Чи визнає Україна Волинську трагедію: директор УІНП Алфьоров дав відповідь полякам.

Україна визнала Волинську трагедію, і це підтверджується пошуками останків поляків, які втратили життя в цій жахливій події.

Цю інформацію озвучив Олександр Алфьоров, керівник Українського інституту національної пам'яті (УІНП), під час розмови з Польським агентством преси (PAP).

Польські медіа висловили критику на адресу керівника УІНП, стверджуючи, що Україна нібито не визнає Волинську трагедію.

"На мою думку, ці обвинувачення є безпідставними. Діалог серед істориків продовжується, і за останні півтора року ми спостерігаємо найбільший прогрес у сфері пошукових та ексгумаційних досліджень в порівнянні з минулими роками. Це є прямим підтвердженням того, що українська сторона визнає Волинську трагедію," - зазначив Алфьоров.

За його словами, дозволи на проведення ексгумацій надалі видаватимуться. Алфьоров нагадав полякам, що протягом останніх півтора року у сфері пошуку та дослідження місць поховань було досягнуто найбільшого прогресу за багато років.

Однак, він уточнив, що Україна розглядає Волинську трагедію в ширших хронологічних рамках -- з 1939 по 1947 рік, "коли йдеться про період Другої світової війни, тиск комуністичних режимів та виникнення цих негативних, трагічних явищ, які існували між цивільним населенням та організованими збройними силами".

"Звісно, ми також вшановуємо пам'ять жертв Катинського розстрілу, жертв операції "Вісла" та жертв Волинської трагедії 1943 року та всіх її наступних епізодів, коли наші два народи, позбавлені власної державності, боролися за свої права під багнетами нацистського та комуністичного режимів", -- зазначив голова УІНП.

Також Алфьорова запитали, яка його думка щодо УПА і постаті Степана Бандери. У відповілдь глава УІНП наголосив, що питання історії мають залишатися сферою роботи професійних істориків, а не політичних дискусій.

Згадуючи про УПА, польські журналісти агентства РАР, як і більшість поляків, часто ігнорують той факт, що польська Армія Крайова та її керівники, на честь яких в Польщі названі вулиці і встановлені пам'ятники, були причетні до вбивств беззахисних українців на Закерзонні під час Другої світової війни.

Раніше президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити президента України ордена Білого Орла через указ Володимира Зеленського про найменування підрозділу Збройних сил на честь "Героїв УПА".

У відповідь Зеленський відправив до Польщі орден Білого Орла "Новою поштою".

Відносини між Києвом і Варшавою в останні тижні перебувають у глибокій кризі. У Польщі вже чітко кажуть, що не пустять Україну до ЄС, якщо ми не відмовимося від вшанування діячів ОУН та УПА.

Чому Польща має упереджене ставлення до подій, що відбулися на Волині в 1943 році?

Нагадаємо, що 11 липня в Польщі вшановують День пам'яті жертв Волинської трагедії, яку називають "волинською різаниною".

Трагічний конфлікт на Волині 1943 року, до розпалювання якого зокрема можуть бути причетні радянські диверсанти, польські історики і політики розглядають окремо від решти подій Другої світової і передвоєнного періоду.

Зокрема, говорячи про визнання провини українцями, Польща не згадує про польсько-українську війну 1918-19 років, передвоєнну пацифікацію українців, напади на українські села на Холмщині та Надсянні 1941-1944 років.

Напади тривали й у 1945 році, поки українське населення Холмщини, Підляшшя, Надсяння та Лемківщини не було виселене до УРСР. Ті ж небагато українців, які залишилися, були депортовані до західних областей Польщі в 1947 році в рамках операції "Вісла".

Згідно з думкою деяких українських істориків, атаки на польські населені пункти могли здійснюватися також і підрозділами НКВС, які були замасковані під воїнів УПА.