Екологічне зростання. Українські органічні товари завоювали Європейський Союз і поступово захоплюють внутрішній ринок.
Які фактори сприяють успіху українських виробників органічних товарів на світовій сцені, і з якими викликами їм доводиться стикатися в Україні?
За результатами 2024 року Україна увійшла в трійку найбільших експортерів органічної продукції в ЄС. В умовах великої війни вітчизняним виробникам вдається не тільки тримати позиції, а й збільшувати присутність за кордоном.
Проте в Україні органічні продукти досі Terra incognita. Коли іноземні експерти вказують на їх видатні якість та смак, українці помічають лише високі ціни.
Органічні продукти - це сільськогосподарські та харчові продукти, вироблені без використання синтетичних добрив, пестицидів, гербіцидів, ГМО, антибіотиків та гормонів росту. У переробці та виготовленні органічної їжі не дозволяється використання штучних ароматизаторів, барвників та консервантів.
Виробництво ґрунтується на екологічно чистих методах: сівозміні, компостуванні, біологічному захисті рослин та натуральних добривах. Вирощувати рослини на гідропоніці - у резервуарі із сумішшю води та мінеральних речовин - заборонено.
У глобальному сенсі органічний підхід передбачає дотримання природного балансу в ґрунті, тобто створення оптимальних умов для росту рослин та здоров'я екосистеми, гуманне ставлення до тварин, збереження біорізноманіття.
Ідеї органічного землеробства почала зароджуватися в Європі в 1920-1930 роках як відповідь на індустріалізацію сільського господарства. З роками прихильників ідеї ставало більше і в 1970-1980-х роках сформувався масовий екологічний рух, підтриманий споживачами, що хотіли вживати екологічно чисті продукти.
У 1991 році в Європейському Союзі було ухвалено перші нормативні акти щодо органічного сільського господарства, які встановлювали вимоги до сертифікації та позначення органічних товарів.
Далі регламенти доповнювалися: у 2008-му врегулювали імпорт продукції, у 2010-му - для маркування продуктів з'явилося лого у вигляді білого листка із зірочок на зеленому тлі, так званий євролист, а органічну продукцію дозволили називати "біо" чи "еко" - вона має містити не менше 95% органічних інгредієнтів.
На сьогоднішній день регулювання органічного сектору здійснюється відповідно до регламенту ЄС 2018/848, який набрав чинності 1 січня 2022 року. Цей новий документ, що прийшов на зміну попереднім нормам, посилив вимоги до процесів виробництва, імпорту, сертифікації та контролю органічних товарів.
В Україні законодавство про органічне сільське господарство розроблялося з 2010-х років, коли Верховна Рада підтримала за основу проєкт закону про органічне виробництво. Парламент ухвалив цей закон лише у 2018 році.
Щоб підтвердити органічний статус своєї продукції, виробник-експортер повинен пройти сертифікацію відповідно до міжнародних стандартів, таких як EU Organic, USDA Organic, Bio Suisse та Canada Organic Regime (COR). Якщо продукція призначена для внутрішнього ринку, вона також повинна відповідати державним стандартам. У разі успішної сертифікації, продукція отримує маркування у вигляді державного логотипа, що складається з двох кіл жовтого та блакитного кольорів, які на перетині формують зелений сегмент з білою гілочкою в центрі.
На практиці історія органічного виробництва в Україні почалася на початку 2000-х років, коли місцевим аграрним сектором зацікавилися іноземні трейдери.
"Історія органічного виробництва в Україні почалася з експорту органічної продукції. Це були переважно південні регіони, розташовані ближче до портів. Певні площі були сертифіковані і продукція транспортувалася морем", - згадує менеджерка проєктів інформаційного центру "Зелене досьє" Катерина Шор.
Для виробників це стало вигідним рішенням, адже ціна на органічні продукти вища, ніж на звичайні. Ця продукція вже давно відома в Європейському Союзі і має стабільний попит.
Сьогодні Україна займає провідну позицію в Європі як найбільший постачальник органічної продукції до країн ЄС і протягом семи років входить до пʼятірки найбільших експортерів в цей регіон.
Згідно з інформацією, наданою у звіті Єврокомісії, у 2024 році обсяги імпорту органічної агропродовольчої продукції в Європейському Союзі зросли на 6,4%, досягнувши 2,64 мільйона тонн. "Цей ріст свідчить про відновлення попиту після дворічного зниження, викликаного різким підвищенням цін на харчові продукти", - вказується в документі.
2024 рік був успішним і для України: у рейтингу постачальників органічної продукції в Євросоюз вона піднялася з п'ятого на третє місце. Україна поступилася лише Еквадору та Китаю і посіла перше місце за імпортом органічного зерна.
