Містичний Cosmolot: більше 1 мільярда неоплачених податків, доступ БЕБ до інформації про гравців та інші цікаві факти з історії цього скандального казино.

Період Арнульфа Дамерау, або "Космолот" у віражі міжнародного скандалу

Попри прийняття у 2020 році закону про легалізацію грального бізнесу, по сьогоднішній день в Україні так і не було вирішено одне з головних питань: забезпечення державного контролю за цією сферою. Про це свідчать висновки глобального державного аудиту, оприлюднені нещодавно Рахунковою палатою.

Аудитори зазначають, що "актуальний рівень державного регулювання та контролю не забезпечує достатньої прозорості, податкової дисципліни, відповідальності та захисту інтересів суспільства". Це свідчить про те, що, незважаючи на збільшення доходів від азартних ігор, держава все ще втрачає значні суми податкових надходжень від операторів гральної індустрії, які фактично приховують свої справжні прибутки.

Навіть у випадках, коли контролюючі органи виявляють податкові маніпуляції казино, їм часто бракує ані можливостей, ані юридичної сили для стягнення цих коштів на користь держави. Згідно з інформацією Рахункової палати, лише близько 0,9% донарахованих сум було фактично виплачено, тоді як 94% з них були анульовані в процесі судових розглядів.

Цікавим у цьому контексті є випадок з ТОВ "Спейсикс", яке володіє популярним в Україні онлайн-казино "Космолот". Незважаючи на численні судові позови на загальну суму понад 1 мільярд гривень, державі поки що не вдалось отримати ці кошти. "Телеграф" провів дослідження, щоб з'ясувати, які претензії має держава до казино під брендом Cosmolot, чи є шанси на стягнення коштів, а також що саме робить цю ігрову компанію цікавою.

У теперішній час у Єдиному державному реєстрі судових рішень доступні кілька судових справ, пов'язаних із ТОВ "Спейсикс", які охоплюють як адміністративні, так і кримінальні аспекти.

Так, "адміністративний" наступ на власників "Космолот" намагалася вести податкова служба, висунувши відразу декілька претензій -- по несплаті податку на доходи фізичних осіб та військового збору; незастосуванні РРО (тобто реєстраторів розрахункових операцій, у просторіччі - фізичний чи програмний "касовий апарат"); та по неправомірності віднесення до видатків ТОВ "Спейсикс" (з яких, відповідно не платяться податки) переказів на оплату софту та виготовлення рекламних роликів. Кожну з цих претензій ТОВ "Спейсикс" оскаржило в адміністративному суді.

Відразу зауважимо, що всі ці "адміністративки" держава в особі ДПС з тріском програла. Наприклад, показову справу, у якій податкова намагалася "збити" з ТОВ "Спейсикс" понад 1,36 млрд грн, начебто несплачених ПДФО та військового збору. Фабула справи була наступною: восени 2023 року Головне управління Державної податкової служби провело планову виїзну перевірку ТОВ "Спейсикс". Податківців здивувало, що ТОВ "Спейсикс", яке протягом 2020-23 років перерахувало гравцям загалом 5,7 млрд грн, сплатило ПДФО та військовий збір (згідно з законом, по сплаті цих податків лежить саме на операторові. -- Ред.) лише з 1,2 млрд грн і водночас не забезпечило таких податкових відрахувань з інших 4,5 млрд грн.

14 грудня 2023 року Державна податкова служба видала два податкові повідомлення-рішення під номерами №07953224025 та №07955324025. Згідно з цими документами, власники компанії "Космолот" зобов'язані були додатково сплатити державі 1,005 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб, близько 84 мільйонів гривень військового збору, а також 272 мільйони гривень штрафів. Таким чином, загальна сума з урахуванням штрафів склала 1,36 мільярда гривень.

Компанія ТОВ "Спейсикс" вирішила оскаржити вимоги податкової служби в судовому порядку. Після тривалих судових розглядів, 14 липня 2025 року, у цій справі було ухвалено остаточне рішення. Верховний суд підтвердив, що претензії Державної податкової служби не мають підстав, визнавши податкові повідомлення-рішення неправомірними та скасувавши їх.

