Не можливо забути, але можна розпочати новий шлях.
Світові війни стали знайомими людству лише протягом останнього століття, що є мізерним проміжком часу в контексті всієї історії. Проте, відлуння цих конфліктів, зокрема небезпечні залишки, можуть зберігатися в грунті чи водоймах протягом десятиліть, перевищуючи за масштабом усі попередні битви. Сьогодні, опинившись у центрі нової світової війни, українці стикаються з викликами, які важко усвідомити в усій їхній складності. Наша країна стала однією з найсильніше забруднених територій від вибухонебезпечних предметів (ВНП) у світі. До ВНП відносяться бомби, снаряди, міни, гранати та їхні залишки, а також інші вибухові матеріали, виготовлені як промисловим, так і кустарним способом. Ураховуючи їхню кількість і характер забруднення, розмінування для нас є не лише питанням виживання, а й важливою складовою стратегії цивілізованого відновлення країни.
На весну 2025 року приблизно 23% території України постраждали від забруднення, викликаного війною Росії проти України. Серед цього - близько 687 тисяч гектарів лісових площ.
Відповідно до пріоритетів, які реалізує Міністерство економіки України, одним з основних напрямків є розмінування сільськогосподарських угідь, і це має свою логіку. Відновлення використання аграрних земель приносить значні економічні вигоди, які зрозумілі як українцям, так і міжнародним партнерам. Поля є більш простими і менш витратними для розмінування, оскільки їх легко перевірити, а також без особливих труднощів можна доставити необхідну техніку. Невипадково, що образ сапера на полі став символом гуманітарних зусиль у сфері розмінування.
Але що робити з лісами? Чи можемо ми дозволити собі відкласти їхнє очищення на невизначений термін? Чи вважається, що відсутність "аграрної цінності" у цій місцевості свідчить про те, що вона не має значення для суспільства?
Відповідь чітка: ні. Саме тому в Центрі гуманітарного розмінування (ЦГР) ми сьогодні акцентуємо увагу на проблемі демайнінгу лісових територій, підносячи це питання на найвищий рівень. Ми прагнемо зробити його пріоритетом, незважаючи на всі труднощі та вищі витрати у порівнянні з розмінуванням сільськогосподарських земель.
Якщо розглядати ліс не лише як абстрактні "зелені легені планети" (хоча це, безумовно, важливо), а в контексті його взаємодії з людьми, то стає очевидним, що це надзвичайно відвідуване місце, де можна зустріти представників різних соціальних груп. Люди приходять сюди за грибами та ягодами, на пікніки, для відпочинку і занять спортом. Тут проходять стежки, що з'єднують села. Ліси сусідять зі школами, житловими комплексами, санаторіями та дачами.
На полях зазвичай працюють їхні власники. Якщо вони усвідомлюють, що на цій території сталося забруднення вибухонебезпечними предметами (ВНП) або замінування, вони можуть вжити заходів для локалізації загрози та застерегти людей не відвідувати небезпечні райони. Однак у лісі така ситуація ускладнюється: це місце спільного користування, доступне для всіх. Виявлення та локалізація небезпеки в лісовій місцевості є значно складнішими завданнями, а заборонити людям відвідувати ліс фактично неможливо. Інформування населення про мінну небезпеку в лісі є вкрай важливим і вже здійснюється, проте зволікання з усуненням цієї загрози недопустиме.
Отже, очевидно, що ліси потребують якнайшвидшого розмінування, але до сьогодні про це мало хто говорив. Рельєф, густота рослинності, обмежений доступ техніки збільшують вартість розмінування лісу у 5-10 разів порівняно з аграрними територіями. Якщо по аграрці ми за рік змогли досягти зниження вартості розмінування до ~ 1425 доларів за гектар, то стосовно розмінування лісових масивів мова орієнтовно йде про 8-12 тисяч доларів за аналогічну площу. Звісно, найпростішим рішенням - на перший погляд - здається відкласти гуманітарне розмінування лісу до кращих часів і зосередитися на полях, від яких напряму залежить українська економіка.
На жаль, ліси можуть бути серйозною загрозою для життя та здоров'я людей. У їхньому середовищі важко передбачити, де під шаром листя можуть ховатися вибухонебезпечні предмети. Особливу небезпеку становлять лісові масиви, які розташовані поблизу доріг, стежок між населеними пунктами та в околицях шкіл. Якщо виникає лісова пожежа на фоні замінування або забруднення залишками ракет чи безпілотників, ситуація може стати вкрай небезпечною: детонація боєприпасів загрожує населеним пунктам на відстані до 20 км. Це підкреслює необхідність термінової евакуації людей, при цьому ускладнюючи доступ пожежної техніки до місця загоряння, оскільки і просіки можуть бути замінованими.
У північних лісових масивах ситуація взагалі унікальна. У лісах Чорнобильської зони небезпека вибухів поєднується із радіаційною загрозою. Нещодавно західні ЗМІ активно обговорювали, як російський дрон пошкодив чорнобильський саркофаг - але цей випадок тільки крапля в морі порівняно з кількістю вибухонебезпечних предметів, якими росіяни тим чи іншим чином забруднили радіоактивну зону. Рудий Ліс і до повномасштабного вторгнення стабільно палав раз на кілька років через погодні умови, але тепер до небезпечного радіоактивного попелу додається загроза детонації ВНП, яка може призвести до критичних наслідків.