Експорт з України зріс на 17% порівняно з 2023 роком до 203,9 тис. тонн завдяки зростанню обсягів олійного насіння та сої (+23%), а також зерна (+8%). Продажі фруктів та горіхів збільшилися на 17,3%. З Еквадору ЄС імпортує фрукти та овочі, з Китаю - олійні культури та сою, меншою мірою - каву, чай та прянощі.
"За даними Шора, Україна займає 7,7% у загальному обсязі імпорту органічної продукції до Європейського Союзу. Серед імпортованих товарів – зернові, олійні та бобові культури, соя, протеїнові продукти, горіхи, фрукти та заморожені ягоди. Переважно це сировина, яка використовується для виготовлення кормів. Також є частина напівпереробленої продукції, наприклад, фруктові концентрати."
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що Україна реалізує 90% своєї органічної продукції за кордоном. Країна успішно відновила свої позиції, які були частково втрачені внаслідок великої війни. За словами посадовця, рекордні результати українських виробників органічних товарів є наслідком поєднання кількох важливих чинників.
Перший аспект полягає в тому, що в Україні існує велика кількість сільськогосподарських угідь, а також відносно низька щільність населення в порівнянні, наприклад, з Німеччиною. Це створює можливості для розвитку органічного виробництва без негативного впливу індустріального сектора.
Другим важливим аспектом є наявність в Україні потужної "органічної" школи, а також сертифікаційних організацій і асоціацій, які надають інформаційну підтримку органічному сільському господарству.
Третій аспект – це географічна близькість до Європейського Союзу. Оскільки товари транспортуються автомобільним транспортом, відстань і швидкість доставки відіграють ключову роль, особливо для продукції з високою доданою вартістю, яка підлягала додатковій обробці або переробці.
Четвертий фактор - виробникам важливо досягти певного відсотка органічного виробництва з огляду на майбутнє членство України в ЄС. Інвестуючи в органічне виробництво зараз, виробники отримають більше переваг порівняно з тими, хто займеться ним лише тоді, коли це стане обов'язковим", - говорить Висоцький.
За словами Висоцького, органічне виробництво в загальному аграрному виробництві України становить 2-3% залежно від року та цін.
"Спостерігаємо тенденцію до поступового зростання. Європейський Союз ставить за мету досягти 30%. Для України це амбіційна мета, і швидко її реалізувати буде досить важко. Проте встановити проміжну ціль у 5% на найближчий час, а в подальшому досягти 7-10%, цілком реалістично", - зазначив перший заступник міністра.
Серед виробників, які впроваджують органічні методи ведення сільського господарства та розглядають можливості експорту, виділяється фермерське господарство Nuts'N'Garden, розташоване в Київській області. Це підприємство обробляє 25 гектарів землі, з яких 22 гектари відведено під вирощування фундука, а навесні тут також займаються вирощуванням спаржі.
Для того щоб дерева приносили плоди, важливо уважно вибрати сорти та якісні саджанці, адже фундук може рости на одному місці протягом 30-50 років.
"Невірний підхід до створення саду може мати серйозні наслідки, оскільки вже через п’ять-шість років може з’ясуватися, що урожай горіхів відсутній. Ми розпочали формування нашого господарства навесні 2020 року, і зараз воно святкує свої перші п’ять років", - розповіла в інтерв'ю ЕП засновниця Nuts'N'Garden Ніна Смирнова.
Сад тільки починає розвиватися, і з кожним роком його врожай буде зростати. З теперішніх 3 тонн обсяги виробництва планується поступово довести до 50 тонн, тому варто задуматися про експорт. "У 2025 році ми взяли участь у найбільшій міжнародній виставці BioFach, де отримали позитивні відгуки про наш фундук від колег з Німеччини", - зазначає Ніна.
Володимир Ольховик, один із засновників бренду Travka, займається виготовленням органічних чаїв із дикорослих рослин, включно з популярним сьогодні мухомором. Він успішно експортує свою продукцію вже майже 15 років.
Усе почалося, коли товариш запропонував йому сушити ягоди і вони придбали заготівельний пункт. Клієнтів шукали на великих міжнародних виставках, пропонували продукти на дегустацію, переконували. Тепер їх основні споживачі - у Польщі, Німеччині, Нідерландах, а найбільші позиції експорту - шкірки та ягоди шипшини, ягоди та цвіт бузини, сушені чорниці, обліпиха та кропива.
"Ми подрібнюємо компоненти відповідно до побажань клієнтів. Наше обладнання дозволяє фільтрувати, робити потрібну фракцію, пакувати", - зазначає Ольховик.
Як зазначив він, кліматичні умови протягом останніх трьох років сприяють досягненню високих врожаїв, що веде до збільшення експорту заморожених, охолоджених і сушених ягід та трав.
Дороги органічних виробників на внутрішній ринок не завжди встелені трояндами. Мова передусім про тих, хто виробляє кінцевий продукт. Попит на органічну продукцію в Україні зростає повільно. Одна з причин - сприйняття органічних продуктів як дорогих та нерозуміння сутності органічного виробництва.
