Лев Скоп був удостоєний Ордену святого Миколая за свою відданість вірі, мистецтву та служінню Україні.

Митрополит Київський і всієї України Епіфаній вручив нагороду відомому українському іконописцю, митцеві та волонтеру Леву Скопу.

Лев Скоп — це особистість, для якої мистецтво стало не лише способом самовираження, а й важливим шляхом служіння Україні та її захисникам. З 2014 року художник активно займається волонтерством, надаючи підтримку українським військовим не лише на відстані. Він особисто вирушає на передову, зустрічається з героями, привозить їм необхідні речі, а також дарує свої найкращі творіння — ікони, створені з вірою, любов'ю та молитвою.

Особливе місце у творчості митця посідають ікони на дошках з-під набоїв. Матеріал, який нагадує про жорстокість війни, у руках художника перетворюється на основу для священних образів. У цих роботах -- промовиста символіка: там, де ще недавно була зброя, з'являється образ, перед яким можна помолитися, попросити захисту, знайти душевну опору й надію.

Ці ікони, які створює Лев Скоп, становлять особливий дар для українських військових. Для багатьох із них це не лише естетичний витвір, а й святий символ, що нагадує про рідну землю, сім'ю та цінності, за які вони захищають Україну.

Історія Лева Скопа -- це історія про те, як мистецтво виходить за межі майстерні й вирушає туди, де його найбільше потребують. Його ікони народжуються на матеріалі, що зберігає пам'ять про війну, але несуть зовсім інший зміст -- віру, життя, надію та любов. І, можливо, саме в цьому полягає особлива сила цих робіт: перетворювати сліди війни на символи духовної незламності українського воїна.. Не раз хлопці розповідали, як виходили живими з поля бою, бо перед собою несли ікону, написану Скопом.

Нагороди, якими Лева Скопа удостоїв Митрополит Київський і всієї України Епіфаній — Орден Чудотворця Миколая, золотий хрест та грамота — свідчать про визнання його зусиль та служіння.

— Ця престижна нагорода стала для мене приємною несподіванкою, — поділився з журналісткою "ВЗ" іконописець. — Я постійно займаюся живописом, і для мене не має значення, для кого я створюю свої роботи. Чи це великі, чи маленькі ікони, які я відправляю на фронт нашим захисникам, чи образи для Пантеону пам’яті в селі Новошичі. Разом із цим, на фронті працює група православних капеланів з Київського патріархату, які не раз відвідували Пантеон, де проводили Службу Божу. Я також передавав їм ікони, які вони везли нашим воїнам. Крім того, я виготовив для них бойовий вівтарик, схожий на той, що знаходиться у Пантеоні, і з яким ми з отцем Василем Полянком їздимо на передову. Подібний вівтарик я також зробив для нашої "вісімдесятки" та церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові. Напевно, саме від капеланів дізнався про мене Митрополит Епіфаній. Мій син Михайло (також художник — Михайло Скоп) телефонував мені і повідомив: "Тату, для тебе є важлива нагорода, яку планують вручити особисто". Я, на жаль, відповів, що не зможу приїхати, оскільки зараз займаюся живописом і на початку листопада знову вирушаємо на схід.

Усвідомлюючи напружений графік іконописця, йому надіслали престижні церковні нагороди. Митець був приголомшений, коли в поштовому відділенні отримав гігантську коробку.

— Я займався живописом і продовжуватиму це робити, і я роблю це від щирого серця, а не заради визнання, — ділиться Лев Андрійович. — Проте отримати таку високу нагороду, як Орден Святого Миколая, золотий хрестик і подячну грамоту від Митрополита, є надзвичайно приємно.

Це перша така почесна нагорода?

Ще в 2014 і 2015 роках я постійно займався живописом разом із Танею (Тетяна Думан, покійна дружина Лева Скопа, яка була іконописицею. -- Г.Я.). Ми отримували медалі від священнослужителів, і ці нагороди були вручені нам представниками Київського Патріархату. Один з наших проектів — вівтар, створений на військових дошках і гонті, який я виготовив для церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, також був відзначений. Але це був перший раз, коли мені вручили настільки значний орден...