Від генераторів до автономного виробництва енергії: як компанія Епіцентр формує свою енергетичну незалежність.

Енергонезалежність українських підприємств вже давно перестала бути виключно проблемою резервних генераторів. Сьогодні великі корпорації активно вкладають кошти у власну електрогенерацію, виходять на ринок електроенергії та адаптують свої бізнес-моделі. Про те, як цей процес реалізується в групі компаній "Епіцентр", у програмі "Все YASNO" генеральний директор YASNO Сергій Коваленко поспілкувався з технічним директором компанії Дмитром Сухіним. Пропонуємо вам основні моменти їхньої розмови.

Епіцентр — це не просто мережа торгових центрів, а щось набагато більше.

Сергій Коваленко: Дмитре, ми вже п'ятий рік живемо в умовах великої війни. Поруч із нею триває ще одна війна -- війна за нашу енергетику. Тому всім цікаво, що відбувається в інших великих компаніях.

Для тих, хто сприймає Епіцентр тільки як рітейлера, розкажіть, будь ласка, про сучасний стан компанії. Скільки всього об'єктів вона має, які напрямки діяльності охоплює, та які її масштаби?

Дмитро Сухін: Це питання є одночасно простим і складним, оскільки наша компанія охоплює широкий спектр бізнес-напрямків.

Всі знають нас як ритейлерів — компанію, до магазинів якої можна звернутися за придбанням практично всього, що потрібно. Якщо вам потрібно вирушити на дачу, у нас ви знайдете інструменти, побутові предмети, продукти харчування та багато іншого. Проте наша мета завжди полягала не лише в створенні торговельного центру, а в формуванні простору, де кожен покупець відчуває себе максимально комфортно.

Коли мова йде про великі торгові центри в Європі чи інших куточках світу, часто достатньо провести рукою по полиці, щоб виявити бруд. Однак у «Епіцентрі» це зовсім не прийнятно. Це основа нашої філософії: забезпечити комфорт, підтримувати чистоту, пропонувати широкий асортимент товарів та якісний сервіс.

Ми маємо представництва в більшості великих міст України. Чи це Київ, Одеса, Дніпро, чи Хуст — наші стандарти залишаються незмінними.

Проте ритейл є лише однією зі складових нашої роботи. Ми також активно займаємося аграрним сектором, включаючи вирощування сільськогосподарської продукції, її зберігання та управління елеваторними комплексами. Окрім цього, ми орієнтуємося на майбутнє та розвиваємо нові напрямки, такі як біогаз, метан і інші інноваційні енергетичні технології.

Є й потужний промисловий напрям. Це завод із виробництва керамічної плитки, який був введений в експлуатацію у 2018 році. Він працює на сучасному обладнанні, а його продукція користується попитом не лише в Україні, а й у країнах Європи. До війни ми активно експортували її.

Сергій Коваленко: Яка кількість торгових точок у вас наразі?

Дмитро Сухін: Більше 60.

Сергій Коваленко: Це вже рівень, що вимагає надзвичайно ретельного підходу до енергетичної сфери.

До енергонезалежності почали готуватися ще до повномасштабної війни

Сергій Коваленко: Коли розпочалися атаки на українську енергосистему, для багатьох підприємств питання енергонезалежності стало відповіддю на ракетні удари. А як це вплинуло на вас?

Дмитро Сухін: Підготовку до енергонезалежності ми розпочали ще до початку повномасштабної війни.

Чому це важливо? Тому що використання енергії, яку ми отримуємо з мережі, може бути ефективно заміщене завдяки даховим сонячним електростанціям. Це рішення є як економічно, так і технічно обгрунтованим. Ми почали працювати над цим проєктом ще до 2022 року.

Однак саме конфлікт продемонстрував, що енергія від сонця не є достатньою.

