Шапрана, було відкрито кримінальні провадження щодо учасників схеми, частина фігурантів, включно з Шапраном, були затримані та отримали підозри, а в АРМА розпочали підготовку до передання в управління бізнесу Наумця. Однак фактично значних зрушень у справі не відбулося.
Про те, як це сталося, розповіли журналісти "Схем" у новому розслідуванні. "Цей, показовий на старті кейс, зрештою продемонстрував не ефективність державних структур на різних рівнях, а, навпаки, підсвітив прогалини в їхній роботі", - стверджують розслідувачі.
Вартість угоди становить 1 мільярд гривень. Серед активів компанії "Юнігран" можна виділити:
Через рік після початку розслідування ці активи залишаються не конфіскованими, і досі не приносять доходу для держави. Кар'єри опинилися під водою. А розслідування правоохоронних органів, яке активізувалося після публікацій у ЗМІ і має коріння ще з 2022 року, як і раніше перебуває на стадії досудового розгляду.
У жовтні 2024 року журналісти програми "Схеми" повідомили про те, що заморожені активи холдингу "Юнігран", що належать російському бізнесмену Ігорю Наумцю, були передані новому власнику – Сергію Шапрану, який є частиною оточення голови Одеської області Олега Кіпера. Як зазначалося, цей перехід активів між двома підприємцями відбувся без участі держави.
Ідеально було б, якби активи бізнесмена, що потрапив під санкції, були конфісковані на користь держави і потім виставлені на публічний аукціон. Отримані кошти можна було б використати для підтримки армії та відновлення інфраструктури. Проте в цій ситуації все склалося зовсім інакше.
Державна увага до компанії "Юнігран" та її власника Наумця була привернена ще в березні 2022 року. В той час Служба безпеки України повідомила про зупинку діяльності "організації, що займалася незаконним видобутком українських ресурсів у великих масштабах". Офіс генерального прокурора разом із Державним бюро розслідувань (ДБР), яке відкрило відповідне кримінальне провадження, підкреслили, що холдинг "інвестував мільйонні прибутки у фінансування повномасштабної агресії Російської Федерації, а також у матеріальну підтримку окупаційних адміністрацій в Криму та на сході України".
Усе це призвело до арешту активів "Юніграну". Навесні 2023-го було запроваджено і санкції проти Наумця. До чорного списку також потрапила довірена особа, на яку активи бізнесмена намагалися переписати вже після відкриття кримінального провадження. Також санкції зачепили низку кіпрських фірм, які володіють українськими компаніями підсанкційної групи.
"Санкції повинні були виконувати роль стримуючого фактора для подальших маніпуляцій з активами. Згідно з юридичними нормами, вони передбачали тимчасове обмеження прав на користування та управління ними, а також накладали заборони на торгові операції, перешкоджали виведенню капіталу за кордон і зупиняли всі спеціальні ліцензії на експлуатацію природних ресурсів. Крім того, на горизонті виникла ймовірність конфіскації активів в інтересах держави", - зазначили журналісти.
Проте, замість того, щоб залишитися у власності держави, майно опинилося в руках приватної особи - підприємця Сергія Шапрана. Розслідування виявило, що передача активів "Юніграну" компаніям, пов'язаним зі Шапраном, стала можливою завдяки втручанню судді Печерського районного суду Києва Сергія Вовка.
Він у порушення юрисдикції зняв арешт з активів, а прокурор в останній момент відмовився від своєї ж апеляції на це рішення. Сприяла схемі й відсутність покарання за обхід санкцій в українському законодавстві.
Цікаво, що Наумець під час розмови з детективами стверджував, що Шапран обіцяв йому допомогти з його "бізнес-проблемами" в обмін на 50% частку, але зрештою нібито "захопив" увесь бізнес. У свою чергу, Шапран запевняв, що всі його угоди "повністю законні".
Згодом, у одному з інтерв'ю, бізнесмен з Броварів навіть вихвалявся, як його підсанкційна діяльність приносить йому прибуток — пісок добували та реалізовували тисячами тонн. Водночас Шапран відкрито стверджував, що "нічого незаконного не зробив", але правоохоронні органи активізували свої дії.
Після активного висвітлення схем, пов’язаних із Шапраном та Наумцем, у засобах масової інформації Головне слідче управління Національної поліції, під наглядом Офісу генерального прокурора, ініціювало кримінальні справи у зв'язку з незаконним продажем активів компанії "Юнігран". Ці справи пізніше були об’єднані з першою справою, що була розпочата ще у 2022 році, яка включала питання "ухилення холдингу від сплати податків" і "методи мінімізації рентних платежів" під час видобутку граніту.
У спільному провадженні було згадано й статтю, що стосується "фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, а також зміни меж території чи державного кордону України".
