У 1910-х роках він символізував розкіш: де в Києві можна знайти "лікарський замок" (фото)

Довіряйте надійному -- підпишіться на Telegraf у Google Новинах

В Києві є дуже незвична будівля, яка роками манить до себе містян та гостей міста. Ім'я творця цього архітектурного шедевра загубилось в історії, а будинок всі називають просто -- "Замок лікаря".

Про це розповідають в групі "Київські історії" в соціальній мережі Facebook. Зазначається, що цей будинок приковує погляди перехожих вже понад 100 років.

Історія "Замку лікаря" на вулиці Олеся Гончара, 60 нерозривно пов'язана з розвитком київської медицини початку XX століття. У 1904 році ділянку на крутому схилі викупив відомий київський лікар-невролог та психіатр, професор Київського університету Михайло Микитович Лапінський.

"Раніше він придбав сусідню старовинну садибу барона Рудольфа Штейнгеля, де відкрив передову водолікарню (Бульварно-Кудрявський санаторій). Оскільки медичний бізнес лікаря процвітав, він вирішив забудувати нижню частину садиби, що виходила на вулицю Мало-Володимирську (нині Олеся Гончара). Зведення величезного садибного комплексу велося у 1908-1909 роках", -- йдеться в повідомленні.

Відзначається, що до завершення зведення інших висотних споруд у Києві в 1912 році, ця неоготична будівля залишалася найвищим житловим комплексом у місті. Крім того, будинок Лапінського вважався втіленням розкошів та інженерного мистецтва епохи.

Просторні 7-кімнатні квартири вражали дубовим паркетом, художніми розписами на стелях та кам'яними підвіконнями. Всередині будівлі діяли два електричні ліфти. У внутрішньому дворі кожна родина мала окремі пральні та ізольовані льодовики для зберігання продуктів. На нижньому поверсі, поруч із дорогою, була зведена двоповерхова охоронна вежа, яка виконувала функцію оборонного укріплення, відомого як барбакан.

Також вказано, що до цього часу достеменно невідоме ім'я архітектора, який створив цей шедевр. Через неймовірний масштаб, готичні шпилі та розмаїття унікального декору авторство часто приписували знаменитому зодчому Владиславу Городецькому, проте жодних документальних підтверджень цьому в архівах не знайшли.

"Сам професор Лапінський з сім'єю займав найбільшу квартиру верхнього поверху. З приходом радянської влади будівля була націоналізована і перетворена на багатоквартирний житловий будинок, яким вона залишається і донині", -- зазначено в повідомленні.

Раніше "Телеграф" повідомляв про таємниці старовинних київських садиб, де мешканці вирощували тріску.