Ми прекрасно усвідомлюємо, що сонячні електростанції функціонують в денний час. Основна кількість наших клієнтів звертається до нас ввечері, коли сонце вже не генерує електричну енергію. Така ж ситуація спостерігається і в зимовий період.

Тому було ухвалено рішення про встановлення газопоршневих агрегатів. Їхня потужність перевищує потреби окремих об'єктів, що призводить до утворення надлишку електроенергії.

Це свідчить про те, що підприємство здатне покривати свої енергетичні потреби, передавати залишки в електромережу, сприяти стабільності енергосистеми та виступати в ролі активного споживача.

Сергій Коваленко: Тобто можна сказати, що війна стала тим фактором, який різко прискорив усі ці процеси?

Дмитро Сухін: Безумовно.

Ми усвідомлювали, що економіка ринку електроенергії зазнає змін. Відновлення інфраструктури вимагатиме значних фінансових вкладень, тому підвищення тарифів на розподіл є неминучим.

Для того щоб залишатися конкурентними, ми повинні максимально заміщувати зовнішню електроенергію власною генерацією. Це безпосередньо впливає на конкурентоспроможність наших торговельних центрів, наших товарів і бізнесу загалом.

Сергій Коваленко: Я завжди кажу, що до 2022 року бізнес говорив про енергоефективність. Після 2022 року з'явилося ще одне поняття -- енергобезпека.

Коли стало очевидно, що брак електроенергії може стати регулярним явищем і його важко передбачити, як це вплинуло на ухвалення рішень у компанії?

Дмитро Сухін: Варто також відзначити ще одну цікаву деталь.

Ще до початку війни наша компанія реалізувала стратегію, згідно з якою всі об'єкти повинні бути оснащені дизельними генераторами. Практично кожен із наших торгових центрів мав у своєму розпорядженні один або кілька генераторів, здатних повністю покрити його енергетичні потреби.

Отже, у контексті знищення української енергетичної інфраструктури ми підійшли до ситуації з готовністю.

Проте ми добре усвідомлювали, що витрати на виробництво кіловат-години за допомогою дизельного генератора для великого торгового центру, що споживає понад мегават, є надзвичайно високими з економічної точки зору.

Сонячні електростанції – це чудовий варіант. Але постає питання: як вирішувати проблему вночі або взимку? Створити акумуляторну систему, здатну забезпечити енергією великий торговий центр на десять чи дванадцять годин, практично неможливо. Отже, рано чи пізно виникає потреба або в використанні дизельних генераторів, або в переході на газопоршневу генерацію.

Від дизельних електрогенераторів — до автономного виробництва електроенергії.

Сергій Коваленко: Коли ми говоримо про власну генерацію, багато хто насамперед думає про сонячні електростанції. Але у вашому випадку це лише частина рішення.

Які потужності вже інтегровані на цю мить, і яким чином ви визначаєте пріоритети для будівництва генерацій на різних об'єктах?

Дмитро Сухін: Щодо сонячної енергії, наразі в нас функціонує близько 15 МВт. Ми активно працюємо над розширенням цього сектору і маємо намір збільшити потужність до близько 30 МВт.

Ми накопичили значний досвід у будівництві подібних об'єктів. Якщо всі рішення будуть прийняті, ми здатні зводити близько одного мегавата сонячної генерації щомісяця. Ці темпи цілком реальні для нашої компанії.

Сергій Коваленко: За яким принципом ви визначаєте, де встановлювати сонячні електростанції першими?

Дмитро Сухін: По-перше, ми аналізуємо обсяги споживання електрики.

Для нас це зовсім очевидна економічна модель. Чим більший обсяг електроенергії споживає торговий центр, тим більше він здатен компенсувати завдяки власному виробництву, що, в свою чергу, забезпечує швидшу віддачу на інвестиції.

Якщо висловити це простими словами, то обсяг спожитої електроенергії тісно пов'язаний з фінансовими результатами торгового центру. Де більше відвідувачів, там також зростає товарообіг і кількість обладнання, що, в свою чергу, призводить до підвищення споживання електрики.