Для вивчення цих подій у Національній поліції була створена спеціальна операція під назвою "Граніт". В рамках цієї операції 18 осіб отримали підозру.
Серед фігурантів можна виділити "українських та російських підприємців" (зокрема, Шапрана і Наумця). Крім того, до їхнього оточення входять керівники компаній, бухгалтери, нотаріуси та інші "учасники, які були залучені до схем переуступки активів, незважаючи на існуючі санкції".
Шапрану, зокрема, інкримінують "легалізацію активів, здобутих злочинним шляхом". Цю інформацію було оприлюднено під час судового засідання в Печерському районному суді, де 24 червня 2025 року було ухвалено рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту з можливістю внесення застави в сумі 100 мільйонів гривень. Також стало відомо, що правоохоронні органи затримали бізнесмена у Львові "під час його спроби втечі".
Шапран провів під вартою менше трьох місяців. 17 вересня його захисники сплатили заставу, і він покинув СІЗО. Однак сума застави склала не 100 мільйонів, а лише 5 мільйонів — у 20 разів менше, оскільки під час апеляції розмір застави був зменшений. З того часу ні сам Шапран, ні його адвокати не робили жодних коментарів щодо справи.
Ігорю Наумцю також повідомили про підозру за аналогічними статтями. Наразі в списку немає жодних випадків, пов'язаних з Росією чи анексованими регіонами. У серпні 2025 року українська влада оголосила російського бізнесмена в розшук.
Згідно з інформацією, отриманою від розслідувачів, Наумець наразі знаходиться в Лондоні. Адвокати стверджують, що в справі "Юнграна" російський бізнесмен нібито виступає в ролі потерпілого.
Ігор Наумець та компанія "Юнігран" постраждали від дій Сергія Шапрана і його команди, а не є співучасниками злочинів. "Шапран самостійно привласнив активи "Юніграну" і експлуатує їх під своїм брендом "Юні Люкс". Пан Ігор не мав жодного відношення до процесу переоформлення активів і їх подальшого використання," - зазначили юристи у відповіді для журналістів.
Юристи Ігоря Наумця повідомляють: "Як вже зазначав Ігор Наумець, він проводив переговори з Сергієм Шапраном стосовно купівлі частини бізнесу компанії 'Юнігран'. Між ними існував меморандум, що регулював цю співпрацю. Проте, співпраця завершилася в момент, коли Сергій Шапран і його команда усвідомили, що можуть уникнути витрат на покупку і отримати все безкоштовно. (...) Як стало відомо, Сергій Шапран застосував обман, шантаж та погрози, щоб змусити керівництво 'Юніграну' підписати документи про продаж активів і припинити будь-які контакти з Ігорем Наумцем."
Зараз, як вказують адвокати, унаслідок арешту діяльність фактично зупинилася: "Обмеження у використанні майна та рахунків викликає катастрофічні та незворотні наслідки. Пинязевицький кар'єр повністю затоплений, а Коростенський, на щастя, лише частково. Навіть відкачати воду наразі неможливо через накладені арешти". Крім того, юристи Наумця підкреслюють, що компанії мають борг приблизно на 20 мільйонів гривень перед державним бюджетом та працівниками, більшість з яких вже звільнена.
На супутниковому фото, отриманому завдяки естонському медіа Delfi, та знімках і відео "Схем" справді можна побачити затоплення на території Коростенського гранітного кар'єру:
Супутник також зафіксував початок затоплення на іншому згаданому кар'єрі на Житомирщині - Пинязевицькому - ще 2021 року. Відтоді, як свідчать фото, там стоїть вода.
Журналісти через юристів знову адресували Наумцю питання, яке ставили під час першої розмови з ним по відеозв'язку - чи подав він заяву про відмову від громадянства РФ. На це пряме запитання адвокати підприємця відповіли ухильно:
Розслідування навмисно впливає на судову систему та суспільну думку, без жодних доказів зображуючи Ігоря Наумця як громадянина Російської Федерації, при цьому абсолютно ігноруючи той факт, що він є повноправним громадянином України. (...) Ігор Наумець ніколи не був прихильником агресії з боку РФ, ані у 2014 році, ані у 2022 році.
У процесі розслідування журналісти з’ясували, що особа здобула російське громадянство в 2001 році, а в 2014-му, після досягнення 45 років, оновила свій паспорт. Інформацію про дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ "Госуслуги", а також виписки, що стосуються власності в іноземних компаніях, де вказано його російське громадянство.
Наумець, як відзначено, раніше поділяв своє життя між двома країнами — Росією та Україною, де протягом багатьох років займався бізнесом у галузі видобутку корисних копалин та продажу будівельних матеріалів. Компанія "Юнігран" постачала українські ресурси російським приватним компаніям і державним установам, зокрема, у 2015 році — Федеральному агентству спеціального будівництва, яке тоді підпорядковувалося Міністерству оборони Російської Федерації, а в 2017-2018 роках — "Будівельному об'єднанню" адміністрації президента РФ.
