Нажмите "Enter", чтобы перейти к контенту

Вирок по смертельній ДТП 2013 року за участі п’яного прокурора ГПУ Ніщенко

У 2013 році прокурор Генпрокуратури Борис Ніщенко у стані сп’яніння збив машиною на смерть 33-річного мотоцикліста Богдана Гапонюка. Ніщенко зник з місця події і продовжував працювати у ГПУ, уникаючи покарання, поки зусиллями його родини і друзів не вдалося активізувати розслідування, незважаючи на знищення доказів і протидію самих правоохоронців. Про це повідомляє Судовий Репортер.

8 грудня 2020 року, тобто через 7 років після події, суд виніс Ніщенку обвинувальний вирок.

За кілька днів на Youtube з’явилося відео виступу адвоката потерпілих Володимира Вака.

 «Однією з потерпілих є Катерина Ж. 10 днів тому її сину Данилу Г. виповнилося 7 років. У Данила є любимі мама, брат, дідусь. Але в нього немає батька. Його батько загинув 8 жовтня 2013 року в страшній дорожньо-транспортній пригоді за півтора місяці до народження самого Данила.

З точки зору обвинувачення, винна у смерті Гапонюка Богдана є особа, яка перебуває на лаві підсудних, – Ніщенко Борис Миколайович, старший радник юстиції, на той момент працівник Генеральної прокуратури, почесний працівник прокуратури.

Відповідно до обвинувального акту, Ніщенко, керуючи автомобілем Ауді А8, на проспекті Лобановського міста Києва грубо порушив правила дорожнього руху. Він перетнув двійну суцільну лінію і виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з мотоциклістом Гапонюком Богданом, який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці катастрофи. Винуватець з місця події зник, його автомобіль пропав назавжди. Щонайменше, якщо вірити матеріалам справи, то цей автомобіль ніхто ніколи і ніде більше не бачив.
Обвинувачений Ніщенко в судовому засіданні своєї вини не визнав та пояснив, що злочину він не вчиняв. 8 жовтня 2013 року в момент трагедії він перебував зовсім поруч в кафе «Китайська кухня», де зі своїм рідним братом святкував День юриста. Його машина Ауді А8 була припаркована біля даного закладу. Коли він виходив з кафе, то бачив наслідки ДТП, але самі обставини аварії йому невідомі. Оскільки в його сім’ї є традиція кожні три роки купувати новий автомобіль, то автомобіль Ауді А8 він продав 13 жовтня особі, яка чисто випадково на той момент перебувала в розшуку. Продав шляхом обміну 20 тисяч доларів США на технічний паспорт та ключ від автомобіля Ауді, будь-яке юридичне оформлення договору не вчиняв. Для підтвердження його версії за його клопотанням були допитані його брат (працівник київської міської прокуратури), його дружина (діючий адвокат). Отака стисла фабула даної справи.

Оскільки Ніщенко своєї вини не визнав, то головне питання, яке постане перед Вами, Ваша честь, коли будете в нарадчій кімнаті, чи змогла сторона обвинувачення довести вину старшого радника юстиції, керуючись критерієм, на який зараз так любить посилатись наш Верховний суд, – критерієм доведення вини поза розумним сумнівом. Тобто чи є ще яке-небудь пояснення подій, які мали місце 8 жовтня 2013 року, крім того,що смертельна ДТП вчинена саме Ніщенком.

Я впевнений на 100%, що цей тяжкий злочин вчинив саме Ніщенко Борис Миколайович. Саме Ніщенко винен у смерті 33-річного Богдана Гапонюка. Така впевненість базується на тих доказах, які Вам надав у судовому засіданні прокурор. І така впевненість стає ще сильнішою, коли ми починаємо аналізувати, які квазідокази надав суду сам обвинувачений.