Ось чому найбільші торгові центри є піонерами у встановленні дахових сонячних електростанцій. Це найвигідніше економічно рішення.

Чому наступним етапом розвитку стали газові поршневі установки?

Сергій Коваленко: Проте сонячні електростанції не здатні функціонувати безперервно. Коли ви усвідомили, що варто розглянути можливість інвестицій у газову генерацію?

Дмитро Сухін: Це стало очевидно після перших тривалих відключень електроенергії.

Чесно кажучи, рішення було прийняте тоді, коли топменеджмент побачив рахунки за дизельне паливо.

Використання дизельних генераторів є можливим, проте, якщо великий торговий центр функціонує в цьому режимі протягом тривалого часу, це може виявитися досить витратно.

Отже, ми розпочали дослідження альтернатив і прийшли до висновку, що генерація на газопоршневих установках є оптимальним варіантом.

Сергій Коваленко: Тобто вибір об'єктів для встановлення газопоршневих установок також визначався економікою?

Дмитро Сухін: Авжеж.

Ми враховували не лише обсяг споживання електроенергії, а й тариф на її розподіл. У різних регіонах України він відрізняється, і це також впливає на економіку проєкту.

Крім того, ми оцінювали, наскільки критичним є конкретний торговельний центр для мережі, яке в нього навантаження і який ефект отримає компанія після запуску власної генерації.

Тут уже починає працювати комплексна економічна модель.

На сьогоднішній день потужність наших газопоршневих установок досягає приблизно 30 МВт. Це дає змогу не лише задовольняти власні енергетичні потреби, а й генерувати додаткову електроенергію.

Що означає активний споживач?

Сергій Коваленко: Ви вже згадували поняття "активний споживач". Для багатьох воно ще незвичне. Що це означає на практиці?

Дмитро Сухін: Активний споживач – це компанія, яка не тільки споживає електричну енергію, але й здатна її генерувати.

Коли власної генерації недостатньо, ми купуємо електроенергію з мережі. Коли виробляємо більше, ніж споживаємо, можемо передавати надлишок у мережу.

Таким чином підприємство стає повноцінним учасником енергетичного ринку.

Саме в цьому напрямку ми і прогресуємо. Наша мета - оптимально використовувати усі наші генераційні ресурси, прагнучи діяти не тільки як споживачі, а й як виробники електричної енергії.

Сергій Коваленко: Отже, це вже не просто проблема резервного живлення?

Дмитро Сухін: Безумовно.

Сьогодні власна генерація -- це вже не просто спосіб пережити відключення електроенергії.

Це специфічний напрямок розвитку підприємства, що характеризується самостійною економічною структурою, індивідуальним плануванням та унікальною стратегією.

Під час блекаутів торговельні центри стали енергетичними хабами

Сергій Коваленко: Одним із найскладніших часів для української енергетичної системи стали зимові масовані удари, коли відключення електроенергії тривали протягом тривалого періоду. Яким чином функціонував Епіцентр в цих умовах?

Дмитро Сухін: По-перше, ми оперативно впроваджували газопоршневі установки в роботу. Це було для нас надзвичайно важливо, оскільки експлуатація дизельних генераторів у такому режимі обходиться дуже дорого.

Газопоршневі установки дозволили забезпечувати роботу торговельних центрів навіть тоді, коли зовнішнього електропостачання практично не було.

У містах, де вже функціонують подібні системи — Одеса, Чернігів, Київ та Київська область — наші торгові центри насправді перетворилися на енергетичні центри для мешканців.

У часи тривалих відключень, мешканці мали змогу відвідати торговий центр, залишитися в комфорті, підзарядити свої мобільні телефони та скористатися електропостачанням. Ми усвідомлювали, що це вже не просто бізнес-ініціатива. Це стало шансом підтримати людей у важкі часи.