"Ціна є складним питанням. У магазинах можна зустріти органічні молочні продукти, які мають ціну, що не суттєво відрізняється від звичайних (конвенційних). Проте існують продукти, такі як м'ясо, де вартість може бути значною. На собівартість впливають специфічні аспекти органічного ведення господарства", – зазначає Шор.
На конвенційних виробництвах тварини зазвичай утримуються в цехах у клітках, а на органічних обов'язковий вільний вигул.
За словами Шор, більшість органічних виробників, що працюють на внутрішньому ринку, відійшли від традиційних методів ведення господарства не заради прибутків.
Органічне виробництво в Україні ще розвивається і не надто рентабельне: у країні близько 380 органічних сільськогосподарських виробників, з яких лише 50 представлені в мережах чи онлайн. У ЄС рахунок іде на тисячі. До прикладу, у Польщі - їх понад 22 тис., у Румунії - 12,6 тис., в Угорщині - близько 6 тис.
Після початку масштабного конфлікту виробники зазнали втрат серед своїх покупців. З країни виїхали матері з дітьми, які були основними споживачами органічних продуктів. Внаслідок недостатньої державної підтримки деякі фермерські господарства змушені були відмовитися від органічного виробництва. Проте нині ситуація змінюється на краще, і тенденція повертається до органічних стандартів.
"Органічне виробництво - це, передусім, певний спосіб мислення. Це прагнення створити щось якісніше спочатку для своїх дітей, а згодом і для майбутніх поколінь. Це увага до близьких, до природи та до тварин", - підкреслила представниця екологічної організації.
Саме такі ідеї надихнули Ігоря Петренка, власника виноробні Biologist, під час здобуття сертифікату на органічне виноробство. "Закликаю наших виноградарів замислитися над тим, де будуть жити наші люди, діти та онуки. Підкреслюю, що земля забруднюється, а органічне виробництво — це просто. Використовуєш органічні добрива, органічні препарати, провів обробку — і на все добре", — ділиться своїми думками Петренко.
Щоб отримати екологічно чистий продукт, заклав органічний виноградник на новій ділянці і закарпатець Крістіан Шош. Тезу про те, що виробництво органічних продуктів це, скоріше, місія, підтримує і Володимир Ольховик.
"В Європейському Союзі чимало виробників органічних товарів орієнтуються не стільки на ідеологію, скільки на прибуток. В Україні ж ситуація інша: тут немає змоги фокусуватися на заробітках, адже органічні продукти сприймаються як місія з перспективним баченням. Коли мова йде про реалізацію продукції в Україні, питання прибутку не стоїть на першому плані," - підкреслює співзасновник компанії Travka.
Згідно з інформацією від Ольховика, лише кожен десятий українець обізнаний з поняттям органічного виробництва. Щоб збільшити цю цифру, необхідні час і зусилля. Одним із способів досягнення цієї мети є організація спеціалізованих ярмарків. На таких заходах споживачі мають можливість зустрітися з виробниками органічних продуктів і протестувати їхню продукцію.
На одному з нещодавніх заходів у Львові продемонстрували асортимент органічних свіжих та консервованих овочів і фруктів, а також солодощі, горіхи, різноманітні сири, кисломолочні продукти, крупи, борошно, хлібці, вино, мед, яйця та ковбаси. Представники іноземних партнерів України відзначили як кількісне, так і якісне зростання цього сектору.
Широкий вибір органічних товарів, виготовлених в Україні, підтверджує й Висоцький: "У нас немає жодних проблем з дефіцитом. На півдні є виробники органічних фруктів, є також м'ясо, але дітям би напевно сподобалося органічне морозиво".
Він підкреслює, що з фінансово-економічної перспективи повністю перейти на споживання органічних продуктів є досить складним завданням, і навіть країни ЄС зіткнулися з цими труднощами. Однак, в Україні є можливість поступово збільшувати частку органічних продуктів у всіх сегментах продовольчого виробництва, якщо забезпечити виробників належною державною підтримкою.
У ЄС у 2014-2022 роках господарства отримали 12 млрд євро на розвиток органічного виробництва. В Україні імплементації програм державної підтримки завадила велика війна: передбачені кошти пішли на військові цілі.
Відновлення програм державної підтримки органічного виробництва є актуальним питанням, зазначив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства. "Це в наших планах, і ми сподіваємося на швидку реалізацію. Є можливість надання підтримки не лише вітчизняним, але й міжнародним ініціативам", - додав він.
За інформацією Висоцького, в окремих регіонах існують програми, що передбачають компенсацію витрат на сертифікацію. Крім того, важливо запровадити мінімальний, але обов'язковий відсоток органічних продуктів у публічних закупівлях, а також забезпечити їх постачання до дитячих садків, шкіл та інших установ. Необхідно знайти оптимальний баланс між якістю харчування та його вартістю, оскільки органічні продукти зазвичай дорожчі.