Почну з головного доказу обвинувачення. На місці пригоди вилучені деталі автомобіля Ауді, які відокремились під час ДТП. Зокрема, фрагмент протитуманної фари Ауді А8 та права решітка правого бампера з, Ваша честь, відповідними маркуваннями. Ауді А8 – машина преміум-класу. На той момент автомобілів з такою комплектацією було на весь Київ зареєстровано не більше 50 одиниць. Кожна деталька Ауді А8 має своє індивідуальне маркування. Це німці, Ваша честь. Всі запчастинки, детальки приходять на завод в один день і в той же день вони встановлюються на автомобілі. В Німеччині запчастинки не припадають пилом на складах…

З довідки від 17.06.2016 року, виданої концерном «Порше Україна» вбачається, цитую: «Вилучені на місці ДТП фграгменти запчастин автомобіля, відповідно до їхнього маркувального позначення належать Ауді А8 з  VIN-кодом, яким користувався Ніщенко Б.М.». По своїй вірогідності та юридичній переконливості це, Ваша честь, майже результат аналізу ДНК. Свідок Терещенко, який склав дану довідку, в судовому засіданні професійно роз’яснив, що користувався спеціальною базою запчастин до автомобіля Ауді А8 і може категорично стверджувати, що саме вилучені на місці пригоди запчастини автомобіля складали єдине ціле з Ауді А8, яким керував Ніщенко у 2013 році. Обвинувачений, як не старався, не зміг посіяти недовіру до показань цього свідка.

Крім того, в судовому засіданні допитаний свідок Тетерушко, водій бетоновозу, який в той трагічний день їхав позаду Ауді та на власні очі бачив, як автомобіль Ауді перетнув суцільну лінію, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з мотоциклом. Найголовніше, що цей свідок запам’ятав цифри номера автомобіля-порушника. Номер складався з трьох нулів і однієї шістки. В довідці, яка представлена в судовому засіданні прокурором, зазначається, що на території України на той час знаходився єдиний автомобіль Ауді А8 з такою комбінацією цифр номера. І цей єдиний автомобіль перебував у користуванні саме Ніщенка. Будь-яких доказів, які б могли викликти сумніви в правдивості показань свідка Тетерушка сторона захисту не надала.

З моєї адвокатської точки зору та з точки зору чисельних постанов Верховного суду, цього достатньо, аби поза розумними сумнівами вважати вину Ніщенка доведеною.

Але є ще певна кількість побічних доказів, які хоч кожен окремо взятий підтверджує винуватість Ніщенка, або взяті разом і належним чином оцінені свідчать про одне: Ніщенко Б.М. – злочинець, на його прокурорській совісті життя молодого хлопця.

Автомобіль порушника після зіткнення зупинився біля мийки… куди він власне і повертав у порушення правил дорожнього руху. Саме на цій мийці майже кожен день бачили автомобіль Ніщенка. Господарі саме даної мийки перебували у дружніх стосунках як з Ніщенком, так і з його братом. Саме власнику цієї мийки… пізно ввечері, одразу після ДТП, та всю наступну ніч постійно дзвонили брати Ніщенки. Саме після перших дзвінків Ніщенка… [власник мийки] Р-ко одразу приїхав на мийку, побув там 5 хвилин і уїхав. По його версії, він проїхав пів Києва, щоб в 11 годині ночі забрати пляшку віскі з мийки, яка йому терміново понадобилася. Я разом з потерпілими вважаю, що в 11 ночі у зв’язку з приїздом Р-ка на мийку одразу перестали працювати відеокамери, які записали момент ДТП і на яких було видно, як особа винна в трагедії боягузливо покинула місце пригоди. Саме тому Р-ко за вечір і всю ніч отримував більше дзвінків від братів Ніщенків, ніж отримував їх за цілі місяці. Моя теза щодо можливих незаконних дій Р-ка з вилучення записів відеокамери є припущенням, але ці припущення ґрунтуються на матеріалах справи і здоровому глузді.

Брати Ніщенки взагалі не пояснили, чому, перебуваючи в стані сп’яніння, після святкування Дня юриста, всю ніч дзвонили одній і тій же особі чоловічої статі, а потім ще в 3 години ночі двічі протягом тривалого часу спілкувались один з одним. Чому два супер досвідчених працівники прокуратури із загальним стажем майже 50 років практичної роботи не змогли придумати будь-яку нормальну версію, яка б хоч якимось логічним шляхом пояснювала, чому вони в ніч майже 20 разів зідзвонювались із хазяїном мийки?! А тому що, Ваша честь, надати будь-яке інше логічне пояснення нічній телефонній вакханалії між братами Ніщенками та господарем мийки Р-ком неможливо. Існує єдина логічна версія їх дій. Злочинець Ніщенко разом зі своїм братом, разом з хазяїном мийки панікують, забувши ази телефонної конспірації, всіма можливими шляхами намагались знищити сліди тяжкого злочину.