Сергій Коваленко: Проте, монтаж обладнання — це лише один із етапів процесу.

Дмитро Сухін: Безумовно. Не менш важливо було навчити людей.

Потрібно було підготувати персонал до роботи зі складним енергетичним обладнанням, навчити його працювати в різних режимах, у тому числі в режимі так званого "острова", коли торговельний центр повністю живиться від власної генерації й не залежить від зовнішньої мережі.

Цей досвід став справжньою новинкою для наших інженерів. Ми активно навчалися, співпрацювали з виробниками техніки та практикували різні робочі сценарії.

Сьогодні можна сказати, що цей досвід уже став нашою сильною стороною.

Енергетична компанія, що функціонує в рамках Епіцентру.

Сергій Коваленко: Чи правильно я розумію, що сьогодні енергетика для Епіцентру -- це вже окремий напрям бізнесу?

Дмитро Сухін: Вірно, саме так.

Ми створили окрему компанію, яка займається купівлею електроенергії на ринку та продажем надлишків власної генерації.

Фактично це окремий напрям діяльності, яким ми професійно займаємося вже понад рік.

Ми займаємося електроенергетичним сектором, проводимо аналіз цін, прогнозуємо споживчі потреби, оцінюємо наше власне виробництво та ухвалюємо рішення про купівлю чи продаж електроенергії.

Отже, нині це вже не лише допоміжна функція для роздрібної торгівлі, а самостійна бізнес-галузь з унікальними навичками та знаннями.

Сергій Коваленко: Чи свідчить це про те, що в перспективі енергетичний сектор може стати ще одним важливим напрямком для розширення діяльності компанії?

Дмитро Сухін: Наш погляд на це є саме таким.

Ми не обмежуємося лише продажем електроенергії. Наша основна мета — це оптимізація використання наших генераційних потужностей, зменшення витрат та підвищення конкурентоспроможності компанії.

Проте, паралельно ми спостерігаємо, що ця сфера володіє значними можливостями для зростання.

Тематики, які бізнесу слід розглянути вже сьогодні

Сергій Коваленко: На сьогоднішній день багато компаній лише починають розмірковувати про створення власних джерел енергії. Які рекомендації ви могли б дати тим, хто тільки розглядає цей напрямок?

Дмитро Сухін: По-перше, не слід приймати рішення, спираючись лише на естетичні презентації виробників техніки.

Я завжди рекомендую звертатися до тих, хто вже має досвід використання таких систем.

Необхідно відвідати місце, щоб ознайомитися з процесами в їхньому природному середовищі, задати всі цікаві запитання та вивчити проблеми, які виникали під час використання.

Практичний досвід є ключем до уникнення численних помилок.

По-друге, важливо точно визначити потрібну потужність.

Необхідно взяти до уваги особисте споживання, можливості росту компанії, варіанти передачі зайвої електроенергії в мережу, а також майбутні витрати на експлуатацію.

Не варто просто купувати обладнання "з запасом". Кожен кіловат потужності потребує значних фінансових вкладень, що вимірюються тисячами євро.

Отже, усі рішення повинні бути ретельно обдумані.

Сергій Коваленко: І наостанок. Яким ви бачите майбутнє української енергетики?

Дмитро Сухін: Я впевнений, що перспективи належать тим компаніям, які вже зараз вкладають кошти в розвиток власних джерел енергії, автоматизацію процесів та впровадження сучасних систем контролю за споживанням енергії.

Світ змінюється стрімко.

Сьогодні лише придбати електроенергію вже недостатньо. Важливо вміти ефективно управляти своїм споживанням, створювати сучасні інфраструктури, впроваджувати автоматизацію та використовувати різноманітні джерела енергії.

Такі рішення нададуть можливість бізнесу зберігати свою конкурентоспроможність, незважаючи на будь-які виклики, що можуть виникнути в майбутньому.