Якщо розглянути ситуацію детальніше, стає очевидним, що аргументація податківців була досить слабкою. Вони намагалися довести, що виплати гравцям, які перевищують 4,5 млрд грн, слід вважати "виграшами", не враховуючи, що для участі в грі клієнтам казино потрібно спершу внести депозит. Проте компанія "Космолот" змогла переконати суд у тому, що в даному контексті "виграш" слід трактувати як позитивну різницю між загальною сумою виплат і витратами гравця на поповнення рахунку, а не всю суму виплат. Таким чином, було встановлено, що податки повинні сплачуватися лише з 1,2 млрд грн, залишивши податкову без результату.

Аналогічно розгромно для податкової відбувалися й інші адміністративні розгляди. У справі, де ДПС спробувала покарати ТОВ "Спейсикс" за невикористання РРО, власники казино змогли довести, що до операцій у сфері грального бізнесу цей обов'язок не застосовується. А у випадку, коли податкова намагалася звинуватити ТОВ "Спейсикс" у тому, що те начебто списало кілька десятків мільйонів гривень за рекламу і програмні продукти наперед, ще не отримавши цих послуг, і тому не мало права вказувати ці кошти як видатки (тобто, відповідно, мало сплатити з них податки), казино змогло довести, що за документами у нього все "чисто".

Тепер перейдемо до кримінального судочинства. Якщо проаналізувати існуючі кримінальні судові справи по ТОВ "Спейсикс", неважко помітити, що їх фабула значною мірою збігається з вищезгаданими адміністративними розглядами. Але є суттєва відмінність. Якщо Державна податкова служба (а відтак і адміністративні суди) оперують лише тим, що, умовно лежить "на поверхні" (тобто, наданими їм ТОВ "Спейсикс" офіційними документами щодо видатків, текстами договорів та іншими "причесаними" документами"), то правоохоронці, котрі розслідуються ці епізоди, "копають на кілька метрів углиб".

Наприклад, у справі, пов'язаній з несплатою ТОВ "Спейсикс" податку на доходи фізичних осіб та військового збору на суму 4,5 млрд грн, суд розглядав лише дотримання формальностей оформлення документів та їх відповідність податковим нормам. Натомість у кримінальному розслідуванні можуть з'явитися більш складні аспекти, такі як ймовірність того, що частина цих коштів була "зароблена" компанією ще до отримання ліцензії, що може свідчити про незаконність. Крім того, існує можливість, що ці кошти виводилися через підставних осіб. Щодо справи про списання витрат на програмне забезпечення та рекламу ТОВ "Спейсикс", розслідування зосереджується на потенційній фіктивності угод, оскільки списані кошти не були фактично сплачені контрагентам у звітний період. Такі дії (формальне списання без реальних витрат) дозволили б компанії зменшити свої податкові зобов'язання, що в свою чергу призвело до недоплати державі понад 60 млн грн.

З практичної точки зору, це свідчить про те, що успіх "Космолота" в адміністративних судах (де, згідно з поданими документами, все виглядає бездоганно) не гарантує ТОВ "Спейсикс", його власникам та представникам захисту від можливих санкцій в рамках кримінальних розслідувань. Наприклад, якщо з'ясується, що ці "чисті документи" були підроблені.

В цьому контексті можна згадати мінімум два кримінальні провадження - №72023000500000026 та №72024001410000012 (які станом на сьогодні об'єднані в одне).

З матеріалів ЄДРСР, котрі стосуються цих двох проваджень, можна дізнатися, наприклад, що досудовим слідством, яке проводить БЕБ, встановлено, що, цитуємо: "група невстановлених осіб здійснювала діяльність з організації та проведення азартних ігор до моменту отримання відповідної ліцензії, а також продовжує здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор під брендом "Космолот" без відповідної ліцензії, використовуючи ряд дзеркальних вебресурсів".

Або що предметом розслідування є "обставини умисного ухилення службовими особами ТОВ "Спейсикс" від сплати податків та зборів, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах".

Ще одне кримінальне провадження, номер якого 72024001500000001, пов'язане з ТОВ "Спейсикс", стосується спроби незаконного виведення коштів, здобутих злочинним шляхом, з рахунків ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ". Про цю компанію, зокрема про її "підтримку" з боку чиновників колишнього регулятора грального бізнесу КРАІЛ та можливі зв'язки з Росією, "Телеграф" раніше детально розповідав у своїй статті.

Після того, як Національний банк України анулював ліцензію у ТОВ "Даймонд Пей" і заблокував його рахунки, на цих рахунках залишилася значна сума грошей. За різними оцінками, йдеться про сотні мільйонів, а можливо, й мільярди гривень. У зв'язку з цим були вжиті кілька спроб незаконно вивести ці кошти. Державне бюро розслідувань вважає, що одним із ключових організаторів цих незаконних дій стало ТОВ "Спейсикс".

Згідно з документами судового провадження, у період з серпня по вересень 2024 року ряд юридичних осіб подали позови до ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ" на підставі нібито невиконаних угод, які можуть вважатися фіктивними відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України. Загальна сума вимог зазначених позовів становить близько 0,3 мільярда гривень.

Зазвичай у розслідуваннях такого рівня, де мова йде про мільярди, для уникнення фінансових маніпуляцій правоохоронці намагаються заблокувати рахунки причетних осіб. Так сталося і цього разу. Наразі у зв'язку із розслідуванням кримінальних проваджень та проведенням різного роду експертиз кошти на рахунках ТОВ "Спейсикс" арештовані.

Але, схоже, цього разу БЕБ та прокуратура пішли ще далі. Як стало відомо "Телеграфу" на початку липня суд наклав арешт на значну частину фінансової документації ТОВ "Спейсикс".

У розпорядженні БЕБ і прокурорів в якості доказів по справі, окрім податкових розрахунків ТОВ "Спейсикс", опинилися також всі реєстри прийнятих "Космолотом" від клієнтів платежів та виплачених їм коштів, як у вигляді виграшів, так і повернення депозитів. У яких БЕБ тепер, схоже, зможе знайти чимало цікавого не лише про ТОВ "Спейсикс", але й про самих гравців казино "Космолот".

Тепер залишається лише стежити за тим, чи сприятиме це БЕБ у подальшому розслідуванні, зокрема, у поверненні податкових коштів, які власники "Космолоту" звинувачуються у несплаті.

Офіційно ТОВ "Спейсикс", яке є власником бренду "Космолот", стало першою компанією в Україні, що здобула ліцензію для організації та проведення азартних ігор казино онлайн. Ліцензія була надана 2 лютого 2021 року і має термін дії на 5 років.

Насправді, ігровий бізнес під маркою "Космолот" успішно функціонував ще до офіційної легалізації в Україні. Він спочатку маскувався під лотерею УНЛ, а згодом став конкурентом МСЛ, пропонуючи як мережу залів ігрових автоматів, так і онлайн-казино.

Звісно, жодної лотереї там і не було - це була звичайна заборонена в Україні гра. Це підтверджується навіть офіційною рекламою "Космолоту". Наприклад, у відеоролику 2019 року, де "Космолот" рекламують персонажі в костюмах "людей у чорному", разом із Жаном Беленюком та Павлом Зібровим, вони згадують про "кешбеки", "бонуси за реєстрацію" та "фрі-спіни".

Ці терміни зовсім не стосуються лотереї, проте вони характерні для всіх онлайн-казино, доступних в інтернеті.

Вважається, що на час "лотерейного" періоду справжнім власником "Космолоту" був бізнесмен з російським корінням Сергій Токарєв. Це людина, яка тривалий час займалася розвитком грального бізнесу паралельно в Росії та Україні. В Росії Токарєв мав безпосереднє відношення до гральних брендів GMS і GGS. А в Україні його діяльність пов'язували з компанією Lucky Labs. Ця компанія була не лише розробником грального софту, але й оператором низки онлайн-казино, серед яких, зокрема, згадувалася і мережа Cosmolot.

Певний час Токарєв перебував у санкційному списку РНБО, але у 2020 році (якраз тоді, коли "Космолот" змінював власника) санкції проти нього було скасовано, і зараз він є досить активним у публічній площині, навіть виступає співзасновником одного із закладів, пов'язаних з Київською школою економіки.

Щодо "ліцензійного" етапу "Космолоту", то він безпосередньо пов'язаний із ТОВ "Спейсикс". Ця компанія була заснована навесні 2020 року. Першим її власником став Сергій Потапов, який прописаний у Запоріжжі. Раніше він не мав досвіду в ігровій індустрії, а займався розробкою програмного забезпечення, рекламною діяльністю та виробництвом відео. За його словами, ще в 2007 році він відвідав Лас-Вегас, після чого у нього з'явилася ідея заснувати легальне казино в Україні.

"Звернувся до асоціацій зі сфери гемблінгу і поцікавився, чи можливо купити наявний бренд. Із запропонованого пулу брендів найбільше сподобався бренд "Космолот". Було прийнято рішення купити цей бренд і далі його розвивати", -- розповідав він ЗМІ після отримання ТОВ "Спейсикс" ліцензії для бренду "Космолот" у 2021 році. Тоді ж він заявив, що саме ТОВ "Спейсикс" є власником торгової марки "Cosmolot".

Цікаво, що ситуація з правами на бренд "Космолот" виглядає досить заплутано: згідно з офіційним реєстром торгових марок, назва "Космолот" кирилицею наразі зареєстрована двома різними компаніями. Зокрема, це ТОВ "Спейсикс", яке має три діючі свідоцтва, та українське ТОВ "Гравітіфол" зі статутним капіталом всього 700 грн, що раніше називалося ТОВ "Космолот" і належить Миколі Козлову з Вінниці. Ця компанія пов'язана з кіпрською фірмою "Космогейт ЛТД".

Зважаючи на те, що кіпріоти володіють правами на торгову марку "Космолот" до 2028 року, в майбутньому це може призвести до конфлікту інтересів. Поточні власники "Спейсикс" мають намір розширити свій бізнес на інші ринки (деталі про це наведені нижче).

Незважаючи на публічну появу "справжнього" власника "Космолоту" Сергія Потапова, джерело фінансування компанії, включно з великими сумами, витраченими на ліцензію, залишалося в таємниці протягом тривалого часу. Потапов стверджував, що за ним стоять американські інвестори, проте в медіа продовжують з'являтися повідомлення, в яких реальним власником називають Сергія Токарєва.

Проте, розвиток ситуації довів, що хоча й не суто американські, але все ж іноземні інвестори мають зв'язок із компанією "Космолот". У 2023 році, поряд з Потаповим, в списку засновників ТОВ "Спейсикс" з'явився Нойманн-Дамерау Арнульф Еккехард, німець за громадянством, який проживає у Великій Британії. Від жовтня 2024 року він став кінцевим бенефіціаром "Космолоту". Згідно з даними аналітичної системи YouControl, Дамерау володіє 49% ТОВ "Спейсикс", а решта 51% належить американській компанії "НЕВАДА ГЕЙМІНГ ХОЛДИНГ", де Дамерау обіймає посаду президента та генерального директора.

Біографія цього "стратегічного інвестора", як він сам себе позиціонує, досить яскрава. Він є засновником інвестиційної компанії Euro Atlantic Group і благодійної організації Euro Atlantic Institute. У своєму життєписі він називає себе "серійним підприємцем" та "благодійником", тісно пов'язаним із заходами на полях Мюнхенської конференції та Всесвітнього економічного форуму.

