Оперативні новини Києва

Зима 2027 року: як гарантувати собі комфорт і енергію

Великі проекти, безумовно, не можна втілити в життя за короткий термін, особливо за місяць чи два до старту опалювального сезону. Сподіватися на те, що уряд на всіх рівнях зможе вирішити численні інфраструктурні проблеми до наступної зими, не слід. Ми звернулися до експертів у цій сфері, щоб дізнатися, які заходи можуть вжити кожен будинок і кожна сім’я протягом найближчих 7-8 місяців, аби підготуватися до холодів і можливих нових масованих атак.

Почати з аудиту і координуватися будинками

Обстріли з боку Росії викликали численні труднощі в енергетичному секторі та комунальному господарстві, і Україні знадобиться більше року, щоб подолати ці виклики.

Фото: EPA/UPG Працівник ДТЕК відновлюють пошкоджену електростанцію після ракетного удару РФ, 23 січня 2026 року.

"З огляду на нинішню політичну ситуацію, я не очікую значних рішень від держави щодо задоволення основних потреб населення – перспективи тут не вражають," - зазначає Олег Попенко, голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Розробка концепцій оперативного відновлення пошкоджених систем та реагування на виклики повинна здійснюватися в найкоротші терміни. Для цього необхідно провести швидкий і якісний аудит стану мереж і об'єктів, залучивши до процесу фахівців. "Це, безумовно, правильний підхід, але реалізувати його в повному обсязі буде складно", - вважає експерт у сфері житлово-комунального господарства.

Тому громадам слід підготувати запасний план, а точніше, 3-4 альтернативні стратегії для різних сценаріїв, враховуючи особливості регіону. "Я рекомендую почати з місцевого рівня і не покладатися на великі рішення з боку держави", - зазначає він.

Юлія Бородіна, співзасновниця громадської спілки ОСББ та ЖБК у Києві, вважає, що підготовка і координація дій повинні проходити на рівні багатоквартирних будинків, громад та районів міста. Хоча наявність власного котла, інвертора з акумулятором або зарядної станції може полегшити життя окремій родині, це не вирішить проблеми з ліфтами чи обігрівом труб у підвалі.

"Вона застерігає: 'У разі замерзання загальнобудинкових комунікацій, житлові приміщення стануть непридатними для проживання'."

Як наразі - кількасот столичних будинків. У них залишаються жити 20-30% мешканців, що розраховують протягнути якось до весни. Та якщо розумітимуть, що опалення не з'явиться і наступної зими - покинуть оселі.

У цьому сенсі немає хороших новин для мешканців будинків, які залежакть від Дарницької ТЕЦ.

Фото: EPA/UPG Зруйнована внаслідок російських ударів Дарницька теплоелектростанція в Києві, 4 лютого 2026 року.

"Вона не зможе відновитися до наступного сезону. Вважаю, що на це знадобиться два-три роки," - зазначає Олег Попенко.

Якщо добре вкластися, бувало, відновлювали й за вісім місяців. За словами експерта, подібну ТЕЦ в Україні вже відновлювали протягом року (влучання - навесні, і до опалювального сезону запрацювала). Щоправда, та була менша, на 80 МВт, а Дарницька - аж на 200.

Отже, в даний момент необхідно розробити безліч стратегій спільного порятунку, і для кожної будівлі чи місцевості вони можуть бути індивідуальними.

Врятування багатоквартирних будинків: генератори та пересувні котельні системи.

Цієї зими мешканці Дніпра, Одеси, Харкова та Києва змушені пристосовуватися до відсутності опалення, а наступного року список міст, що потерпають від цього, може зрости. Наразі головним викликом є розробити стратегію для забезпечення теплом сотень або навіть тисяч багатоквартирних житлових комплексів.

Олег Попенко вважає, що в деяких районах з низькою щільністю забудови та відсутністю висотних будівель можна розглянути можливість встановлення мобільних модульних котелень. Він наводить приклад Харкова, де з 2023 року активно впроваджують такі мінікотельні. Як повідомив мер міста Ігор Терехов, це рішення, зокрема, допомогло врятувати від холоду 300 з 1200 будинків, які опинилися під загрозою після обстрілу в ніч на третє лютого.

