"Вивільнення Криму може слугувати своєрідним 'ключем' для відновлення російської 'імперії'", - висловився речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук в інтерв'ю УНІАН розповів, навіщо Україна нищить в Криму ворожу ППО та авіацію, чому РФ стала рідше застосовувати "Калібри", та які сили і засоби кинула на захист Кримського мосту.

Попри те, що Сили оборони України змусили Чорноморський флот РФ перебазувати свої ракетоносії з Криму до Новоросійська, Чорне море залишається "сірою зоною". З території півострова ворог запускає "Шахеди" та "Іскандери", а порти Миколаївщини все ще заблоковані для судноплавства. На тлі атак Сил оборони України по Криму, які почастішали останнім часом, УНІАН поспілкувався з речником Військово-морських сил ЗСУ, капітаном 2-го рангу Дмитром Плетенчуком про поточну ситуацію в Азово-Чорноморському регіоні та в тимчасово окупованому Криму.

Шановний Дмитре, які події наразі розгортаються в акваторії Чорного та Азовського морів? Чи відбулися якісь зміни в цій зоні в останній період?

Ситуація в Азово-Чорноморській зоні продовжує залишатися стабільною без значних змін. У водах регіону не спостерігається активності кораблів, більшість з них залишаються на своїх базах у Новоросійську (Російська Федерація). Хоча Крим залишається основною військово-морською базою для Чорноморського флоту Росії, фізично кораблі не можуть перебувати там.

Що стосується ситуації загалом, на жаль, зараз Чорне море перетворено на суцільну "сіру зону" через постійну присутність у небі авіації противника. Й це є проблемою... Азовське узбережжя повністю окуповане, тобто ситуація там ще гірша.

Проте, є певна стабільність. Наприклад, ворожих кораблів ми вже не бачимо не тільки в західній та північно-західній частинах Чорного моря - вони майже не з'являються у його центральній та східній частинах.

Які судна Чорноморського флоту Російської Федерації наразі знаходяться в Новоросійську?

Зокрема, в цьому регіоні знаходяться вісім ракетоносіїв Чорноморського флоту Російської Федерації: два фрегати під назвами "Адмірал Макаров" і "Адмірал Ессен", три малі ракетні кораблі проекту "Буян-М" (кожен з яких обладнаний вісьмома пусковими установками), а також три підводні човни 636-го проекту, які здатні запускати крилаті ракети типу "Калібр".

У Чорному морі наразі перебуває більше 50 пускових установок. Проте, їхня активність помітно знизилася, особливо в порівнянні з періодом початку повномасштабного вторгнення. Застосування "Калібрів" відбувається лише один-два рази на місяць. Це пов'язано з певними труднощами, зокрема, з тим, що їм довелося залишити свою основну базу на тимчасово окупованому півострові Крим. Крім того, підготовка до ракетних ударів є складним процесом, і внаслідок перебазування окупанти наразі зіткнулися з серйозними обмеженнями у своїх діях.

Чи наважуються громадяни Росії підійти до острова Зміїний? Чи відомі випадки спроби висадки на нього?

Як стверджує українське прислів'я: "Дурних не буває". Приблизитися до нього на відстань українських "Нептуна" чи "Гарпуна" не наважується ніхто, і на те є зрозумілі причини: це однозначно квиток в один кінець. До того ж, закріпитися та залишитися на острові практично неможливо...

Чи здійснює ворог дистанційне мінування водного простору за допомогою авіації?

Станом на зараз, ні. Наскільки пам'ятаю, 25 грудня 2023 року було збито останній "Су-24", який здійснював таке мінування. Після цього росіяни такі спроби полишили. Це те, що стосується літаків. Загалом, були різні випадки. Бувало, росіяни просто викидали у море міни, зокрема українські, які вони ще у 2014 році захопили разом з Кримом. Окупанти навмисно це робили, щоб потім звинуватити у цьому Україну...

Суть в тому, що якщо морську міну скинути у воду без якоря, вона спливає на поверхню і починає дрейфувати, слідуючи течії (в Чорному морі це рухається проти годинникової стрілки). Усе, що скидають у Криму, в кінцевому підсумку виявляється на нашому материковому узбережжі (Україна, - УНІАН). Як думаєте, звідки беруться ці міни поблизу українських, румунських та навіть болгарських берегів? Вся справа в тому, що вони від'єднуються від свого утримувача, наприклад, від якоря, або через несправність тросу, і починають своє вільне плавання.

У водах моря достатньо мін, і час від часу штормові хвилі викидають їх на берег. Серед цих небезпечних предметів є навіть ті, що походять з часів Першої та Другої світових війн. Наприклад, у кінці 2024 року ми виявили і знищили шість старих мін, що знаходилися в акваторії з початку 1940-х років.

Чи є відомості щодо кількості мін у водах Чорного моря?

Відповідно до останніх звітів Генерального штабу Збройних сил України, йдеться про приблизно чотири сотні. Однак це лише орієнтовна оцінка. Для проведення ефективної операції з розмінування необхідно дочекатися завершення конфлікту, адже така діяльність в умовах бойових дій є надзвичайно складною і небезпечною. Тим не менш, ми продовжуємо працювати в цьому напрямку...

Яка у вас інформація про останні удари дронів по російських морських терміналах у Новоросійську та Туапсе?

Ми не в змозі визначити, хто саме відповідальний за цю атаку. Можливо, в результаті цього інциденту росіяни втратили певні можливості в сфері відвантаження. Як відомо, ці порти на Чорному морі займають третє місце за експортом нафти та нафтопродуктів з Росії, і минулого року вони становили приблизно 20% від загального обсягу експорту.

Не варто забувати, що в Московії лише три теплі моря: Чорне, Азовське та Каспійське. Наявність незамерзаючого моря є критично важливим чинником для судноплавства, як зазначає УНІАН. Таким чином, порти, які можуть функціонувати протягом усього року, мають величезну цінність. Наприклад, у портах Новоросійська та Туапсе є кілька нафтоналивних терміналів, здатних одночасно обслуговувати кілька танкерів. Якщо удар припав на один із терміналів, то щонайменше одне з "парко-місць" біля причалу стає недоступним для роботи.

З одного боку, це може здатися незначним. Проте, якщо врахувати кількість танкерів, які залишаються незавантаженими, а також дні їх простою, стає очевидним, що такі втрати мають помітний вплив. У будь-якому разі, у випадку подібних ситуацій, порт завжди зупиняє свою діяльність.

Багато кажуть про те, що до експорту російської нафти залучені танкери так званого тіньового флоту, які відключають свої GPS-приймачі, й це не дозволяє визначити їхнє місце розташування, що небезпечно для судноплавства...

Мова йде про GPS-спуфінг, при якому системи GPS, відповідальні за визначення місцезнаходження судна, піддаються атаці шляхом надсилання перешкоджуючих сигналів, які спотворюють реальний сигнал (джерело: УНІАН). Москва активно займається цим, що створює значну загрозу. Наприклад, на карті можна виявити судно, яке, на перший погляд, розташоване серед лісу на східному узбережжі Чорного моря. Це стало можливим завдяки спотвореним координатам...

Нещодавно в медіапейзації з'явилися кілька випадків спуфінгу, зокрема в контексті авіаперевезень. Високопрофесійні особи з деяких європейських держав стикалися з труднощами під час польотів цивільної авіації, що стало наслідком GPS-спуфінгу. Наприклад, наприкінці серпня літак з президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн не зміг приземлитися у болгарському Пловдиві через відключення GPS-сигналу, що спричинило затримку посадки – повідомляє УНІАН.

Тобто Росія постійно використовує різноманітні, доволі потужні системи РЕБ, які здатні зміщувати координати. Таких інцидентів, на жаль, стає все більше, й не тільки в Азово-Чорноморському регіоні, а і на Балтиці... Питання у тому, коли це завершиться черговою трощею у морі. Коли через викривлені координати історія з розливом нафти повториться. А це обов'язково відбудеться, тому що росіянам на заходи безпеки, на екологію байдуже. Для того, щоб вберегти свої військові об'єкти, вони створюють ці перешкоди, не враховуючи того, що тут є й цивільна навігація.

Цілком очевидно, що спотворений GPS на кораблях, які належать так званому тіньовому флоту, є звичною справою для росіян...

Що стосується "тіньового флоту", це визначення доволі умовне й морські експерти з ним не погоджуються. Адже до "тіньового", "сірого" флоту можна віднести лише ті судна, які ходять під прапором РФ та переміщуються між російськими портами. У таких одиниць навіть немає страхування, вони перебувають у жахливому технічному стані, але займатися ними ніхто не буде, бо треба постійно відвантажувати нафту... Наприклад, це такі невеликі судна класу "річка-море" з якогось НПЗ на Волзі, куди через осадку не можуть зайти великі танкери. На ці судна і перевантажують нафту. От це - реально "сірий" флот. А судна, які здійснюють експортно-імпортні операції, заходять в міжнародні порти, назвати "тіньовим флотом" доволі складно, тому що у них є власники. Й власники ці - не з Росії. Ці судна перебувають у міжнародній юрисдикції. Тому назвати їх "сірими" можна лише умовно.

Встановлено, що деякі танкери, які здійснюють рейси за межами Російської Федерації, піднімають неіснуючі прапори. Це означає, що є держави, які не дозволяють використовувати свої національні прапори для суден. У них просто немає юридичної можливості надавати свій прапор будь-яким суднам. Таким чином, Росія сама створює ці фіктивні прапори. Аналогічна ситуація спостерігається і зі страховими питаннями — формуються вигадані компанії, які забезпечують фальшиве страхування для окремих суден.

У цілому, Росія явно і грубо ігнорує міжнародні maritime правила, а питання переслідування таких суден є виключно політичним. Проте існують реальні можливості для їх моніторингу та зупинки.

Якщо не заперечуєте, повернімося до атаки на російські порти. Коли вона відбулася, ви сказали, що один з дронів поводився у гавані Новоросійська, як лис у курятнику. Шо мали на увазі?

Чи бачили ви це відео? Хіба виглядало це так? Російський катер протидиверсійної оборони стоїть на місці, а навколо нього безперервно літає дрон, і ніхто не може нічого з цим вдіяти. Йде хаотичне стрілянина, з’являються повідомлення про поранених, і паніка охоплює всіх... а в підсумку - вибух. Отже, якщо дрон зміг пройти через мінні загородження ворога, спостережні пункти та засоби радіоелектронної боротьби, залишаючись контрольованим в межах ворожого порту, це як лис у курнику. Запитання лише в тому, яку "курку" він зловить: випадкову чи ту, яку розшукує. І це не поодинокий випадок.

Дрон знайшов свою "курку"?

Ми б хотіли обговорити цю ситуацію. Останній зафіксований випадок стосується дрону, що належить Головному управлінню розвідки Міністерства оборони, з яким було втрачено зв'язок. Коли російські військові спробували підняти його з води для ретельного дослідження, спрацювала система самоліквідації, в результаті чого загинули п'ятеро висококваліфікованих водолазів-саперів з РФ. (Нагадаємо, що в кінці серпня під час операції ГУР у Чорному морі один із ударних дронів досягнув бухти Новоросійська. Через активність ворожих засобів електронної боротьби зв'язок із ним було втрачено, і дрон почав дрейфувати. Згодом російське командування віддало наказ підняти безпілотник для аналізу. Для виконання цієї небезпечної місії була направлена група з п'яти водолазів-розвідників, які загинули внаслідок вибуху - джерело: УНІАН). Фактично дрон вибухнув, і спеціалістів, які проходять тривале навчання та суворий відбір, відправили на практично безнадійну місію. Було очевидно, що операція з підйому такого обладнання є вкрай ризикованою. Зазвичай у таких ситуаціях дрони знищують, але вони вирішили ризикнути, і це рішення виявилося невдалим.

В даний час активно обговорюється перший випадок в історії, коли були знищені два російських літаків-амфібій "Чайка", і це викликало дискусії про новий етап у військових діях на морі. Чи поділяєте ви цю думку?

Це вперше в нашій історії, але, сподіваюся, не востаннє (сміється)... Через російську авіацію, що патрулює Чорне море та здійснює антидронову і протичовнову боротьбу, діяти в цьому регіоні стало неможливо. Наступний етап має забезпечити нам перевагу і нейтралізувати ворожі загрози, зокрема авіацію противника. Важливо зазначити, що серед знищених російських об'єктів є деяка спільність – це повільнохідні літаки, такі як гелікоптери, Ан-26 та Бе-12 ("Чайка"). Усі вони можуть бути задіяні для боротьби з дронами, і саме таку авіацію росіяни використовують для спостереження за українськими морськими безпілотниками в акваторії.

Бе-12 не володіє швидкістю реактивного літака, проте на його борту є оператор, здатний виявляти об'єкти на поверхні моря. Однак основна перевага "Чайки" полягає в тому, що для російських військових такі літаки забезпечують значно більшу безпеку, адже в разі надзвичайної ситуації вони можуть просто приземлитися на водяну поверхню. Це неможливо для того ж Ан-26, який не може виконати подібний маневр. Таким чином, літаки Бе-12 виступають головними противниками українських морських дронів, але, на жаль, знищені два з них – це не кінець, адже у противника залишилися інші "Чайки" та різні модифікації Бе-12.

Неодноразово звучала інформація, що росіяни мертвою хваткою вчепилися у Тендрівську та Кінбурнську коси. Що там зараз відбувається?

На жаль, там досі перебуває ворог. Кінбурнський півострів (косу) він використовує для завдання ударів, зокрема, по південному узбережжю Миколаївщини, найбільше дістається Очакову, Куцурубській громаді... Кінбурнська коса - стратегічна територія, з якої противник може контролювати Дніпро-Бузький лиман. Фактично, це вихід з Чорного моря, з херсонського та миколаївських портів. Ця акваторія є зоною бойових дій. Ми не можемо ці порти експлуатувати, що дуже-дуже неприємно для нашої економіки. Тому зараз маємо тільки три морські порти Великої Одеси (Одеський порт, "Чорноморськ" та "Південний", - УНІАН)...

До того ж через Дніпро-Бузький лиман зараз неможливо вийти з річки Південний Буг, бо вона прострілюється, та, крім того, там невідома ситуація з мінною небезпекою. Нагадаю, внаслідок підриву Каховської ГЕС, який росіяни вчинили влітку 2023 року, акваторія лиману постраждала, мабуть, найбільше. Туди потрапило все мінне озброєння, яке великою водою через вибух було змито з берегів Дніпра на Херсонщині. Чого тільки там не було - протидиверсійні засоби мінування, протичовнові тощо. Деякі з цих зразків навіть дісталися одеського узбережжя. Наприклад, якірні річкові міни, які мають позитивну плавучість і можуть дрейфувати доволі далеко.

Однак для росіян на цій косі ситуація теж не з проста - ми час від часу завдаємо їм втрат, і вони бояться нашого десанту, вважаючи, що ми можемо висадитися в будь-який момент і почати їх витісняти. Проте противникові не можна дозволити собі покинути ці позиції, адже саме вони забезпечують захист їхнього західного флангу.

Ну, й окремий біль - Кінбурнська коса - це унікальний заповідник, який росіяни, по суті, знищили війною. Відновлювати його доведеться десятиліттями. Якщо це взагалі вдасться - не факт, що червонокнижні тварини, птахи, що там мешкали раніше, повернуться. Не факт, що вони взагалі вижили у цьому пеклі...

Яким чином окупантам туди постачають провізію, озброєння?

Суходолом через Херсонщину. Саме на Кінбурнській косі доріг як таких немає. Вона розташована частково у Херсонської області, частково - у Миколаївський. Суходолом з'єднується саме з Херсонщиною, звідки заїхати туди можна дорогами загального користування, далі - польовими шляхами.

Тендрівська коса фактично є островом. Ми час від часу проводимо операції проти російських сил, які намагаються доставити туди вантажі (продовольство, зброю) або здійснюють ротацію своїх підрозділів.

Щодо Криму - яка там ситуація станом на зараз?

Крим у всіх сенсах для росіян, як вони самі кажуть, - сакральне місце. Вся їхня агресія проти України почалася саме з нього. Вони використовують півострів, як форпост у морі. Запускають звідти по материковій Україні "Шахеди", балістику, зокрема "Іскандери". Звісно, в першу чергу, по півдню. Найбільше страждає Одеса, тому що використовувати балістику по Херсону та Миколаєву немає сенсу: "Іскандер" - дороговартісна система, недешеві й самі ракети. Інша справа - Одещина, яка розташована далі, а час прильоту сюди балістичної ракети доволі маленький - 1,5-2 хвилини. Відреагувати вчасно іноді взагалі неможливо - банально добігти до бомбосховища потрібно кілька хвилин.

Отже, як ви можете помітити, для росіян Крим має стратегічне значення. Символічна цінність цього півострова для них також є надзвичайно високою, особливо щодо так званого Кримського мосту. Тому в Автономній Республіці Крим, напевно, рівень протиповітряної оборони значно перевищує такий в межах Росії, ймовірно, лише в Москві він може бути вищим. Ворожі сили остерігаються можливих спроб з нашого боку повернути Крим. Не випадково на пляжах вже вдруге (попередні були знищені) встановлюються спостережні пункти і оборонні лінії. Хоча вони чудово розуміють, що проведення окремої морської десантної операції не має сенсу. Це може бути тільки частиною більшого військового контингенту. Тобто спочатку нам потрібно буде подолати Дніпро... Але, незважаючи на це, вони продовжують чекати та готуватися.