За даними преси, серед найбільш відомих інвестицій Арнульфа Дамерау - частка у кібервійськовій компанії CrowdStrike (він брав участь у організації її IPO та придбав частину її акцій). Ця компанія, окрім відомих на увесь світ викриттів хакерських угрупувань відома одним із найгучніших серійних збоїв комп'ютерів на базі системи Windows. Захисне ПЗ, яке постачала компанія, викликало "сині екрани смерті" у десятків тисяч комп'ютерів, можливі збитки від чого обчислювалися у мільярди доларів.

Також свого часу CrowdStrike опинилась у центрі історії щодо розслідування кібератак 2016 року в США (популярна "Трамп-теорія"). Як писало BBC з посиланням на Forbes, згідно з цією теорією, яку пізніше було визнано фейковою, начебто саме CrowdStrike у 2016 році найняв Національний комітет Демократичної партії для розслідування зламу своїх серверів. Згідно з теорією, демократи разом із CrowdStrike начебто сфальшували докази про причетність Росії до зламу, щоб дискредитувати перемогу Трампа на виборах у 2016 році. Згодом ця теорія була спростована -- незалежні експерти в галузі безпеки та спецслужби США підтвердили, що за зламом стояла Росія. Але, як кажуть, "осад лишився". До речі Трамп свого часу висував претензії до Володимира Зеленського, згадуючи при цьому саме CrowdStrike.

Коротко нагадаємо суть цього скандалу: у середовищі республіканців існувала фейкова теорія, яка активно поширювалася російською пропагандою, що начебто втручання у американські вибори 2016 року з боку російських спецслужб не було, а були начебто інсинуації, інспіровані українською стороною, зокрема через компанію CrowdStrike, сервер якої начебто був розташований в Україні.

У листопаді 2019 року Трамп згадав цю історію в одному з інтерв'ю: "Вони (демократи, -- ред.) віддали сервер компанії Crowdstrike, якою володіє дуже багатий українець. І я все ще хочу побачити цей сервер. ФБР так і не отримало цей сервер. Чому вони віддали його українській компанії?... Це те що є, це те, про що я говорив у телефонній розмові (з Зеленським). Тому що ми шукаємо корупцію, величезну корупцію. Чому ми повинні давати сотні мільйонів доларів країнам з такою корупцією", -- сказав Трамп.

Водночас відомо, що на той етап слідчі ФБР і прокурори вже підтвердили наявність російського втручання. Варто зазначити, що Crowdstrike є американською компанією, а не українською; одним із її ключових власників, поряд з інвесторами на кшталт Дамерау, є росіянин Дмитро Альперович, який в дитинстві емігрував до США.

Як би там не було, але у 2023 році виявилося, що "системний інвестор", який до цього працював по проєктам у глобальній енергетиці, серйозному ІТ та нерухомості, раптом зацікавився досить, як би це сказати, "низькосортним" (?) видом бізнесу -- гральним. Та ще й з таким бекграундом, як у "Космолота" доліцензійного періоду.

Дійсно, у своєму коментарі, опублікованому у серпні 2023 року виданням "Гордон", він з незрозумілих причин стверджував, що вкладає кошти в компанію, що займається технологіями.

"Як інвестор, я зацікавлений у підвищенні капіталізації компанії Cosmolot та розширенні на нові ринки. Тому вкладання фінансів у технологічну компанію виглядає цілком обґрунтованим і своєчасним кроком," – з явною гордістю висловив свою думку Дамерау.

Своєчасно інвестувати в технологічну компанію - можливо і правильно. Але от у гральний бізнес в Україні під час війни.... Той самий гральний бізнес, з якого годується всі, хто тільки міг - від чиновників, до правоохоронців... Розуміння цього прийшло до Арнульфа Дамерау досить швидко. Нагадаємо, восени 2023 року, фактично відразу після заяви Дамерау, ДПС провела перевірку ТОВ "Спейсикс" та почала висувати претензії. Після чого до процесу підключилися правоохоронці.