Фото: Харківська міська рада Пересувна мобільна котельня в Харкові

Олександр Харченко, фахівець у сфері енергетики, зазначає: "Не варто сподіватися, що Київ можна забезпечити енергією лише за допомогою газопоршневих двигунів потужністю 10 МВт. Місту необхідні три великі теплоелектричні станції."

"Протягом восьми місяців ми зможемо забезпечити оптимальне опалення для будівель, підключених до цих котелень. Зокрема, для Старої Дарниці, де розташовано більше 200 старих будинків, буде потрібно від 20 до 30 котелень", - зазначає він.

Це рішення, однак, не підходить для висотних споруд: димар мінікотельні повинен бути вищим за найбільшу сусідню будівлю, що стає неможливим у випадках, коли поряд розташовані 16-25-поверхові житлові комплекси.

Для висоток доведеться шукати нестандартні рішення. На кшталт розбудови заводів з утилізації, які спалюють тверді відходи. "Універсальних рішень не буде, треба шукати можливості децентралізації генерації тепла", - каже він.

Будівлі, які повністю залежать від електричної енергії, можуть розраховувати лише на генератори, адже альтернативні рішення для забезпечення енергією під час тривалих відключень наразі недоступні, стверджує експерт. Встановлення сонячних панелей навряд чи стане рятівним варіантом для багатоквартирних будинків, оскільки взимку їх продуктивність може становити лише до 10% від номінальної потужності.

Перш за все, мешканцям багатоповерхових будинків, які мають опалення, слід знайти рішення для живлення системи під час відключень, зазначає Юлія Бородіна. У випадку відсутності електроенергії, квартири, що розташовані вище п'ятого поверху, залишаються без тепла, оскільки насоси індивідуальних теплових пунктів (ІТП) не функціонують, а тиск не є достатнім для подачі теплоносія на верхні поверхи, які розташовані вище третього-четвертого.

Зображення: Леся Падалка Генератор ДСНС забезпечує електроенергією підстанцію та теплопункт на Харківському масиві в столиці України, Києві.

Якщо в будинку передбачений досить маленький ІТП, можна купити щось нескладне - інвертор з накопичувачем, що забезпечить будинок теплом годин на десять, каже експертка з питань ОСББ.

"У випадку, якщо у вашому будинку встановлено потужне ІТП, важливо задуматися про придбання генератора, - зазначає вона. - Можна скористатися державною програмою кредитування або грантами, а також шукати можливості отримати один з пристроїв, які надсилають європейські партнери. Головне — переконатися, що ваш ІТП здатний приймати резервне живлення."

Важливо оглянути електрощитки, адже цього зимового сезону багато з них зазнали пошкоджень. Необхідно провести їхній огляд та профілактичні роботи. "Це не коштує багато - потрібно буде скинутись приблизно по 1000 гривень. Електрик з ЖЕКу або підрядної організації зможе привести щитові в порядок, щоб вони витримали зимові навантаження," - зазначає Бородіна.

Необхідно також провести ревізії підвалів та горищ, адже важливо позбутися зайвих отворів. «Вентиляційні отвори в підвалі, які часто залишають "для котів", можуть призвести до того, що при температурі -20° вся опалювальна система замерзне, - пояснює вона. - Закриття дверей, вікон та щілин у стінах – це мінімальні витрати, які допоможуть зберегти систему, а якщо в домі буде тепло, то також забезпечиться нормальна робота каналізації».

На думку Бородіної, завдяки власним зусиллям мешканці будинку можуть забезпечити до 75% комфортного проходження наступного опалювального сезону.

Щоб уникнути холоду, потрібно об'єднуватися.

Без цільових програм державної чи донорської підтримки придбати і встановити таку кількість обладнання українцям не під силу. Потрібні механізми часткової компенсації при його купівлі (на кшталт програми "СвітлоДім"), каже Олег Попенко.

Юлія Бородіна нарахувала вже чотири такі державні програми і ще кілька міських у Києві.

"Грошей у міста і держави, які б могли отримувати будинки, є досить. Але програми виділяють їх на будинки тільки з організованим власником", - каже вона.