Як з'ясували журналісти, холдинг вивозив видобуті в Україні копалини в Росію до кінця грудня 2021 року. Частину фірм Наумця в Росії вже ліквідовано, але станом на зараз там продовжують працювати чотири компанії, пов'язані з його сім'єю або наближеними до нього людьми. Три фірми займаються торгівлею будматеріалами, перевезенням вантажів та управлінням нерухомістю, четверта - - це приватна клініка в Московській області, якою керує донька Наумця.
З 2025 року Агентство з розшуку та управління активами (АРМА) стало учасником справи "Юніграну". Зокрема, з березня цього року агентство отримало в управління арештовані активи холдингу, включаючи корпоративні права, спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин, земельні ділянки та два виробничих підприємства.
Проте з’ясувалося, що АРМА, ймовірно, не передали всю інформацію - в агентстві повідомили, що під час інспекцій на місцях їхні працівники виявили "рухоме майно, яке безпосередньо використовується у виробництві". Зокрема, мова йде про спеціалізовану техніку, таку як транспортери, стрічкові конвеєри та насосні станції, які, як стверджують, не були арештовані прокурорами.
В Офісі генерального прокурора зазначили, що "в рамках досудового слідства було накладено арешт на всі виявлені активи, які стали предметом кримінально-протиправних дій". Крім того, у відомстві підкреслили, що "вказане майно являє собою єдиний майновий комплекс і може бути ефективно використане в процесі управлінських процедур".
У серпні 2025 року АРМА ініціювало ринкові консультації з можливими управителями активів компанії "Юнігран", ще до проведення конкурсу. Зацікавлені сторони повинні подати свої комерційні пропозиції, після чого АРМА визначить конкретні критерії та вимоги для потенційних управителів, а потім оголосить про проведення відкритих торгів.
У відповідь на запит журналістів в АРМА назвали кілька приватних компаній, які вже надали свої пропозиції щодо частини майна. Серед них "Схеми" не знайшли прямо пов'язаних із Шапраном чи Наумцем.
Проте для того, щоб зрозуміти, які суми держава може отримати, у пропозиціях наведені відповідні розрахунки. Наприклад, підприємство, що володіє інфраструктурою для видобутку корисних копалин, включаючи спеціалізовану техніку, вантажні вагони, земельні ділянки та бурові установки, під новим керівництвом здатне приносити щомісячний дохід до 600 тисяч гривень. Фабрика з виробництва плитки може генерувати понад 300 тисяч гривень, а завод, що виготовляє промислові вибухові речовини, потенційно заробляє від 400 тисяч до майже півтора мільйона гривень на місяць. Наступним кроком стане оцінка активів та оголошення конкурсу, - зазначають журналісти.
Ключовим моментом є те, що з самого початку кримінального провадження обвинувачі акцентували увагу на ймовірній подальшій конфіскації активів. Це також відображало політичний курс, оскільки українські чиновники не раз підкреслювали намір вилучити майно російських підприємців та їхніх соратників на користь держави для підтримки бюджету під час активних бойових дій.
Однак з моменту введення санкцій жодного позову так і не було подано. Минулого року в Міністерстві юстиції зазначили, що планують знайти активи Наумця та осіб, пов'язаних із ним. Через рік у Мін'юсті повідомляють: активи виявлено, але наразі "встановлюють підстави для їх вилучення в дохід держави".
У цій розповіді багато чого ще "не сталося": не було подано позовів про стягнення в доходи держави, справа не передана до суду, а покарання за обхід санкцій не впроваджено. Мова йде про законопроєкт, що вводить кримінальну відповідальність за подібні дії. У січні цього року президент Володимир Зеленський вніс його на розгляд Верховної Ради як терміновий. Однак, його розгляд затягнувся у часі: лише в червні депутати ухвалили його за основу. Закон не матиме зворотної сили, але в майбутньому він повинен істотно посилити можливості держави у захисті прав на активи, які вона вважає "посібниками Росії", та допомогти конвертувати їх у важливі надходження до українського бюджету, - підсумовують дослідники.
Як повідомлялося на OBOZ.UA, раніше правоохоронні органи конфіскували обладнання компанії ТОВ "Будіндустрія-Сервіс ЛТД". Ця фірма, що раніше належала підсанкційному бізнесмену Ігорю Наумцю, перейшла під контроль колишнього депутата та підприємця Сергія Шапрана. Незважаючи на накладені санкції та арешт Шапрана, компанія продовжувала незаконно видобувати пісок у Пухівці, що в Київській області.