Які кораблі Чорноморського флоту Росії все ще перебувають у Криму?

Досить значна кількість. Однак, якщо говорити про бойові судна, то ті, що залишилися в регіоні, не придатні до бою. Це великі десантні кораблі, що проходять ремонт, а також середній розвідувальний корабель "Іван Хурс", котрий зазнав пошкоджень (був атакований у 2024 році, - УНІАН) та інші подібні одиниці. Їхній стан та можливості роблять їх мішенями, які не викликають у нас жодного зацікавлення з точки зору вогневого ураження.

На півострові розташований значний контингент допоміжних суден та забезпечувального флоту, що належать до Чорноморського флоту Російської Федерації, проте вони не становлять серйозної загрози. У Криму залишаються численні катери протидиверсійної оборони, такі як "Грачьонок" та "Раптор", які виконують функції охорони бази. Протягом дня та ночі ці судна здійснюють зовнішні патрулювання, контролюючи ситуацію на випадок появи наших дронів чи диверсантів. Проте, знову ж таки, слід підкреслити, що це не бойові кораблі, і їхнє озброєння у вигляді кулеметів наразі не становить загрози для нас.

Які захоплюючі завдання стоять перед Силами оборони України в Криму?

На території Криму налічується безліч військових споруд, включаючи пункти постійного розташування військових частин, склади техніки та місця дислокації особового складу. Важливо зауважити, що з 2014 року Росія активно інвестувала в розвиток військової інфраструктури півострова. Вони навіть відновлювали занедбані об'єкти, які не функціонували з часів розпаду Радянського Союзу. Протягом цього часу, щонайменше до 2022 року, на Кримському півострові була створена значна військова інфраструктура.

Окупантам Крим здавався "непотоплювальним авіаносцем" через наявність п'яти військових аеродромів, де відбуваються зльоти і посадки. Не випадково росіяни вибрали цю територію: з неї вони здатні здійснювати операції по всій акваторії, як це робили раніше...

Для них півострів завжди був надзвичайно значущим "платформою". База у Новоросійську не надає тих переваг, які є у Криму. Моряки не раз висловлювали незадоволення тим, що вхід і вихід з цього російського порту є значно складнішими, ніж з Севастополя. Особливо це відчутно в жовтні, коли починаються шторми, що ускладнює навігацію до середини весни.

Чи відомо, які основні труднощі переживають окупанти в Криму?

Проблем вистачає. Вони почалися одразу у 2014 році, а зараз лише посилилися. Це нестача пального, й нестача води - чергове посушливе літо далі робить свою справу. В екологічному сенсі окупанти продовжують варварську експлуатацію Криму (бо викачувати воду - варварство) й це призводить до того, що солончаки підіймаються... (Зараз у Криму пропагують буріння свердловин, що, на думку науковців, призведе до засоленості землі, бо вода, яка видобувається з глибин, тягне за собою мінеральні солі, - УНІАН).Звісно, у майбутньому це матиме серйозні екологічні наслідки. Фактично окупанти просто перетворюють Крим на ту пустелю, якою він був до того, як за нього взялися українці.

Нещодавно з'явилися відомості про те, що російські війська знову почали використовувати залізничну лінію через Кримський міст для перевезення військових вантажів. Це сталося через труднощі з залізничним сполученням на інших окупованих територіях України. Чи є інформація про те, які саме вантажі були перевезені на півострів?

Ми не в змозі ствердити, що через міст курсують потяги з бронетехнікою чи паливом. Проте ворог усвідомлює, що використання споруди після серйозних пошкоджень в такому режимі є ризикованим, адже конструкція може не витримати навантаження (за інформацією УНІАН).

Отже, у російських військових виникли серйозні проблеми з логістикою. Вони витратили багато часу на розбудову залізничної лінії від Ростова до Джанкоя, яка проходить через південні окуповані території України, зокрема Запорізьку, Донецьку та Херсонську області. Саме з цим логістичним маршрутом виникли труднощі — наразі залізниця не працює. Я вже заздалегідь попереджав про можливі проблеми, коли її ще будували. Існує один значний мінус для окупантів, який обертається на плюс для нас — це близькість залізничної лінії до зони бойових дій. Вона розташована значно ближче, ніж Кримський міст, що спрощує завдання ураження цілей. Як ми можемо бачити, це вже сталося і, ймовірно, буде відбуватися й надалі.

