Готи тут абсолютно не при чому: так наших бабусь величали "ґотками" українською мовою.

Покладайтеся на перевірене – підпишіться на Telegraf у Google Новинах.

Жінки, які представляють субкультуру, що цінує темну естетику, або ж представниці давньогерманських традицій, не мають жодного зв'язку з українським терміном "ґотка". Ще століття тому в Україні цим словом позначали самку одного з поширених птахів.

У "Словнику української мови", виданому під редакцією Бориса Грінченка в Києві між 1907 і 1909 роками, вказується: "Ґо́тка — це самка глухаря, або ж глухого тетерева". Глухар, відомий також як глушець білодзьобий, є одним із найбільших птахів України і займає перше місце серед лісових птахів. Раніше самця цього виду називали "Ґо́тур".

Побачивши поряд самця і самицю цього птаха, ви можете навіть не запідозрити, що вони належать до одного й того ж виду. У цих птахів самці і самки не лише різняться за розмірами, але й мають зовсім різне забарвлення.

Ґотур, або ж самець глушиця, може важити до шести кілограмів, хоча здебільшого -- чотири. В нього темне оперення з металевим зеленим відблиском, яскраво червоні "брови" та білий дзьоб. Натомість ґотка важить усього два кілограми та має рябеньке забарвлення, здебільшого буре, з білими плямами та смугами. Таке забарвлення потрібне, аби її не помітили хижаки під час висиджування яєць. Цей вид птахів занесений до Червоної книги України.

Цікавий факт -- назву глухар або ж глушець птах отримав через свою поведінку у шлюбний період. Під час токування птах настільки захоплюється процесом, що на деякий час втрачає слух і не чує нічого довкола.

Раніше "Телеграф" інформував про значення діалектного висловлювання "шаміль шаміль", що фігурує в літературних творах. Зокрема, цей вираз вживав Остап Вишня.