Всього через кілька місяців тон публічних висловлювань "стратегічного інвестора" різко змінився з оптимістичного на цілком протилежний. У статті Financial Times, опублікованій у квітні 2024 року, Арнульф Дамерау фактично визнав, що його інвестиції в "Космолот" принесли лише неприємності. Головний меседж матеріалу полягає в тому, що "корумповані чиновники в спецслужбах країни намагаються вимагати від нього десятки мільйонів євро".

За інформацією інвестора, у грудні 2023 року у Відні відбулася зустріч між Дамерау та особою, яка має зв'язки з українською владою. В ході бесіди було зазначено, що, як стверджується в статті: "юридичні труднощі для Cosmolot можуть бути вирішені, якщо Дамерау погодиться передати контроль над 50% компанії офшорному трасту".

"Це країна, яка прагне бути частиною НАТО і Європейського Союзу, але те, що зараз там відбувається, -- невелика меншість -- дає мені дежавю найтемніших часів Януковича", -- заявив Дамерау.

Ці висловлювання були підхоплені тисячами медіа по всьому світу. І це не є дивним, адже чимало з них посилалися не на Financial Times, а на російську пропагандистську телекомпанію Russia Today, яка із захватом поширила ці меседжі у всіх можливих форматах.

А от що справді дивно - як так виявилося, що гучний міжнародний скандал, від якого залежить сприйняття в світі української влади, вже вдруге провокує саме компанія, до якої має відношення німецько-британський бізнесмен Арнульф Дамерау? Можливо, у цьому питанні значна частка конспірології, але, як мінімум, співпадіння досить цікаве...

Як би надалі не розвивалася ситуація з "Космолотом", зрозуміло, що його кейс є лише одним із небагатьох на українському ринку азарту. Приклади інших гравців ринку свідчать, що державі доводиться регулярно боротися з мінімізацією податкових зобов'язань.

Нещодавно Данило Гетманцев, голова парламентського фінансового комітету, навів приклад курйозної ситуації: офіційні доходи онлайн-казино зростають на десятки відсотків, тоді як суми сплачених податків дивовижним чином зменшуються.

На даний момент є інформація про те, що в парламенті планують створити тимчасову слідчу комісію, яка займатиметься питаннями ухилення від сплати податків у ігровій індустрії. Про це повідомив народний депутат Ярослав Желєзняк, зазначивши, що до роботи комісії буде залучено Національний банк України, Державну податкову службу, Бюро економічної безпеки та нову організацію "ПлейСіті".

До речі "ПлейСіті", попри те що офіційно працює вже кілька місяців, поки так і не відзначилося жодним притомним кроком для наведення порядку в гральній сфері. Хоча окрім явного провалу у податковій ніші ця сфера має безліч невирішених питань - незаконна реклама ігорки, нелегальні онлайн- та офлайн- казино, факти лудоманії серед військових... Все це говорить про те, що наявних у держави механізмів контролю недостатньо, аби гарантувати цивілізований розвиток грального ринку.

Щодо оподаткування, слід зазначити, що труднощі у сфері податків для гральної індустрії мають глибокі коріння – від неясних законодавчих норм до їхнього виконання на практиці. Тому можливість держави стягнути недоотримані податки з окремих компаній, таких як "Космолот", буде залежати від швидкості реформування, наявності суворого комплаєнсу та, що найважливіше, від реалізації глобальної системи онлайн-моніторингу. Ця система дозволить контролювати всі фінансові операції на ринку. Без неї податкові конфлікти з операторами грального бізнесу залишатимуться затяжними та невизначеними. Відомо з достовірних джерел "Телеграфу", що чергову спробу (а їх уже було декілька) впровадити онлайн-моніторинг у Міністерстві цифрової трансформації запланували на початок осені. Час покаже, чи вдасться реалізувати цей задум цього разу.

"Телеграф" буде й надалі ретельно стежити за змінами на ринку азартних ігор, зокрема за виконанням операторами їх податкових зобов'язань у повному обсязі. Залишайтеся з нами.