Якби Ніщенко надав органу досудового слідства свій автомобіль, то шляхом його огляду та проведенням нескладних трасологічних досліджень можна було з упевненістю сказати, що Борис Миколайович не є злочинцем по даній справі. Але автомобіля нема, Ваша честь. Він зник наче потрапив у бермудський трикутник.

Так збіглось, що Ніщенко, якщо вірити його показанням і показанням його брата та дружини, чисто випадково вирішив продати свою Ауді А8, яку раніше продавати і не збирався.

8 жовтня 2013 року він побачив страшну ДТП, а вже 13 жовтня, тобто через 5 днів, вирішив відчужити свою кохану преміум-класу. В цей день Ніщенко разом з братом поїхали на авторинок дізнатись ринкову вартість автомобіля, але їхньому везінню не було меж. Чисто випадково на машину бізнес-класу звернув увагу невідомий чоловік, який, напевно, володіє надздібностями і по виразу обличчя Бориса зрозумів, що той хоче продати свій автомобіль. Проголосував, зупинив машину, запитав чи продається та відчайдушно сміливо сів з величезною сумою коштів до салону, де перебували двоє незнайомих кремезних чоловіків. Проїхавши аж 5 кілометрів на цій автівці цей відчайдуха перейшов до твердого переконання, що машину треба брать. При цьому покупець не став перевіряти ні технічний стан автомобіля, ні систему угону, ні наявність чи відсутність накладеного арешту. Мабуть, 20 тисяч доларів – це для нього не гроші. Він навіть не взяв довіреності від Ніщенка, якого він збагатив на $20 тисяч і який, до речі, забув відобразити цю суму в своїй прокурорській декларації. Покупець лише передав копію паспорта свого брата, на якого треба було оформити автомобіль. Потім виявилося, що цей брат на той момент більше року перебуває в розшуку як особа, яка вчинила на території України особливо тяжкий злочин. Тобто нам з усією серйозністю підсувають версію що дорогий преміум-класу автомобіль продавався особі, яка на сьогоднішній день перебуває в розшуку і по факту придбання цього автомобіля могла б на ньому їздити виключно по коридорах слідчого ізолятора.

Невже Ніщенко сподівається, що хтось повірить в це безглуздя?! Особливо рахуючи наявну у справі інформацію, щодо деталізації переговорів за телефонними номерами Ніщенка та наближених до нього осіб. Так, Ніщенко О. (брат обвинуваченого) в судовому засіданні під присягою повідомив, що 13 жовтня 2013 ранком він зідзвонився зі своїм братом Борисом, щоб разом поїхати на авторинок. Борис підтвердив показання брата. Але в першій половині дня, Ваша честь, 13 жовтня 2013 року між братами Ніщенками не було ні єдиного телефонного з’єднання. Перше з’єднання було аж у 18 год.31 хв.

Зі слів обвинуваченого, він в 9 ранку перебував на авторинку Столичного шосе. Але його телефон-зрадник в цей час висвічується в Жулянах

Після продажу машини, приїхавши додому… брати Ніщенки та К-ць Ольга сіли за стіл і відсвяткували продаж Ауді. Це зі слів брата і дружини обвинуваченого. Але коли Ніщенки нібито пристрасно смакували їжею в Києві, то телефон Бориса автономно від нього аж розривався від дзвінків в Житомирській області… Нестиковки між показаннями сімейства Ніщенків та матеріалами справи можна ще перераховувати і перераховувати.

