Жінка, яка перевернула історію України: значущі реформи княгині Ольги та міф про голубів.

Досліджуйте, які визначні досягнення київської княгині Ольги зробили її частиною списку святих у християнстві.

Щорічно 11 липня в Україні згадують одну з найвидатніших українок в нашій історії. Це княгиня Ольга Київська - легендарна правителька Київської Русі, відома багатьма видатними вчинками. Православна церква за здобутки в поширенні віри зарахувала Ольгу до списку святих, рівних апостолам.

У День княгині Ольги Акім Галімов, засновник ініціативи "Реальна історія" та журналіст, що спеціалізується на дослідженні минулого та створенні історико-документальних проектів, поділився ексклюзивними роздумами для УНІАН про те, чим ця видатна постать славиться та чому заслуговує на нашу пам'ять.

Насправді, 11 липня є правильною датою, адже саме вона вказується як день кончини княгині в історичних джерелах. Раніше українські православні свята відповідали старому стилю, і цей день святкували 24 липня. Проте два роки тому Православна церква України прийняла новоюліанський календар, який використовують більшість православних церков у світі, що призвело до синхронізації дат. Таким чином, з огляду на вшанування пам'яті княгині, 11 липня є правильною датою, адже це день рівноапостольної княгині Ольги.

Княгиня Ольга правила державою після смерті свого чоловіка князя Ігоря до повноліття сина Святослава як регентка і можемо припустити, що вона була однією з перших правительниць-реформаторок. Історики вважають, що Ольга зробила вагомий внесок у розбудову держави. Вона втримала владу для свого сина, адже без сильної регентки Русь, ймовірно, розпалася б на окремі племінні князівства.

У підсумку, Ольга стала першою християнською княгинею на Русі, прийнявши хрещення в Константинополі та активно підтримуючи розвиток церков. Церква вважає її рівноапостольною за те, що заклала основи для хрещення Русі, яке згодом здійснив її онук Володимир. Княгиню канонізували в 1547 році.

Історики зазвичай виділяють кілька ключових аспектів. Ольга систематизувала щорічний збір данини, на відміну від безладного підходу, що практикувався за часів Ігоря. Вона також заснувала погости — адміністративні та судові центри, що сприяли розвитку торгівлі і правових норм. Чіткі правила, які впровадила, викликали довіру у населення. Дослідники вважають Ольгу першою, хто фактично ввів систему оподаткування в державі. Вона запровадила принципи як грошової, так і натуральної данини, що забезпечило стабільні надходження до державної скарбниці, а також створила систему господарського обліку. Це дозволило регулярно та планомірно поповнювати казну, що, в свою чергу, відкривало можливості для розвитку держави.

Історик і публіцист Андрій Плахонін підкреслює, що одним з ключових джерел інформації про Русь епохи Ольги є праця візантійського імператора Костянтина Багрянородного. У цій книзі детально описується система управління на теренах Русі, а також згадується процес збору податків. Інший історик, Дмитро Гордієнко, наголошує, що данина сплачувалася у вигляді сала, шкір тварин, воску та рабинь.

Ольга, можливо, стала першою українською правителькою, яка здійснила дипломатичну місію до Візантії. У відомому давньоруському літописі, створеному приблизно в 1110 році, зазначено, що вона вирушила до Константинополя (Царгорода) в 957 році. Її приймав особисто імператор Візантії Костянтин VII Багрянородний.

"І прийшла Ольга до Царгорода, і побачив її імператор, і здивувався розумові її..." - Повість минулих літ

"Повість минулих літ" описує події, коли після вбивства князя Ігоря, чоловіка Ольги, який вдруге намагався зібрати данину у деревлян, вона вирішила вжити жорстких заходів у відповідь. Спалення Іскоростеня, основного міста древлян, яке продовжувало чинити опір, стало кульмінаційним моментом її помсти. Археологічні знахідки також підтверджують, що стародавній Іскоростень (сучасний Коростень) дійсно був знищений вогнем.

У літературних джерелах згадується, що Іскоростень зазнав облоги, але захопити його силою не вдалося. Тоді княгиня Ольга надіслала мешканцям міста пропозицію: вона готова зняти облогу в обмін на "данину у вигляді трьох голубів та трьох горобців з кожного двору". Жителі погодилися та передали птахів, але Ольга наказала прив’язати до кожного з них тліючу лучину, загорнуту в ганчір'я. Коли настала ніч, вона відпустила птахів. Вони повернулися до своїх гнізд на дахах дерев'яних будинків, що були вкриті соломою або очеретом. В результаті вогонь швидко охопив усе місто, яке згоріло дощенту. Чи були птахи причетні до спалення Іскоростеня — питання, на яке відповідає Акім Галімов: "Мені важко уявити, як це могло статися, до того ж подібні сюжети зустрічаються в багатьох скандинавських епосах. Можливо, це просто вдало підібраний поетичний образ, що ілюструє вогняні стріли. Проте, безперечно, місто справді було знищене вогнем."