У Києві відбувається прощання з Миколою Карпюком: колишній політв'язень Кремля трагічно загинув на Запорізькому фронті.
У Києві 25 вересня попрощалися із військовослужбовцем, співзасновником УНА-УНСО, одним із лідерів "Правого сектору" та колишнім політв'язнем кремля Миколою Карпюком. Захисник, який провів понад п'ять років у російському ув'язненні, загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, передає УНН.
Деталі можна переосмислити як елементи або аспекти, що складають загальну картину.
Церемонія поховання та заупокійна служба пройшли в Михайлівському Золотоверхому соборі. Вшанувати пам’ять Миколи Карпюка зібралися його близькі, друзі, побратими та представники громадських організацій. Після завершення служби траурна процесія вирушила на Майдан Незалежності, де відбулося загальноміське прощання з активістом і захисником.
Зазначено, що Миколу Карпюка похоронять на Байковому кладовищі. Цю інформацію раніше оприлюднила його дружина Олена Карпюк у соціальних мережах.
Як відбувалася загибель Миколи Карп'юка
Микола Карпюк трагічно загинув 19 вересня 2026 року, коли йому було 62 роки. Відомо, що під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку він потрапив під вогонь супротивника. На жаль, отримані ним поранення виявилися смертельними.
Про смерть Карпюка стало відомо 20 вересня завдяки публічним заявам, зокрема, колишнього першого заступника голови СБУ Віктора Ягуна, політика Артура Палатного та громадського діяча Юрія Гончаренка. Ягун підкреслив, що Карпюк був принциповою особистістю, яка залишалася вірною Україні незважаючи на всі труднощі. Гончаренко також зазначив, що менш ніж за місяць до його загибелі вони обговорювали історію створення УНСО та планували спільну діяльність на осінь.
Микола Карпюк долучився до лав захисників України із самого початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році.
Від суспільної активності до ув'язнення в Росії: що відомо про життя загиблого.
Микола Карпюк з'явився на світ 21 травня 1964 року в селі Великий Житин, що на Рівненщині. Після завершення школи він працював токарем на заводі "Газотрон" у Рівному, а також проходив строкову службу в армії. Пізніше Карпюк трудився на різних підприємствах Рівного та здобув досвід як журналіст у виданні "Наша справа". Він очолював місцевий осередок Української національної асамблеї та був одним з лідерів і співзасновників УНА-УНСО. У 1998 та 2002 роках Микола балотувався до Верховної Ради, представляючи цю політичну силу.
У період 2000-2001 років він активно долучався до акції "Україна без Кучми". У справі, що стосується подій 9 березня 2001 року, його засудили до чотирьох з половиною років позбавлення волі. У 2015 році Європейський суд з прав людини ухвалив рішення про виплату Карп'юку трьох тисяч євро як компенсацію за порушення його прав під час судового процесу.
Карпюк також брав участь у Революції гідності та був одним із лідерів "Правого сектору".
У березні 2014 року Миколу Карпюка затримали при в'їзді до росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року ув'язнення за обвинуваченнями, пов'язаними з першою чеченською війною. Сам Карпюк заперечував свою участь у бойових діях у Чечні. Правозахисна організація "Меморіал" визнала його та іншого фігуранта справи, українця Станіслава Клиха, політичними в'язнями.
У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну під час обміну.