Фото: upravbud.info Юлія Бородіна

Тобто задум стимулювання до енергоавтономії населення гальмує, якщо у будинку немає ОСББ і людини, яка б могла налагодити надходження коштів від спонсорів чи державного, міського бюджетів. Нинішня енергокриза - вагомий аргумент, щоб будинкові спільноти таки зважились створювати ОСББ.

"ОСББ справляються з цією кризою набагато ефективніше, адже мають стабільне електропостачання, опалення та функціонуючі основні інженерні мережі," - зазначає Бородіна. Водночас, за її словами, у ЖЕКів є ресурси, включаючи дотації від міста, але бракує детальної інформації про кожен окремий будинок та тісного зв'язку з його мешканцями.

"Важливо навчитися знаходити спільну мову з сусідами", - зазначає Олег Попенко. У його дев'ятиповерховому будинку, за його словами, мешканці тривалий час не могли домовитися про придбання інвертора з акумулятором. Однак, коли температура в квартирах впала до п'ятнадцяти градусів, за два дні всі 46 сімей об'єднали свої зусилля та зібрали гроші на необхідне обладнання.

Однак для успішного функціонування ОСББ необхідно, щоб на чолі стояла активна особа, яка стане натхненником нових ініціатив, зможе налагодити зв'язок з мешканцями та візьме на себе відповідальність за фінансові питання спільноти.

У багатьох українців відсутні "базові налаштування" власника житла, вважає Бородіна, і вони роками можуть мучитися з ЖЕКом і нічого не покращувати. Якщо немає серед мешканців охочого стати головою ОСББ - можна просто змінити управителя, законодавство передбачає такий механізм. Щоправда, бракує відповідної інформаційної політики з боку влади.

"Існує безліч приватних управителів, але їх попит залишається низьким, що не сприяє розвитку цього сектору. Люди звикли нічого не змінювати і не брати на себе ініціативу," - зазначила співзасновниця громадської спілки ОСББ та ЖБК.

Зображення: threads.com/mariia.duka Розбитий акумулятор у Києві Державна підтримка через кредити чи котли.

З іншого боку, досвід демонструє, що активність серед співвласників обмежена: тільки третина з них готові до ініціативи створення ОСББ, і за минулі десять років вони вже встигли заснувати кілька таких об'єднань.

"А решта 70%, ймовірно, не здатні з цим впоратися, і держава повинна це визнати і рухатися в бік підтримки управителів також, відкрити для них ті ж преференції, кредитування, міські і державні програми енергоефективності", - говорить Бородіна.

Наразі ні у приватних, ні в державних управителів доступу до них немає, і Асоціація управителів житла активно працює над тим, щоб дисбаланс підтримки вирівняти, добитися спрощення процедур і права на певні пільги.

"Для того, щоб не лише ОСББ, а й усі керуючі компанії скористалися можливістю 'СвітлоДім' та забезпечили свої будинки інверторами з накопичувачами, - зазначає Олег Попенко. - Для багатоповерхівок до 5-9 поверхів підійде інвертор, тоді як для висотних будівель краще використовувати генератори."

Енергонезалежність без переплат: де дістати кошти на дороге обладнання

Для багатоквартирних будинків наразі доступні програми "ГрінДІМ", в рамках якої Фонд енергоефективності пропонує гранти на встановлення сонячних електростанцій та теплових насосів, а також програма "Енергодім", що орієнтована на комплексну термомодернізацію, включаючи утеплення, заміну вікон та модернізацію інженерних систем. Крім того, існують "Доступні кредити 5-7-9%", які забезпечують пільгове кредитування для купівлі сонячних панелей, інверторів та систем зберігання електроенергії. Наші експерти рекомендують скористатися цими програмами та відповідними кредитними рішеннями, готуючись до наступного зимового сезону.

Фото: Деснянська РДА Сонячна станція на даху багатоповерхівки у Деснянському районі.

Пройти її могла б допомогти і якась урядова програма децентралізації подачі теплоносіїв, вважає Олег Попенко. У містах і містечках так можна було б встановити тисячі котелень на газу, пелетах, вугіллі, дровах, брикетах, каже він. Це було б підстраховкою, як мінімум, на випадок відключень чи дефіциту газу і компенсувалось би, наприклад, спільно з місцевого та державного бюджетів.

