За три місяці будівництва дамб виникають серйозні питання: інженер роз'яснила, чи здатні мости Києва витримати атаки безпілотників.
Перед зимовим сезоном 2026-2027 років багато українців відчувають страх перед різними викликами: відключеннями електроенергії, ударами по мостах, підвищенням цін та можливістю втрати роботи. Згідно з унікальним опитуванням читачів Фокусу, 43% респондентів відповіли на запитання, що їх найбільше турбує напередодні зими, вибравши варіант "Все з вищезазначеного".
Окремо люди називали відключення електроенергії (16%), масовані атаки Росії (16%), проблеми з опаленням (9%), перебої з водопостачанням (3%), зростання цін (4%) і сильні морози (2%).
Мости Києва: чи витримають удари дронів
Після низки російських обстрілів Південного, Північного, Дарницького мостів та мосту "Метро", столиця опинилася в умовах транспортних заторів і обмежень руху під час повітряних тривог. Інженер-транспортник Анна Мінюкова пояснила, що київські мости не були спроектовані для витримування ударів "шахедів" чи ракет, однак закладений у проєкт запас міцності все ще допомагає місту.
"Визначити його витривалість в термінах 'міст витримає ще певну кількість ударів' неможливо. Для кожного конкретного випадку необхідно аналізувати, які саме частини конструкції зазнали пошкоджень і в якій мірі їхні характеристики змінилися", -- підкреслила експертка.
За словами інженера, найбільше від ракетних та дронових атак страждають дорожнє покриття та монолітна плита проїзної частини, які вдається відремонтувати досить швидко. Проте виведення з ладу несучих елементів є значно складнішим завданням, і не кожне пошкодження призводить до автоматичного закриття мосту. Можливі різні варіанти реагування, такі як обмеження руху по певних смугах або встановлення лімітів на швидкість і вагу транспорту.
Дамби за три місяці -- нереально
Ініціативу міністра відновлення та інфраструктури Миколи Калашника щодо зведення насипних дамб та понтонних мостів через Дніпро протягом трьох місяців Мінюкова вважає нереалістичною. Вона зазначає, що для реалізації такого проекту необхідно отримати ухвалу урядовців, узгодити дії кількох міністерств, визначити кількість переправ та джерела фінансування, а на сьогодні конкретний план дій ще не розроблений.
У Києві глибина річки Дніпро коливається від 10 до 12 метрів, а в окремих ділянках досягає 15-18 метрів. Крім цього, льодохід, посилення течії та інші атмосферні явища вимагають вжиття додаткових заходів, зокрема, щонайменше встановлення льодорізів. Ураження дронів або ракетами тимчасових конструкцій призведе до серйозніших наслідків у порівнянні з атаками на звичайні мости.
"Імовірність одночасного виходу з ладу всіх мостів є вкрай незначною. Таким чином, будівництво понтонних мостів та дамб не є терміново необхідним. Найважливішим завданням має залишатися протиповітряна оборона, адже це єдиний ефективний спосіб захисту діючих об'єктів критичної інфраструктури", -- підкреслила Мінюкова.
Ідею тунелю під Дніпром як резервного маршруту вона також оцінила скептично: це довгостроковий проєкт, який активно розглядали ще у 2022 році, і на його реалізацію піде не один рік і не один мільярд гривень.
Пальне: дефіциту немає
Експерт у сфері енергетики Геннадій Рябцев, який обіймає посаду директора спеціальних проєктів у науково-технічному центрі "Психея", стверджує, що дані про значний дефіцит пального є перебільшеними. Хоча існують певні труднощі, їхній масштаб незначний, а транспортні проблеми в столиці слід розглядати як тимчасові або локальні.
Бензовоз може просто застрягти в заторі й не доїхати вчасно до конкретної АЗС, тому на окремій заправці тимчасово не буде певного виду пального. Ситуативний дефіцит можливий і через пошкодження АЗС -- ідеться, зокрема, про окремі райони Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей. В абсолютній більшості регіонів проблем із заправкою немає, коли немає повітряної тривоги.
Які дії можуть вжити кияни?
У зв'язку з частими тривогами та закриттям мостів, мешканці лівобережної частини міста змушені адаптувати свій звичний розклад. Київська жителька Наталя, яка проживає на лівому березі та працює в Солом'янському районі, поділилася з "Фокусом", що тепер вона починає свій день о 5 ранку і користується міською електричкою, яка курсує по кільцевій лінії. Зараз їй доводиться чекати наступний поїзд близько години, оскільки графік став більш розтягнутим.
Інша мешканка, Ольга, зазначає, що внаслідок від'їзду частини населення, шлях від Лівобережної до Бессарабки нині займає 15-20 хвилин, а раніше він тривав більше години — звісно, за умови, що немає тривог. Експерти рекомендують враховувати більше часу для подорожі, слідкувати за розкладом тривог та мати альтернативний маршрут для громадського транспорту.
Раніше портал Знай інформував, що вартість пального сприяє зростанню цін: які товари восени підвищуються в ціні найшвидше.
Наш портал також повідомляв, що світло буде відключатися на термін від 6 до 11 годин щодня: графіки відключень були оновлені.
