Тепло всупереч: як українські підприємці підтримали Київ у найскладнішу зиму | Коментарі Україна
Невдовзі весна потіснить зиму, принісши з собою нові надії. Проте варто зупинитися на тому, як столиця пережила цю зиму і які зусилля були докладені. На жаль, випробування, які переживають кияни (та й не тільки вони), ще не закінчилися. Війна триває. Але досвід, набуті за останні місяці, заслуговує на те, щоб його пам’ятали.
Зима 2025-2026 року стала справжнім випробуванням для Києва та всієї України. 9 січня 2026 року Росія завдала одного з найпотужніших ударів по тепловій інфраструктурі столиці: під обстріл потрапили ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та кілька місцевих котелень. Понад сім тисяч багатоквартирних будинків одночасно залишилися без опалення на фоні аномальних морозів. Вперше в новітній історії України ДСНС розгортала наметові пункти обігріву з буржуйками просто у дворах жилих кварталів.
Але саме в цей момент поруч з людьми опинився бізнес. І його історія стала історією сучасного Києва. Історію того, що соціальна відповідальність має матеріальне наповнення.
Коли бізнес-інфраструктура функціонує не лише для отримання прибутку.
Яскравим прикладом того, як комерційна структура може швидко трансформуватися в соціальну підтримку, стала мережа Rozetka. Ще до початку кризових моментів більше ста магазинів цієї мережі по всій країні були оснащені генераторами та Starlink. Коли в містах зникли світло та тепло, люди не йшли туди за покупками. Співвласник компанії Владислав Чечоткін розповів про те, що відбувалося: Rozetka стала місцем обігріву, взаємодопомоги та заряджання гаджетів — простором, де можна було зв'язатися з рідними або зробити донат на підтримку ЗСУ. "Сьогодні Rozetka - це не просто магазини", - зазначив він. І це не просто рекламний слоган: за цими словами стоять тисячі людей, які знайшли притулок у теплі, коли у власних домівках його не було.
"Нова пошта" здійснила незвичайний крок для бізнесу: з 31 січня 2026 року десять відділень у Києві, розташованих рівномірно на обох берегах Дніпра, перейшли на цілодобовий графік роботи. Офіційна причина цього рішення була озвучена як "підтримка жителів столиці в умовах можливих перебоїв з електропостачанням". Насправді, ці відділення стали справжніми пунктами обігріву, де можна було не тільки зігрітися, але й скористатися безкоштовним Wi-Fi, зарядити свої гаджети, зняти готівку без комісії, а також отримати медичні послуги, які потребують електрики, наприклад, скористатися небулайзером. Це рішення було ухвалене швидко, без зайвих анонсів, адже ситуація вимагала термінових дій.
Чашка чаю як уособлення витривалості.
Поки великі корпорації відкривали свої двері, виробничі підприємства займалися тим, що вміють робити найкраще. Торгова марка "Мономах", один із провідних українських виробників чаю, продовжувала свою діяльність навіть в умовах обстрілів. Вона вирішила підтримати Пункти незламності в Київській області, передавши 25 000 порцій чорного цейлонського чаю для п'яти пунктів у Броварах. На перший погляд, це може здаватися невеликою справою, але насправді це є потужним символом підтримки та єдності.
Волонтери, які працюють над перетворенням матеріальної допомоги від компаній у постійно діючу службу, зазначають, що люди приходять сюди не лише за теплом, а й щоб насолодитися чашкою чаю та поспілкуватися. У їхньому пункті панують комфорт і наявність інтернету, все функціонує належним чином. Проте, вони підкреслюють, що найбільше труднощів виникає, коли люди змушені залишатися без світла та опалення протягом трьох-чотирьох днів. Тут вони можуть отримати гарячий напій і, хоч на короткий час, відчути себе у звичному житті. Менеджер з маркетингу компанії "Мономах" Клавдія Моргун додала, що їхня компанія відчуває свою приналежність до української спільноти, тому активно передає чай для броварських пунктів, щоб мешканці міста могли зігрітися в холодну пору.
Вражаючі масштаби та нова система гармонії у спільноті.
За всім цим стояла і структурована гуманітарна робота і не лише самого бізнесу. Так, наприклад, Український Червоний Хрест, починаючи з 9 січня 2026 року, протягом п'яти безперервних тижнів підтримував роботу понад ста теплопунктів ДСНС у Києві, паралельно розгортаючи власні пункти обігріву. Тут можна було зігрітися, отримати гарячі страви та напої, зарядити гаджети. За цей час допомогою скористалися понад 250 тисяч осіб - цифра, яка говорить сама за себе. Додатково організація підтримувала роботу сорока польових кухонь ДСНС і налагодила адресну доставку їжі для маломобільних і самотніх людей, які фізично не могли дістатися до пунктів обігріву. А по всій країні Червоний Хрест передав 560 генераторів загальною потужністю понад дев'ять мегават для підтримки об'єктів критичної інфраструктури та соціальних установ.
Цієї зими в Києві було відкрито понад 1300 Пунктів незламності та обігріву. Приблизно 200 з них представляли собою території торговельних мереж, які самостійно створили комфортні умови для людей. Міська влада підкреслювала: "Окрім пунктів незламності, організованих міськими та державними структурами, соціально відповідальний бізнес також забезпечує місця для обігріву та зарядки на своїх територіях".
Таким чином, формуються нові умови воєнного часу: держава розвиває належну інфраструктуру, волонтери надають їй душу та підтримку, а бізнес — як великий, так і малий — додає свої ресурси: приміщення з опаленням та генераторами, тисячі упаковок чаю, безперервний доступ до своїх послуг. Кожен виконує свою роль, і в сумі це створює ефективну систему.
Зима відступила, але її уроки залишилися актуальними: стійкість нації формується не лише на фронті, а щоденно в пунктах обігріву Броварів, у поштових відділеннях Києва та в магазинах, які перетворилися на нещо більше, ніж просто торгові точки.
