Універсальний "воїн": чому та як Умєров став провідним розвідником нації
У понеділок, 3 серпня, президент звільнив Рустема Умєрова з посади секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) та одразу ж призначив його на позицію голови Служби зовнішньої розвідки. Детальніше про те, з якою метою Банкова вирішила провести відповідну кадрову перестановку - далі в матеріалі ForUA.
За підсумками парламентських виборів 2019 року Рустем Умєров отримав депутатський мандат, потрапивши до Верховної Ради завдяки партії "Голос". Однак, його перебування в стінах парламенту було недовгим — він швидко перейшов на роботу в виконавчій владі за ініціативою адміністрації президента. Протягом президентського терміну Володимира Зеленського Умєров займав кілька важливих посад, зокрема керівника Фонду державного майна, міністра оборони та, зрештою, секретаря Ради національної безпеки і оборони. Після більше ніж року роботи в РНБО, 3 серпня його кар'єра на цій посаді завершилася: президент Зеленський звільнив його з посади секретаря і призначив новим головою Служби зовнішньої розвідки (СЗР). На місце Умєрова в РНБО прийде колишній міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який втратив свою попередню посаду після невдалої спроби президента призначити його міністром оборони.
Інформація про те, що екс-глава Міністерства внутрішніх справ займе посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони, з'явилася наприкінці липня. Цю новину озвучив президент Володимир Зеленський.
"Зустрівся з Ігорем Клименком і висловив йому свою вдячність за його внесок у роботу Міністерства внутрішніх справ. Ми стикнулися з численними складними викликами, але реакція завжди була на висоті. Я запропонував йому зайняти посаду секретаря Ради національної безпеки та оборони України," – зазначив тоді в соціальних мережах нинішній керівник Банкової.
Це рішення президента можна вважати вимушеним. Чому так? Як відомо, 14 липня Верховна Рада ухвалила рішення про відставку голови Кабінету Міністрів Юлії Свириденко та її команди. Наступного дня, під час зустрічі з депутатами пропрезидентської фракції "Слуга народу", Володимир Зеленський висловив намір призначити Ігоря Клименка на посаду міністра оборони замість Михайла Федорова. Згідно з чинним законодавством, президент має право подавати кандидатури на ці посади, а парламент зобов'язаний їх затверджувати шляхом голосування.
Після цього в Києві та інших населених пунктах спалахнули акції протесту проти цього рішення. На фоні цієї ситуації Клименко вирішив не переходити в оборонне відомство, хоча публічно цю інформацію він не підтвердив. Незважаючи на це, виконання обов'язків міністра оборони в результаті поклали на колишнього в.о. голови СБУ Євгена Хмару.
Після того, як Зеленський висловив пропозицію Клименку зайняти посаду секретаря РНБО, майбутнє Умєрова залишалося під питанням. Проте нещодавно президент зустрівся з обома і оголосив, що Умєров, серед інших завдань, "сфокусується на налагодженні комунікацій із партнерами, веденні переговорів, сприянні співпраці та розвитку відносин між українською розвідкою та її міжнародними колегами".
Президент не уточнив конкретну посаду, проте низка медіа висловила припущення, що йому можуть запропонувати роль посла України в США. Це припущення активно обговорювалося після візиту Володимира Зеленського до Вашингтона та його зустрічі з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті. Проте, як кажуть, все склалося не так, як передбачалося. Хоча Ольга Стефанишина (це окрема тема для розмови - Ред.) дійсно отримала посаду українського посла в США з приставкою "екс", Банкова вирішила призначити Умєрова головним розвідником країни.
Виступаючи напередодні на нараді керівників закордонних дипломатичних установ, Зеленський пояснив, що Клименко має досвід "координації сектору безпеки, а також роботи минулої зими для нашої стійкості та допомоги людям". "Тому майданчик РНБО буде більше залучений до роботи з урядом України з цього приводу", - додав нинішній гарант Конституції. Натомість Умєров, за словами глави держави, тепер отримає "більше можливостей займатися питаннями, що стосуються одночасно дипломатії та оборони, а також процесом переговорів зі США та іншими партнерами, а також переговорами про припинення російської війни".