До речі, згадаємо ситуацію під час судового засідання, коли ми, відповідно до статті 96 КПК, з’ясовували достовірність показань братів Ніщенків. Вияснилось, що їхні показання неправдиві, не відповідають ні логіці, ні здоровому глузду. Борис Миколайович під час перехресного допиту виявив, що 15 жовтня 2015 року… дав завідомо неправдиві показання слідчому поліції, коли повідомив, що 8 жовтня 2013 року в 21.40 перебував біля Генеральної прокуратури, хоча насправді, по його версії, відпочивав в цей час в кафе «Китайська кухня». Пояснення більш ніж серйозні та логічні. Цитую: «Боявся, що його притягнуть до дисциплінарної відповідальності за вживання спиртних напоїв». Хоча відповідальності за вживання водки та віскі поза робочим місцем і поза робочим часом не існує. В нас не сухий закон, не закони шаріату. Його брат, О., працівник Київської міської прокуратури, пояснюючи суперечливість своїх показань, також особливо не заморочувався та видав супер оригінальну версію, що дати неправдиві показання йому порадив слідчий Генеральної прокуратури, який його допитував. Оскільки у противному випадку могли запідозрити, що за кермом Ауді А8 під час ДТП був саме він, а не його брат. Логіка відпочиває. Таку логіку треба відправляти на фронт. Вона вбиває. Но саме головне, Ваша честь, брати Ніщенки в судовому засіданні під час перехресного допиту, не паленіючи від сорому і не позичаючи у Сірка очі, визнали, що заради своїх шкурних інтересів вони здатні брехати, навіть перебуваючи під присягою. Вірити їх показанням не можна! Їх показання – пустий звук.

Тепер кілька слів щодо цивільного позову, Ваша честь. На початку свого виступу я вже казав про ту страшну трагедію, яка прийшла в сім’ю Гапонюків 8 жовтня 2013 року. Але розмір цієї трагедії значно збільшився, коли батьки, дружина, брат, діти загиблого Богдана бачили, як старший радник юстиції кожен день ходить на роботу в Генеральну прокуратуру, радіє життю, навіть отримує звання – почесний працівник прокуратури. А слідство нічого-нічого не робить, щоб довести вину злочинця у прокурорських погонах. Не вчиняються навіть елементарніші речі – не встановлюються особи, які працювали в кафе у день трагедії, та могли підтвердити або спростувати алібі обвинуваченого, не вилучається відео з камер спостереження біля Генеральної прокуратури та по проспекту Лобановського, де, по логіці, відповідно до показань Ніщенка, повинна була фігурувати його абсолютно неушкоджена Ауді в період 9,10,11 та 12 жовтня 2013 року.

Два місяці, Ваша честь, два місяці прокуратура не могла погодити доступ до телефонних з’єднань Ніщенка та його родини в день трагедії. А водія бетоновоза, автомобіль якого чудово видно на відео ДТП, знайшла не наша доблесна поліція, а друзі загиблого. Лише втручання самого генерального прокурора сприяло тому, що справа нарешті зрушила з мертвої точки. Та й що казати, якщо в квартирі, де мешкає обвинувачений зі своєю сім’єю, під час обшуку 11 серпня 2016 року була вилучена записка, з якої вбачається, що орган досудового слідства підло зливав всю інформацію про оперативно-розшукові дії по даній справі. Цитую, Ваша честь: «Записка Борису Ніщенку від люблячої дружини. Телефонував старший оперуполномоченный Алексей. Оперу дано задание отследить все телефонные звонки, связанные с Борисом Николаевичем и Р-ком». Ця записка – це процесуальне і моральне дно окремих працівників пореформованої поліції та прокуратури.

7 років і майже 2 місяці – довше, ніж тривала Друга світова війна, родина Гапонюків чекала та як могла боролась за настання справедливості. 7 років без любимого сина, чоловіка, брата, батька і з непокараним Ніщенком. Вони винесли на своїх плечах страшне моральне покарання, якого, Ваша честь, не заслуговували.

Тепер, сподіваюсь, їм стане трохи легше. Тепер нарешті прийшла черга нести відповідальність реально винній особі, яка намагалась 7 років уникнути заслуженого покарання, прикриваючись прокурорським посвідченням. І по закону, і по справедливості це покарання має бути більше ніж 7 років, які пережили, мов у страшному сні, родичі загиблого.

Я прошу засудити Ніщенка Бориса Миколайовича до 8 років позбавлення волі. Я прошу взяти Ніщенка Бориса Миколайовича під варту в залі суду. Прошу задовольнити цивільний позов у повному обсязі, Ваша честь».

8 грудня 2020 суддя Голосіївського суду Валігура призначив 6 років в’язниці. Повністю задовольнив вимоги матеріальної і моральної шкоди – 1,78 млн грн і 1 млн грн відповідно. Ніщенка одразу взяли під варту.

(с) Судовий Репортер

ВІДЕО СМЕРТЕЛЬНОЇ ДТП (сама аварія на 1.20)

  

 

Mission News Theme by Compete Themes.