Славутич у Київській області залишився без електропостачання внаслідок атак з боку Росії, повідомляє обласна військова адміністрація.

Славутич у Київській області втратив електропостачання через ранковий напад з боку Росії, повідомив голова обласної військової адміністрації Микола Калашник.

За його словами, без світла - майже 21 тисяча мешканців.

"Енергетичні служби активно працюють у посиленому режимі, вживаючи всіх заходів для якнайшвидшого відновлення електропостачання у кожній оселі. Об'єкти критичної інфраструктури оперативно переведено на резервні джерела живлення. Тепло- і водопостачання функціонують безперебійно. Соціальні заклади забезпечені генераторами та акумуляторами. Комунікаційні послуги та доступ до інтернету також зберігаються," - повідомив він у Telegram.

Раніше сьогодні в Чернігівській ОВА повідомили, що внаслідок російської атаки на енергообʼєкт у Ніжинському районі, більша частина Чернігівської області залишилася без електропостачання.

Російські збройні сили постійно здійснюють напади на українські міста та цивільні об'єкти, використовуючи різноманітні види озброєння, такі як ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню, в усіх куточках України.

Українські чиновники та міжнародні інституції вважають ці атаки воєнними злочинами, скоєними Російською Федерацією, підкреслюючи їх умисний характер.

Атаки на інфраструктуру, що забезпечує життєдіяльність населення та медичних установ, з метою позбавлення людей доступу до електрики, тепла, води, зв'язку, медичних послуг і інших необхідних умов для існування, є яскравим прикладом злочинних дій. В умовах масштабної війни Росія вдається до різних злочинів проти українських громадян, які, на думку юристів, дослідників геноцидів і правозахисників, можуть бути кваліфіковані як геноцид. Зокрема:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу "не існує", що це "штучно створена" нація, і тих, хто так не вважає, "треба знищити", а України і українців не повинно існувати у майбутньому;

публічні заклики до ліквідації українського народу;

цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров'я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв'язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;

переслідування та ліквідація осіб з проукраїнськими поглядами на окупованих землях;

Знищення інтелектуального класу: викладачів, художників, осіб, що є носіями українських культурних традицій і формують світогляд інших у цьому контексті.

впровадження в школах на територіях, що перебувають під окупацією, системи освіти і виховання, орієнтованої на трансформацію ідентичності молодого покоління;

депортація дітей без супроводу батьків до Росії з метою перетворення їхньої ідентичності;

вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

На сьогоднішній день 149 країн, які є учасниками Конвенції, зобов'язані вживати заходів для запобігання актам геноциду та нести відповідальність за такі дії як у період збройного конфлікту, так і в мирний час.

Конвенція описує геноцид як дії, що вчиняються з метою повного або часткового знищення певної національної, етнічної, расової або релігійної групи.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..

Влада Росії відкидає звинувачення у тому, що під час війни її збройні сили цілеспрямовано атакують цивільні об'єкти в українських містах і селах. Вони запевняють, що не завдають шкоди мирному населенню і не знищують лікарні, школи, дитячі садочки, а також інфраструктуру енергетики та водопостачання.