Варто зазначити, що 44-річний Умєров має освіту в галузі економіки і раніше працював у сферах телекомунікацій та інвестицій. Окрім цього, він активно займався діяльністю в Меджлісі кримськотатарського народу, де був асистентом його лідера Мустафи Джемілєва, зосереджуючи увагу на питаннях захисту прав та міжнародної співпраці.
Після початку масштабного вторгнення Росії Умєров став частиною української делегації на переговорах з російською стороною, де, за інформацією західних ЗМІ, існувала ймовірність його отруєння (однак сам він це категорично спростував). Крім того, Умєров активно займався питаннями обміну військовополоненими: він, зокрема, здійснив поїздку до Саудівської Аравії під час складних переговорів щодо обміну навесні минулого року. В останні роки він також виконував роль довіреної особи в Банковій, налагоджуючи як публічні, так і, звісно, секретні контакти зі Сполученими Штатами.
"Президент йому (Умєрову - Ред.) довіряє і це очевидно. Питання в іншому. Чому людина без досвіду роботи у зовнішній розвідці має очолити саме зовнішню розвідку? Чому на одну з ключових спеціальних служб знову призначають не людину, яка розуміє систему, а політика з найближчого президентського кола? І чи не стає особиста довіра президента головним мотивом для призначення на будь-яку державну посаду? Коли так відбувається один раз, це можна пояснити війною і кадровим дефіцитом. Коли це повторюється постійно, тоді це вже не якесь окреме призначення, а тенденція. На жаль, не дуже позитивна. Україна, звісно, не Росія, але ми не станемо Росією тільки тоді, коли в нас працюватимуть інституції, а не виключно особисті зв'язки. Коли посади отримуватимуть не за ступенем близькості до президента, а за відповідністю конкретній роботі. Коли парламент, медіа і суспільство матимуть право питати - чому саме ця людина призначена (і так само - чому звільнена) і чому саме цю людину пропонують на цю посаду? За які компетенції? З якою програмою? Тому мало перемогти Росію. Треба ще не побудувати її у себе", - наголошує очільник Інституту світової політики Віктор Шлінчак.
Загалом, якщо призначення Умєрова на позицію керівника вузькопрофільного і, скажімо так, доволі специфічного відомства дійсно викликало низку питань в експертному середовищі, то перехід Клименка у РНБО був сприйнятий переважно схвально.
Варто відзначити, що 53-річний Клименко став главою Міністерства внутрішніх справ у лютому 2023 року, після трагічної загибелі його попередника Дениса Монастирського в авіаційній катастрофі, що сталася у Броварах.
Уся професійна кар'єра Ігоря Клименка тісно пов'язана з діяльністю в правоохоронних органах. Він з'явився на світ у Києві, але свою освіту здобув у Харкові, де завершив навчання в військовому університеті. Після служби в армії, Клименко розпочав кар'єру психолога в обласному управлінні МВС у Харкові. У 2015 році, з переходом від міліції до поліції в Україні, він отримав посаду начальника департаменту кадрового забезпечення в Національній поліції. З жовтня 2017 року до березня 2018 року він також виконував обов'язки заступника керівника Національної поліції.
У вересні 2019 року після звільнення Сергія Князєва Клименко обійняв його посаду голови Національної поліції. Тоді ж Клименко здобув генеральські погони. Нині він - генерал поліції 1-го рангу. Це найвище звання у поліцейській системі нашої з вами держави. З огляду на цей факт, поки що досить складно сказати, чи є його перехід у РНБО підвищенням. Цілком очевидно, що багато в чому це залежатиме від того, чи вдасться самому Клименку надати цьому дорадчому органу інституційну суб'єктність як це було, приміром за часів секретарства у Радбезі Горбуліна чи покійного Марчука.