Читайте також: Коли зелений щит тліє: Чорнобиль готує новий удар
Якщо брати загальну градацію, то найскладнішими для демайнінгу є водойми та індустріальні об'єкти. Ліси в цьому сенсі хоч і складніші за поля, проте їхнє розмінування наразі виглядає цілком підйомною задачею. Так, нелегкою, але розмінування в цілому процес непростий. І тим не менш, нам вдалося досягти чималих успіхів в тому, аби максимально спростити сферу гуманітарного розмінування в Україні. Наш досвід в аграрному розмінуванні доводить: інвестиції у системну модель дають результат. Завдяки програмі компенсації коштів за розмінування, яку запровадило Мінекономіки, та завдяки підтримці Ukraine Facility за пів року вдалося підписати договори на розмінування майже 14 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Тож продовжуючи активне розмінування полів, ЦГР наразі відчуває спроможність - і безперечну необхідність - розпочати паралельно й очищення лісів.
Протягом менш ніж року своєї діяльності Центр гуманітарного розмінування зумів продемонструвати вміння реалізовувати складні проєкти та значно знижувати їхні початкові витрати. Щоб підтвердити ці слова, варто зазначити, що з моменту впровадження ринку гуманітарного розмінування кількість офіційних операторів у цій сфері в Україні зросла з 30 до понад 90, а число спеціалізованої техніки, що активно використовується, збільшилося з 20 одиниць до більш ніж 200. За цей період було укладено 60 контрактів, і хоча це число може здаватися незначним, за ним приховані тисячі гектарів території. Найголовніше, вдалося знизити вартість сертифікованого очищення одного гектара з десятків тисяч доларів до менш ніж 1500.
Таким чином, у нас є ефективна робоча схема для розмінування сільськогосподарських територій, і ми готові її адаптувати для лісових областей.
Чи можемо ми миттєво розмінувати всі ліси України? На жаль, це неможливо з огляду на масштаб забруднення, фінансові обмеження та технічні можливості. Проте ми можемо провести детальний аналіз лісових масивів, розташованих поблизу населених пунктів, виявити ключові лісові стежки, якими користуються люди, а також розмінувати та очистити спеціально відведені просіки для забезпечення доступу техніки. Це полегшить можливе гасіння лісових пожеж, зокрема в Чорнобильській зоні. Таким чином, ми зможемо визначити обсяг лісових територій, які потребують розмінування, на основі обґрунтованих даних.
Нюансом українського законодавства є те, що, на відміну від багатьох країн світу, лісогосподарські угіддя не віднесено до сільськогосподарських земель. Тому Центру гуманітарного розмінування буває нелегко пояснити і загальну необхідність, і нашу спроможність очищення лісів найбільшим міжнародним донорам. Але ми не відступаємо, тому нещодавно разом із Міністерством економіки України, за участі заступника Міністра економіки Ігоря Безкаравайного, та платформою United24 запустили перший в історії України цільовий збір донорських коштів зокрема й на розмінування лісів. Серед обраних локацій -- Феневицьке та Макарівське лісництва у Київській області (знаходяться у безпосередній близькості до житлової забудови).
Запит суспільства та благодійників на відновлення лісів став вочевидь значним: 80% великої суми, оголошеної для збору, було залучено вже в перші дні після старту кампанії. Ми спостерігаємо, що донорам важливо усвідомлювати, що їхні внески спрямовуються на конкретні проекти в певних громадах, де мешкають справжні люди. Адже кожен очищений гектар – це гарантія безпеки для дитини, яка йде до школи, та для пенсіонера, що повертається додому лісовою стежкою після поїздки на маршрутці.
Отже, ми щиро переконані в перспективах нашої моделі в галузі лісового розмінування і сподіваємося, що цей проєкт стане стартом для більш широкої співпраці в рамках системних програм. Таким чином, пріоритетом для Центру гуманітарного розмінування є забезпечення інтеграції лісових територій у стратегічне планування розмінування на державному рівні.
Ми продемонстрували, що можемо здійснювати розмінування в Україні ефективно, прозоро, з високою якістю та за справедливою ціною. Проте для цього необхідні не тільки фінансові ресурси, а й чіткі регулятивні рамки на ринку.
У співпраці з Міністерством економіки України та нашими міжнародними партнерами, ми підтримуємо необхідність реформування Закону України "Про протимінну діяльність в Україні". Основна ідея полягає в створенні єдиної вертикальної структури, яка забезпечить прозору, зрозумілу та контрольовану систему допуску, сертифікації та звітності. Підтвердження значущості цього підходу міститься в офіційному дослідженні Інституту Тоні Блера для Фундації Говарда Баффета, на яке ми покладаємося.
Зрозуміло, що реалізація такої реформи вимагатиме певного часу; проте ми не можемо просто сидіти без діла в цей період. Незважаючи на всі труднощі, важливо зробити перший крок. Тому з радістю повідомляю, що вже розпочалася підготовка до перших тендерів на розмінування лісів. Це стало можливим завдяки співпраці з Ukraine Facility — глобальною ініціативою підтримки економіки України від Європейського Союзу, яка охоплює різні сфери, включаючи освіту, охорону здоров’я та гуманітарне розмінування.
Попереду нас чекають численні роки, присвячені очищенню нашої землі від невидимих загроз. Проте вже сьогодні ми маємо накопичений досвід, надійних партнерів, технічні інновації і, що найважливіше, рішучість трансформувати нашу країну.
Отже, наш підхід полягає не в бездумному масштабуванні. Кожен гектар, кожен очищений квадрат ми повинні сприймати не як просто цифру в таблиці, а як частину життя людини, її безпеки, можливості навчатись, відпочивати і займатися підприємництвом. Це впевненість у тому, що діти повернуться до навчання, громади відновлять свій звичний ритм, а країна знову зосередиться на стратегічному розвитку.
