Портников: На справді, жодних переговорів між Україною та Росією не ведеться.

Москва переважно веде переговори з Вашингтоном, щоб уникнути санкцій і тиску, а не з метою досягнення угод з Києвом щодо завершення війни та встановлення миру.

Цю інформацію в ефірі телеканалу Еспресо озвучив журналіст Віталій Портников.

За його словами, продовження бойових дій свідчить про відсутність реального переговорного процесу між Україною та Росією. Портников наголошує: під час війни сторони можуть обговорювати передусім припинення вогню. Натомість спроби домовлятися про загальну формулу миру без зупинення бойових дій він не вважає повноцінними переговорами.

"В реальності жодні переговори не проводяться. Єдині дискусії, що можуть мати місце під час війни, стосуються лише питання припинення вогню," -- наголосив журналіст.

Портников окремо акцентував увагу на впливі Сполучених Штатів у діалозі з Кремлем. Він висловив сумнів щодо можливостей Вашингтона забезпечити Україні ефективні гарантії безпеки, оскільки для цього США мали б бути готовими до реального конфлікту з Росією у разі нового вторгнення. Тим часом журналіст зазначив, що американська сторона не демонструє навіть готовності до таких кроків, як надання Україні дозволу на використання власної зброї для атак на російські об'єкти.

За словами Портникова, Москва має інтерес у веденні переговорів прямо з Сполученими Штатами, оскільки хоче підтримувати економічні зв'язки та уникнути жорсткішого санкційного тиску. Таким чином, сама участь США у діалозі з Росією не є достатньою підставою для висновку, що обидві сторони намагаються знайти рішення для припинення війни в Україні.

"Сьогодні цей посередник фактично використовується для того, щоб уникнути накладення санкцій на Росію та зменшити тиск на країну," -- підкреслив Портников.

Журналіст також нагадав про зернову угоду, до якої були залучені Туреччина та ООН. За його оцінкою, тоді Москва домовлялася насамперед із посередниками, а не безпосередньо з Україною, і згодом вийшла з домовленостей.

Портников підкреслив, що слід аналізувати участь Вашингтона в переговорах, спираючись на конкретні зобов'язання, які США готові виконати, а не лише на наявність контактів з Кремлем.