Як вони захищають Крим, зокрема, міст?

Кримський канал насправді заблокований, оскільки окупаційні сили встановили як бонові, так і баржові загородження — все максимально закрито. Метод, яким востаннє було пошкоджено міст, досі залишається загадкою для багатьох (в червні цього року СБУ активувала понад тонну вибухівки, встановленої під водою, що призвело до пошкодження однієї з опор, - УНІАН). Російські війська дуже серйозно підійшли до забезпечення безпеки цього стратегічного об'єкта, і знайти там хоч якусь вразливу точку для здійснення вибуху — це справжнє мистецтво і планування. Уявіть, що окупанти протягом тривалого часу затоплювали в акваторії різні об'єкти, аби унеможливити подібні дії. Берегова охорона ФСБ постійно контролює цю зону, уважно відстежуючи підводну ситуацію. Перетнути сухопутну межу і потрапити на міст без перевірки неможливо — навіть самі росіяни не раз скаржилися, що доступ до нього нагадує перетворення на прикордонний контроль. Повітряний простір над цією локацією також надійно захищений. За цим ведеться ретельний моніторинг, і, мабуть, саме це є єдиною причиною, чому ця споруда все ще залишається на місці.

Військові бази так само прикривають загородженнями, ППО і, звісно, є катери, які патрулюють входи до бухт. У першу чергу, до Севастопольської, щоб уникнути можливих "сюрпризів" з нашого боку.

Яким чином російські війська здійснюють повітряну маскування?

Чим завгодно: від дронів і до авіації оперативно-тактичного рівня. Тобто є безпілотники, які ведуть розвідку, є ударні дрони, які, крім розвідки, можуть завдавати ударів. Це "Форпост", "Оріон" та іранський Mohajer-6... У повітрі можна побачити весь авіапарк московщини - від усіх моделей гелікоптерів до представників "сімейства" конструкторського бюро Сухого. Навіть Су-57 (російський винищувач 5-го покоління, - УНІАН) періодично з'являвся у супроводі інших літаків... Тому тут ми можемо лише покладатися на наших колег з Повітряних Сил...

Хоча Військово-морські сили (ВМС) є складовою частиною системи протиповітряної оборони, їх роль особливо важлива в контексті Одеси. Ворог атакує дронами з боку Чорного моря, і робить це не випадково – відбивати напади з води значно складніше. Якщо на суші можна застосувати мобільні групи на пікапах, то на морі наші можливості обмежені лише кораблями та катерами. Саме ми стаємо першими, хто протистоїть цим загрозам. Схожа ситуація спостерігається й на Київщині, де дивізіони нашої річкової флотилії активно відбивають удари дронів-камікадзе, які рухаються вздовж річки Дніпро – таку тактику вони також періодично використовують.

Складно ще й тому, що на воді хитавиця?

Так. Але у будь-якому разі вибору ми не маємо, бо Одеса закінчується урізом води - тут розпочинається наше Чорне море. Щоб максимально убезпечити місто від уламків, ми маємо відбивати усі атаки в морі. Що ми й робимо.

Чи можна казати, що атаки Сил оборони по об'єктах ППО противника, полігонах, які розташовані, зокрема, в окупованому Криму, це розчищення шляху для інших задач? Можливо, до знищення Кримського мосту?

Якщо ви прагнете вплинути на противника на його території або на своїй, яка перебуває під окупацією, першочерговим завданням є усунення всіх перешкод. Це створить умови для здобуття переваги в повітрі, що, в свою чергу, забезпечить перевагу і на землі. Для досягнення такої переваги необхідно знешкодити ворожі засоби протиповітряної оборони, отже, їх знищення стає першочерговою метою, з якої починається реалізація всіх інших стратегій.

Було багато розмов про те, що, якщо Крим буде звільнений, російські військові можуть зазнати серйозних втрат. Як ви вважаєте, чи є підстави вважати, що це може статися?

Деякі аналітики так вважають, і в цьому є сенс. Тому що звільнення Криму може мати серйозний ідеологічний вплив, стратегічний і тактичний. Дуже важливо, коли ви забираєте у ворога великий аванпост, який йому дозволяє впливати на театр бойових дій, або втілювати свої плани в певній частині морської акваторії. Крим - це своєрідний ключик, який може стати "консервним ключем" для російської "імперії".