"Пережив окупацію та мав співпрацю зі Службою безпеки України". Вихованець Динамо ділиться своїми думками про війну.
Ігор Жабченко розповів про страхіття, які пережив у перші дні війни.
Вихованець київського "Динамо" Ігор Жабченко в унікальному інтерв'ю для Sport.ua розповів про свої переживання в перші дні війни.
Безперечно, війна викликає неймовірний жах. Уся наша країна живе з цим відчуттям. Навіть коли не чути вибухів, звуки сирен стають тяжким тягарем для душі. Це особливо відчувається, коли я відвідую дідуся і бабусю в Ірпіні, де вони живуть прямо навпроти парку. Динаміки, розташовані неподалік, створюють справжній кошмар, коли спрацьовує сигнал тривоги. Найскладніше було в перші дні масштабного вторгнення. Ми мешкаємо в Любимівці, близько до Бузової на Київщині, і в той час, коли російські танки просувалися Житомирською трасою, ми опинилися на блокпосту. Коли ворог атакував заправну станцію БРСМ, всі, хто був поблизу, розбіглися в різні сторони. Це було надзвичайно лячно.
Прожили в умовах окупації?
- Так, десь 9 березня тільки виїхали. Літало навколо майже безперестанно. Співпрацювали тоді з СБУ, адже з вікон бачили пересування російської техніки. У нас жахіття творилося - навколо чимало загиблих, розстріляних машин. А бабусі з дідусем за вісімдесят. Коли сталося вторгнення, зв'язок з ними пропав. Не знали вже, що думати. Але так само 9 березня їм хтось допоміг перейти через Ірпінський міст. Скільки було радості, коли вони зателефонували нам з київського вокзалу, сказали, що все з ними добре. Дідусь родом з Івано-Франківщини, тож вони з бабусею відразу сіли в потяг і відправилися на його батьківщину.
