Україна розширить обсяги переробки відходів, що виникають внаслідок руйнувань.
Міністерство розвитку місцевих громад і територій
Україна має масштабувати використання відходів від руйнувань для промисловості та створити економічні стимули для повторного використання таких відходів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку місцевих громад і територій.
За даними RDNA5, лише у житловому секторі пошкоджено або зруйновано близько 14% житлового фонду, а загальні збитки оцінюються у 61,1 млрд доларів.
Станом на квітень обліковано понад 6 млн тонн відходів від руйнувань, але це лише ті, що переміщені на майданчики тимчасового зберігання, фактичні обсяги є значно більшими.
Українські чиновники зустрілися з представниками Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA) і підбили підсумки пілотного проєкту з управління відходами від руйнувань і готуються до наступного етапу співпраці на 2027-2029 роки.
За словами заступниці міністра розвитку громад та територій України Наталії Козловської, сьогодні значна кількість таких відходів вже обліковується щонайменше у шести областях.
"Насправді, кожна громада стикається з цим питанням, і жоден регіон не уникає руйнувань. Тому важливо, щоб рішення були впроваджені на національному рівні," – підкреслила вона.
Пілотна ініціатива, що почалася в 2024 році, реалізується в Київській області та п'яти містах: Одесі, Дніпрі, Харкові, Миколаєві та Херсоні. Цей проєкт дав змогу не лише протестувати нові підходи, а й впровадити конкретні рішення в цих регіонах.
Україна забезпечила себе необхідними ресурсами для ефективного управління відходами, пройшло навчання для спеціалістів, стартував процес переробки матеріалів, а також введено систематичний моніторинг та аналіз.
У Бородянці вже створено ефективний технологічний процес обробки матеріалів, що в подальшому можуть бути повторно застосовані для виготовлення дорожнього покриття.
Виробники повинні впроваджувати перероблені матеріали у свої виробничі процеси, підкреслюють у міністерстві. При цьому основним критерієм залишається забезпечення високої якості та безпеки кінцевого продукту, який мусить відповідати визначеним стандартам.
Японські представники висловили підтримку щодо створення чітких технічних стандартів для продукції, виготовленої з перероблених матеріалів. Це може стати важливим кроком у розвитку ринку та залученні підприємств, зокрема в сфері будівництва доріг.
Учасники зустрічі окремо обговорили питання управління азбестовмісними матеріалами. В Україні наразі застосовуються різні протоколи, які були розроблені міжнародними організаціями, але єдиного стандарту в цій сфері не існує.
Не існує безпечного способу використання азбесту, тому необхідно розробити єдині стандарти, які охоплюватимуть всі етапи — від виявлення до утилізації, зазначають у міністерстві.
В Україні існує нестача лабораторій, що спеціалізуються на оперативному аналізі небезпечних матеріалів. Через це частину досліджень все ще доводиться проводити за межами країни.
JICA надасть потрібну апаратуру, що забезпечить можливість проведення аналізів безпосередньо на місці, а також має намір розширити навчальні курси для фахівців. Це стане кроком до часткового вирішення проблеми.
Мінрозвитку визначило ключові напрями подальшої роботи: удосконалення законодавчої бази, розвиток переробки та повторного використання, створення економічних стимулів для повторного використання та масштабне навчання громад і бізнесу, щодо управління відходами.
Нагадаємо:
Раніше повідомлялося, що Україні розглядають можливість повного "життєвого циклу" відходів руйнувань внаслідок війни -- від їх утворення до повторного використання матеріалів.
Раніше повідомлялося, що у Бородянці на Київщині почала працювати лінія з екологічного перероблення будівельного сміття, що утворилося в результаті збройної агресії РФ.