Експерт звертає увагу на досвід Польщі під час газової кризи в кінці 1990-х - на початку 2000-х років. "Тоді людям фактично надавали твердопаливні котли для опалення своїх домівок вугіллям, - зазначає він. - Подібні заходи можуть стимулювати перехід на тверде паливо і в нашій країні, і їх можна втілити протягом шести-восьми місяців".

Паралельно слід відновити соціальну програму забезпечення вразливих категорій дровами на кшталт тієї, яку запускали у 2022 році. "Бо дефіцит газу - теж дуже реальна перспектива", - міркує Попенко.

Мешканцям приватного сектора слід продовжувати заохочувати тих, хто бажає встановити сонячні панелі з енергетичними накопичувачами, та надавати їм необхідну підтримку.

Усі ці заходи - тимчасові, підкреслює він, але саме такі наразі потрібні крані. Та й як, тимчасові, - будуть актуальними найближчі три-чотири роки, як не більше. Навряд у громад чи державного бюджету у воєнні і тим більше повоєнні роки стане досить коштів на модернізацію чи відбудову мереж теплопостачання і енергосистеми, а приватні інвестиції в галузь ще теж вилами по воді писані.

Зображення: Зоряна Стельмах Дизельний генератор, розташований на київській вулиці.

Нині без фінансової підтримки населення не може обійтися. Наприклад, дизельний генератор для багатоквартирного будинку потужністю 30-50 кВт обійдеться в суму від 300 до 650 тисяч гривень, а для потужності 60 кВт ціна зростає до 1,2 мільйона гривень. Крім того, потрібно врахувати щоденні витрати на паливо. Щодо теплових насосів, то для приватного будинку площею до 155 м² ціна стартує від 120 тисяч гривень. А сонячна електростанція потужністю 10 кВт коштує не менше 200-300 тисяч гривень.

Збільшення контролю над владою та свободою теплокомуненерго.

В Україні спостерігається значний потік донорської та гуманітарної допомоги, зазначає експерт Асоціації міст України з питань публічних (комунальних) послуг та відповідної інфраструктури Олег Гарник. Лише в рамках співпраці між Асоціацією міст України та USAID у період з 2022 по 2024 роки було отримано понад 90 когенераційних установок та інше обладнання. Проте деякі міста зіткнулися з труднощами у використанні цих ресурсів. Зокрема, наприкінці січня влада Обухова, що на Київщині, прийняла рішення передати дві когенераційні газопоршневі установки загальною потужністю близько 4 МВт місту Славутич. Причиною стало те, що протягом року обладнання вартістю 3,5 мільйона доларів, отримане від USAID, залишалося без дії. Цей крок викликав обурення в місті, де активно збирають підписи під петицією з вимогою скасувати рішення міської ради.

Громади мають проявляти активність і тиснути на місцеві органи влади, а якщо це не дає результату - скаржитися на злочинну бездіяльність до Держенергонагляду, Міністерства регіонального розвитку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) каже засновник ГО "Ліга енергетичного розвитку України" Олександр Голіздра.

Зображення: eurodiesel.com.ua Дві когенераційні системи у Львівській області

Не гайте часу. "Якщо цим займається бізнес, підготовка документації та установка обладнання займають приблизно сім місяців, - зазначає Голіздра. - Є реальна можливість встигнути до зими, але розпочати слід негайно".

Для того щоб громади могли ефективно підготуватися до наступного опалювального сезону, уряд повинен вирішити ряд критично важливих питань, пов'язаних із їх фінансовою спроможністю, зазначає Олег Гарник. Зокрема, необхідно спростити регуляторні процедури на урядовому рівні та в НКРЕКП для підключення та функціонування когенераційних установок, а також компенсувати заборгованість з державного бюджету за різницю в тарифах, яка вже досягла 72 млрд грн. Ця заборгованість виникла через дію мораторію на підвищення тарифів, в той час як уповноважені органи не покривають реальні витрати на виробництво, транспортування та постачання тепла і води.

Читайте також