У Південній Кореї висловили невдоволення щодо президента через його конфлікт з Україною.

Корейські аналітики критикують президента за його надмірні емоційні прояви, які, на їхню думку, негативно впливають на зовнішні стосунки країни з партнерами.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон влаштував непотрібну дипломатичну сварку з Україною, нашкодивши двостороннім відносинам. Про це в авторській статті для південнокорейського видання Korea JoongAng Daily пише місцевий колумніст Лі Хьон-сан.

Конфлікт виник через обставини, пов’язані з двома військовими, які були полоненими з Північної Кореї і яких Україна передала Південній Кореї. Після того, як президент України Володимир Зеленський офіційно оголосив про цю передачу, влада Сеула висловила невдоволення, зазначивши, що Київ повинен був дотримуватися конфіденційності угоди. У відповідь радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин спростував наявність будь-якої такої угоди.

За інформацією аналітика, ситуація стала ще більш напруженою через коментарі Кирила Буданова, керівника Офісу президента України. У бесіді з онлайн-виданням Newsforce він зазначив, що військові спроможності Північної Кореї швидко покращуються внаслідок її залучення до війни в Україні, зокрема з метою підготовки до активних бойових дій у своєму регіоні.

Автор зазначає, що відносини між двома Кореями є напруженими, і адміністрація Лі Чже Мьона намагається знизити градус. Тому заяви українських посадовців могли особисто роздратувати президента Південної Кореї.

Разом із тим, аналітик вважає, що відповідь Лі Чже Мьона є надто суворою. За словами журналіста, хоча деякі коментарі Буданова дійсно були різкими, спроби корейського президента інтерпретувати його висловлювання як ствердження про неминучість конфлікту між Південною та Північною Кореєю, а також звинувачення України в бажанні спровокувати війну на Корейському півострові, є безпідставними.

Оглядач попереджає, що особисте втручання президента Кореї у дипломатичну суперечку звужує простір для переговорів професійних дипломатів.

"Якщо мета не полягає в тому, щоб підштовхнути відносини до розриву, дипломатія вимагає залишати вихід, поважаючи гідність іншої сторони", - наголосив журналіст.

Автор статті відзначив, що президент демонструє значно більшу терпимість щодо Північної Кореї, яка регулярно робить образливі коментарі на адресу Південної Кореї. Це виразно контрастує з його реакцією на висловлювання з боку Києва.

Оглядач висловив своє незадоволення щодо звички Лі Чже Мьона робити яскраві емоційні заяви в соціальних мережах. Він зазначив, що коли президент стверджує, що Україна "зробила мене брехуном", це, на його думку, виглядає більше як вираження особистого роздратування, аніж як ретельно обміркована дипломатична тактика.

"Президент може виявити свій гнів. Проте кожного разу, коли він ухвалює рішення про публікацію, країна відчуває наслідки цього вибору," - підкреслив аналітик.

Співпраця України з Південною Кореєю.

Як писав УНІАН, у вересні між Україною та Південною Кореєю спалахнула дипломатична сварка через публічне розголошення факту передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. 23 вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сили оборони захопили двох солдатів КНДР, які воювали на боці Росії, і нещодавно відправили їх до Республіки Корея.

Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон майже одразу розкритикував цей крок, заявивши, що українська сторона порушила угоду про нерозголошення конфіденційної інформації, і висловив "глибокий жаль". Адміністрація південнокорейського лідера розцінила розголошення як серйозне порушення довіри між урядами і вимагала від України офіційних пояснень та вибачень.

Ситуація загострилася, коли радник президента Зеленського, Дмитро Литвин, висловив думку, що жодна угода про конфіденційність не була укладена. У відповідь, Південна Корея зазначила, що такі заяви можуть зашкодити дружнім зв'язкам між країнами. Міністерство закордонних справ Південної Кореї викликало тимчасового повіреного у справах України для роз'яснень. Пізніше національна розвідка Сеулу повідомила, що саме Україна вперше звернулася з проханням про збереження інформації в секреті, побоюючись, що це може вплинути на майбутні обміни полоненими.

Можливо, вас також привернуть увагу наступні новини: